Ухвала від 12.05.2021 по справі

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

Провадження № 13-73зво21

Суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж. М., перевіривши заяву ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року на предмет виконання вимог ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається зі змісту заяви та наявних у Верховному Суді матеріалів, вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 1, 2, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 70 Кримінального Кодексу України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заява про перегляд вироку за виключними обставинами щодо яких не подається.

Верховний Суд України ухвалою від 28 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

Зі змісту заяви вбачається, що 01 квітня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Фарзієв та інші проти України» (у тому числі за заявою ОСОБА_1 ), у якому констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув'язнення без перспективи звільнення.

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд за виключними обставинами постановленого вироку щодо нього. Просить звільнити його від відбування покарання, оскільки відсутні обґрунтовані пенологічні підстави для його подальшого ув'язнення та тримання в установі виконання покарань.

Крім того, засуджений висловлює незгоду з вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року, вважає, що призначене йому покарання є занадто суворим, оскільки він безпосередньо не брав участі у вчиненні злочинів. Стверджує, що вирок ґрунтується на підроблених доказах та неправдивих показаннях ОСОБА_2 .

Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК, вважаю, що необхідно залишити заяву без руху з огляду на таке.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно з цим Законом та відповідно до Глави 34 КПК заява про перегляд судових рішень за виключними обставинами може бути подана до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).

Частиною 5 ст. 33 вказаного Кодексу передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.

Проте заява ОСОБА_1 адресована Верховному Суду України. Ця обставина перешкоджає Суду вирішити питання щодо заяви засудженого, оскільки її автор не звертається безпосередньо до Великої Палати.

Статтею 462 КПК регламентовано вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з п. 5 ч.2 зазначеної статті заявник має навести обґрунтування своєї позиції з посиланням на обставини, що підтверджують наявність таких обставин та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

На обґрунтування своєї позиції про необхідність перегляду постановленого щодо нього судового рішення, засуджений посилається на рішення ЄСПЛ «Фарзієв та інші проти України» від 01 квітня 2021 року, у якому констатовано порушення ст. 3 Конвенції. При цьому, у заяві не зазначено, як встановлені ЄСПЛ порушення вплинули на загальну справедливість судового розгляду і ухвалених судових рішень. Це свідчить про відсутність у скарзі обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин (п. 5 ч. 2 ст. 462 КПК).

Окремо слід зазначити, що хоча ОСОБА_1 як на підставу для перегляду постановлених щодо нього судових рішень зазначає рішення ЄСПЛ «Фарзієв та інші проти України» від 01 квітня 2021 року, проте, наводить аргументи, які зводяться до його незгоди із постановленим вироком.

Також вимога за заявою ОСОБА_1 не узгоджується з положеннями ст. 467 КПК щодо повноважень Великої Палати за наслідками розгляду заяви за виключними обставинами.

Крім того, до заяви долучається клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.

Перевіряючи подані на адресу Суду матеріали на дотримання зазначених вимог процесуального закону, встановлено, що заявник не порушує питання про витребування копії рішення ЄСПЛ «Фарзієв та інші проти України» від 01 квітня 2021 року, посилання на яке міститься у поданій заяві, та не долучає відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.

Враховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження і є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, суддя

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року щодо ного за виключними обставинами залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі, якщо недоліки не буде усунуто в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду Ж. М. Єленіна