12 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1112/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED,
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ліпинський О.В.)
від 02.09.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Білецька Л.М., Чередко А.Є.)
від 01.02.2021,
у справі за позовом Компанія GRIF CORPORATION LLP (ГРІФ КОРПОРЕЙШН ЛЛП),
до Товариства з додатковою відповідальністю "Центральний універмаг",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Компанія ACHILLIA MANAGMENT LIMITED (АЧІЛЛІА МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД)
про визнання недійними рішень позачергових загальних зборів,
04.03.2021 Компанія ACHILLIA MANAGMENT LIMITED (АЧІЛЛІА МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20 до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2021 касаційну скаргу Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED (АЧІЛЛІА МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20 повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ордер на надання правової допомоги серії ДП № 6481/005 від 02.08.2018, який виданий Адвокатським об'єднанням «Конфідент» для представництва Данканичем Євгеном Івановичем інтересів Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED, не містив конкретної назви судового органу, у якому надається правова допомога скаржнику. При цьому, строк дії договору про надання правової допомоги №04-01-08-18 від 01.08.2018, на підставі якого було видано ордер, сплив 31.12.2020.
06.04.2021 Компанія ACHILLIA MANAGMENT LIMITED (АЧІЛЛІА МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20 до суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Останнім днем оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відповідно до Господарського процесуального кодексу України було 09.03.2021.
У зв'язку з тим, що касаційну скаргу подано 06.04.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, скаржник заявив клопотання про його поновлення. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу скаржником було подано у межах строку на касаційне оскарження, проте згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 її повернуто без розгляду. Однак, виправивши зазначені у ній недоліки, скаржник повторно подав касаційну скаргу.
Відповідно до частин 2 і 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначене, а також беручи до уваги усунення скаржником недоліків у стислі строки, колегія суддів визнає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження таким, що підлягає задоволенню.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рі-шення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе-ного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рі-шення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Дослідивши касаційну скаргу, Верховний Суд встановив, що у касаційній скарзі в частині обґрунтування підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку викладені лише фактичні обставини справи, які встановлені судами попередніх інстанцій та обставини, які були відхилені ними, із зазначенням, що судами були порушені норми матеріального і процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 287 290, 292, 310 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20.
2. Касаційну скаргу Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду року від 01.02.2021 у справі №904/1112/20 залишити без руху.
3. Надати Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Компанії ACHILLIA MANAGMENT LIMITED, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова