12 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/440/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Адвокатського об'єднання "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" №05/6-17вих21 від 07.05.2021 про забезпечення позову в справі
За позовом: Адвокатського об'єднання "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП",
вул. Лесі Українки, буд. 26, кв. 117, с. Софіївська Борщагівка, Святошинський р-н, Київська область, 08131;
адреса для листування: вул. Дегтярівська, 25-А, корпус "Л", м. Київ, 04119
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ",
вул. Індустріальна, буд. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;
про стягнення заборгованості 69 777,38 грн.
Адвокатським об'єднанням "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ" про стягнення 45000 грн 00 коп. боргу, 22500 грн 00 коп. штрафу, 454 грн 88 коп. 3% річних, 1822 грн 50 коп. інфляційних витрат, що разом складає 69777 грн 38 коп. за договором №10/02/2020 про надання правової допомоги від 10.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору №10/02/2020 про надання правової допомоги від 10.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.05.2021 від Адвокатського об'єднання "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову №05/6-17вих21 від 07.05.202, в якій заявник просить суд з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили^
- накласти арешт з державною реєстрацією арешту в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на рухоме майно, а саме: екскаватор гусеничний (реєстраційний номер: НОМЕР_1 , марка DOOSAN SOLAR 225LC-V, рік випуску: 2008 рік, заводський номер: НОМЕР_2 );
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ", ідентифікаційний код 32512456, місцезнаходження: 17500, Чернігівська обл., місто Прилуки, вул. Індустріальна, будинок 2, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які прямі або опосередковані дії щодо відчуження, міни, передачі в заставу, передачі у будь-який спосіб іншим особам рухомого майна, а саме: екскаватор гусеничний (реєстраційний номер: НОМЕР_1 , марка DOOSAN SOLAR 225LC-V, рік випуску: 2008 рік, заводський номер: НОМЕР_2 ).
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що згідно з відомостями з офіційного сайту ДПС України «Електронний кабінет» ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ» анульовано статус платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу 12.12.2018, у зв'язку з цим, ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ» в подальшому не зможе виконувати господарські операції відповідно до КВЕДів, оскільки не є платником ПДВ і не відповідає критеріям ст. 181 Податкового кодексу України. ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ» не отримує кореспонденцію за своєю юридичною адресою, тобто фактично існує лише формально. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру боржників Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відкрито п'ять виконавчих проваджень стосовно стягнення коштів з ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ». На все наявне нерухоме майно ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ» накладено арешт нерухомого майна. Рухоме майно (екскаватор гусеничний (реєстраційний номер: НОМЕР_1 , марка DOOSAN SOLAR 225LC-V, рік випуску: 2008 рік, заводський номер: НОМЕР_2 ), яке належить на праві приватної власності відповідачу та обліковуються на його балансі та є в його реальному володінні, виставлене на продаж, що підтверджується оголошеннями, розміщеними на торговельному майданчику https://auto.ria.com/. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача значно менше заявленої суми боргу до стягнення і складає всього 200000,00 грн. Відбулося зміна складу засновників (учасників) ТОВ «БУ-1 ПРИЛУКИ». На думку заявника, вищевказані обставини свідчать про те, що рішення суду (у разі його задоволення) буде неможливо виконати через те, що фактично господарська діяльність не здійснюється по вказаним причинам.
Розглянувши заяву Адвокатського об'єднання "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" №05/6-17вих21 від 07.05.2021 про забезпечення позову в справі, суд встановив наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 23.05.2018 у справі №910/2341/17, від 15.08.2018 у справі №922/4587/13 та від 08.10.2018 у справі №925/402/18, від 02.08.2019 у справі 915/538/19, від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У порушення вищевикладеного, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову. Адже сама наявність у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами та перед позивачем, наявність відкритих виконавчих проваджень та розміщеного в мережі Інтернет оголошення про продаж екскаватора DOOSAN SOLAR 225LC-V, рік випуску: 2008 рік, що має інший заводський номер, ніж вказано заявником у заяві про забезпечення позову, а саме VIN-код НОМЕР_3 , не можуть вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову. Позивачем також не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позовної вимоги.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Адвокатському об'єднанню "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" у задоволенні заяви №05/6-17вих21 від 07.05.2021 про забезпечення позову в справі №9237/440/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.05.2021 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Моцьор