м. Вінниця
11 травня 2021 р. Справа № 120/2913/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтованні протиправністю прийнятого рішення, яким відмовлено позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення мотивовано тим, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що при призначенні пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 2, обов'язковою умовою є підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками, відповідного зразка, підприємств або організацій про пільговий характер роботи.
Однак, на думку відповідача для зарахування до пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра будівельних робіт законні підстави відсутні, з огляду на неналежне оформлення уточнюючих довідок, відсутність відомостей про проведення й результати проведення атестації робочих місць.
З огляду на викладене відповідач вважає, що рішення від 30.01.2021 року № 025650003959 прийняте правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що позивач 21.01.2021 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду звернення управлінням прийнято рішення від 30.01.2021 року № 025650003959 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Рішення мотивовано наступним:
відповідно до ч. 1 та 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які повний робочий день працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно п. 2.2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.
Заявником надано довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 50 від 19.03.2019 року видану Міністерством оборони України 55 управлінням начальника робіт, за період роботи з 10.10.1983 року по 30.01.2004 рік, в якій вказано, що ОСОБА_1 виконував роботи майстра будівельних робіт, роботу прораба, що передбачена Списком № 2. Але дану довідку не можливо взяти до уваги, в зв'язку з тим, що в довідці не вказано професію (посаду) за якою працював заявник, не вірно вказані посилання за Списком, дана довідка не містить повного переліку первинних документів, які виступили підставою для її видачі, а також відсутні накази про результати атестації.
Крім того, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, надано довідку про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 від 09.07.2019 року, згідно якої проведено звірку відповідності первинним документам даних про стаж та /або заробітну плату, що надані гр. ОСОБА_1 для призначення пенсій за віком на пільгових умовах, Міністерством оборони України 55 управлінням начальника робіт. В даній довідці вказано, що для перевірки надано книги нарахування заробітної плати 1995 року - 2004 року та накази 1997 року - 2004 року. Уточнюється, що наказ № 382 від 10.10.1983 року про прийняття на роботу заявника не був наданий, оскільки знаходиться на зберіганні у Львівському територіальному архівному відділі галузевого державного архіву Міністерства оборони м. Львова. В особових рахунках за 1995 року - 2004 року посада ОСОБА_1 не вказана. Особова картка форми Т2, накази про проведення атестації робочих місць для звірки не були надані. Відсутні відомості з 1983 року по 1995 рік, що підтверджують пільговий характер роботи
У підсумку відповідач дійшов висновку, що позивачу належить відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на відсутність необхідного пільгового та необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись із рішенням відповідача від 30.01.2021 року № 025650003956, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.
Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Також Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни у п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" та викладено їх в такій редакції:
Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
З аналізу наведених норм встановлено, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійний фонд зобов'язаний перевірити:
- чи відноситься та чи підтверджується пільговий стаж позивача на посаді, яка визначена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України;
- чи підтверджується зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Згідно із пунктом 20 зазначеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Оскільки виключно законами визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, з огляду пріоритетності законів над підзаконним актами, нормативно-правовий акт, яким є Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не може перешкоджати або встановлювати додаткові умови для визначення права на пенсію.
Крім того, вказаним Порядком передбачено право осіб надавати відповідні уточнюючі довідки, а не обов'язок, невиконання якого могло б потягнути відмову у призначенні пенсії.
Отже, на підтвердження трудового стажу позивачем надана трудова книжка серії НОМЕР_1 , у якій міститься запис про те, що ОСОБА_1 з 10.10.1983 року прийнятий на посаду майстра БМУ військової частини НОМЕР_2 ; з 28.11.1986 року переведений на посаду прораба БМУ військової частини НОМЕР_2 ; 01.08.1996 року військову частину НОМЕР_2 перейменовано на А 3212; 02.02.2004 року позивача звільнено із займаної посади-прораба БМУ.
Суд зазначає, що Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад які дають право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах", розділом XXVІІ "будівництво, реконструкція, технічне переобладнання, реставрація та ремонт будівель та інших об'єктів".
Також, вказані професії, посади та роботи передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, та передбачені у розділі ХVІІ "виробництво будівельних матеріалів".
У Списоку № 2, який затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, у розділі XXVII " будівництво" також, міститься посада майстра, виконавець робіт.
Отже, професії - майстра, виконроба згідно записів у трудовій книжці віднесені за Списком № 2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З матеріалів справи встановлено, що для підтвердження факту роботи в шкідливих умовах праці ОСОБА_1 надано довідку 55 управління Міністерства оборони України від 19.03.2019 року № 50 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в 55 управлінні начальника робіт у період з 10.10.1983 року по 30.01.2004 року та виконував роботу майстра будівельних робіт, роботу прораба, з посиланням на Списком № 2 розділом 22 VІІ підрозділом 27 б/б (за період з 10.10.1983 року по 30.01.2004 року).
Також, згідно архівної довідки виданої галузевим Державним архівом Міністерства оборони України від 22.12.2020 року № 11559/8, ОСОБА_1 було зараховано у списки особового складу частини та назначено на посаду майстра СМУ - 4.
Позивачем надано довідку видану головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 від 03.07.2019 року, згідно якої проведено звірку відповідності первинним документам даних про стаж та /або заробітну плату, що надані гр. ОСОБА_1 для призначення пенсій за віком на пільгових умовах, Міністерством оборони України 55 управлінням начальника робіт. В даній довідці вказано, що для перевірки надано книги нарахування заробітної плати 1995 року - 2004 року та накази 1997 року - 2004 року. Уточнюється, що наказ № 382 від 10.10.1983 року про прийняття на роботу заявника не був наданий, оскільки знаходиться на зберіганні у Львівському територіальному архівному відділі галузевого державного архіву Міністерства оборони м. Львова. В особових рахунках за 1995 року - 2004 року посада ОСОБА_1 не вказана. Особова картка форми Т2, накази про проведення атестації робочих місць для звірки не були надані. Відсутні відомості з 1983 року по 1995 рік, що підтверджують пільговий характер роботи
Враховуючи зазначене та керуючись нормами ч. 1, ч. 4 ст. 31 Закону України "Про національний архівний фонд та архівні установи" державні органи, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних документів, що нагромадилися за час їх діяльності, використання відомостей, що містяться в цих документах, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян. Зазначені юридичні особи передають документи поточного діловодства до своїх архівних підрозділів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
У разі ліквідації або реорганізації державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам.
Судом встановлено, що у відповідності до положень Закону України "Про національний архівний фонд та архівні установи" архівні документи, які належали військовій частині НОМЕР_3 , передані до галузевого Державного архіву Міністерства оборони України.
Наданні позивачем довідки за № 50 від 19.03.2019 року, № 169 від 10.07.2019 року, № 0200-0236-8/55501 від 20.11.2020 року № 684/02-09-26-02 від 05.11.2019 року про підтвердження трудового стажу роботи, отримані у законний спосіб, а тому можуть бути враховані при розрахунку пенсії.
До того ж суд зазначає, що за правилами частини першої статті 101 Закону № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Пунктами 7, 12 Порядку № 18-1 також зазначається, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право, зокрема, отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; Управління Пенсійного фонду України у районах надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів для підтвердження стажу роботи.
Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган.
Суд зазначає, що пенсійний орган, відмовляючи у прийнятті довідки про підтвердження трудового стажу № 50 від 19.03.2019 року видану Міністерством оборони України 55 управлінням начальника робіт, за період робіт з 10.10.1983 року по 30.01.2004 року наданої позивачем, не скористався передбаченими пенсійним законодавством правом перевірки наданої інформації з метою підтвердження (не підтвердження) пільгового стажу.
Таким чином, згідно з вищенаведеними обставинами та відповідними підтверджуючими їх документами - трудовою книжкою позивача, довідкою № 50 від 19.03.2019 року виданої 55 управлінням Міністерства оборони України до пільгового стажу роботи за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повинен бути зарахований період роботи з 10.10.1983 року по 30.01.2004 року, коли позивач працював на посаді майстра будівельних робіт та виконував роботу прораба.
Також щодо посилання відповідача у рішенні про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на відсутність відомостей про черговість атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
З даного приводу 09.02.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 520/15025/16-а, в які зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що не проведення чи несвоєчасне проведення атестації робочого місця ОСОБА_1 не може бути підставою для не врахування періоду роботи та як наслідок відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 30.01.2021 № 025650003959, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Як наслідок це рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому, для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1983 року по 02.02.2004 року на посаді майстра, виконавця робіт будівельно-монтажного управління військової частини НОМЕР_3 (в подальшому перейменовану на військову частині НОМЕР_4 ) та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими роботами умовами праці за Списком № 2, відповідно до п. 2 с. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_5 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 025650003959 від 30.01.2021 року головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1983 року по 02.02.2004 року на посаді майстра, виконавця робіт будівельно-монтажного управління військової частини НОМЕР_3 (в подальшому перейменовану на військову частині НОМЕР_4 ) та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими роботами умовами праці за Списком № 2, відповідно до п. 2 с. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_5 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович