м. Вінниця
11 травня 2021 р. Справа № 120/1699/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду, з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246- VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2019 по 31.12.2019 включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2020 по 23.11.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 N 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2020 по 23.11.2020 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 N 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 сплатити недоплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 23.11.2020 з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-УІ11 «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р., Законом України від 23.11.2018 N 2629- УПІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 р. та Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 р.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо не застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, які передбачають визначення їх розміру з урахуванням 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік", Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відтак, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 04.03.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
25.03.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, у якому вказано, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції, що була чинною до 24.02.2018 року) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103, що набрала законної сили 24.02.2018 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів з військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
У вказаних примітках зазначено: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIIІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягає позивач) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, примітки до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIIІ, а отже вони не можуть бути застосовані для перерахунку отриманого грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 062в-к від 26.04.2021 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 05.05.2021 року по 07.05.2021 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу на посаді начальника зміни відділення документованого засекреченого зв'язку відділу засекреченого документованого зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військовї частини НОМЕР_1 року № 16-РС від 24.04.2020 року позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2020 року № 89 позивача виключено із списків особового складу з 07.05.2020 року.
26.11.2020 року позивач звернувся з листом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив надати довідку про фактично отримане грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.05.2020 із зазначенням усіх складових грошового забезпечення помісячно; надати інформацію про розмір тарифної сітки за посадою у період з 01.03.2018 подень звільнення; перерахувати та виплатити перераховане грошове забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти за період з 01.03.2018 по 07.05.2020.
Листом № 350/163/1/1677/пс від 04.12.2020 року відповідач повідомив позивача, що щодо невиплати індексації доходів за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, а також щодо нарахування та виплати недоплачених сум грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.11.2020 року відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного 2018, 2019, 2020 календарного року, відповідач у листі вказав, грошове забезпечення за вищевказаний період з 01.03.2018 року по 23.11.2020 року було обчислене та виплачене позивачу відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №704 від 30.07.2017 та наказу МОУ №260 від 07.06.2018, відтак підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.
Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення згаданих вище осіб входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У силу правила ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Так, Постановою № 704 затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
У примітці 1 до Додатку 1 до Постанови № 704 передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
Згідно зі статтями 7, 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року 1762 гривні, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2018 року 3723 гривні.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, складав 1853 гривні, відповідно до статті 8 цього ж Закону розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становив 4173 гривні.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2102 грн., мінімальна заробітна плата - 4723 гривень.
Відтак, за розрахунками позивача вихідний показник, який повинен братися для перерахунок показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати у 2018 році - 1861,50 грн, а у 2019 році - 2086,50 грн., у 2020 році - 2361,50 грн.
Відтак, на переконання позивача з 01.03.2018 року по 07.05.2020 року відповідачем здійснювалась систематична недоплата належного грошового забезпечення у належному розрахунку за посадовим окладом та окладом за військовим званням.
Оцінюючи такі доводи, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою КМУ від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується, зокрема, у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається зі структури Постанови № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункту 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, відповідно до норми пункту 4 Постанови № 704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Суд зауважує, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Тому згідно з Постановою КМУ № 704 (в редакції Постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704, суд відхиляє, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII.
Окрім того, суд звертає увагу на дію в часі норм законодавства. За загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Як зазначив Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Відповідний підхід, зокрема, застосований Верховним Судом під час винесення постанови від 21.11.2018 у справі № 700/668/16-а, в якій суд визнав, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Отже, враховуючи те, що Додатки 1 і 14 до Постанови № 704 затверджені 30.08.2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21.02.2018 року на підставі Постанови № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови № 704.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач, здійснивши розрахунок розміру грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01.03.2018, правильно розрахував розмір посадового окладу, окладу за військовим званням за відповідною посадою.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі № 640/21496/18, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі № 1.380.2019.005240 (провадження № А/857/549/20), постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2020 у справі № 340/2390/19, постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 120/879/20-а, від 03.09.2020 у справі № 120/1999/20-а та від 17.12.2020 у справі № 560/3045/20.
Відтак, оскільки відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на на 1 січня відповідного року, на переконання суду, відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача щодо незастосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )
Повне судове рішення складено та підписано суддею 11.05.2021
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна