12 травня 2021 року Справа № 926/565/21
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
до Фізичної особи - підприємця Любки-Труфіної Лесі Орестівни
про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 3086,24 грн, інфляційних втрат 144,45 грн, пені 156,14 грн та трьох процентів річних 60,20 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Дроздек А.Я.
Представники:
від позивача - Сопко С.П.
від відповідача - не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи - підприємця Любки-Труфіної Лесі Орестівни про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 3086,24 грн, інфляційних втрат 144,45 грн, пені 156,14 грн та трьох процентів річних 60,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору оренди № 347 нерухомого майна, що належить до державної власності - нежитлових вбудованих приміщень підвалу (фактично цоколь) будівлі гуртожитку (літ.А) загальною площею 32,2 кв.м. (в.т.ч. приміщення (8-4) - 14,9 кв.м., (8-5) - 7,0 кв.м., (8-6) - 2,7 кв.м., (8-7) - 7,6 кв.м, розміщеного за адресою: м. Чернівці, вул. Чорноморська, 15А, та перебуває на балансі ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», в частині сплати орендної плати.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16 лютого 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 03 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року відкладено підготовче засідання на 24 березня 2021 року.
24 березня 2021 року відповідач надала суду відзив на позов.
Згідно поданого відзиву відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що на підставі постанови КМУ № 611 від 15 липня 2020 року «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», її повинні були повністю звільнити від сплати орендної плати за орендований об'єкт, який знаходиться в приміщенні закладу освіти, що визначено п. 1.2. договору оренди від 16 листопада 2011 року.
Ухвалою від 24 березня 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до початку розгляду справи по суті.
05 квітня 2021 року позивачем подано суду відповідь на відзив.
09 квітня 2021 року відповідачем подано суду заяву про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням суду у справі № 926/1354/21 за позовом Фізичної особи - підприємця Любки-Труфіної Лесі Орестівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про визнання неправомірним та скасування наказу.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи по суті на 12 травня 2021 року.
22 квітня 2021 року відповідачем подано суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування поданого клопотання про повернення справи до підготовчого провадження відповідач зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, а на її думку провадження у даній справі слід зупинити на підставі п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України. Також відповідач вказує, що необхідні докази для подачі позову до суду були отримані лише за день до підготовчого судового засідання у цій справі, судом відкрито провадження за позовом ФОП Любка-Труфіна Л.О. 06 квітня 2021 року, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі і справі № 926/1354/21 про визнання протиправним та скасування наказу, тому з метою повного та всебічного розгляду справи просить суд повернути справу до стадії підготовчого провадження.
11 травня 2021 року відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному через гостре респіраторне захворювання, підозра на COVID-19 та очикування результатів ПЛР тесту, у підтвердження чого надано довідку лікаря.
Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про повернення справи до підготовчого провадження.
Суд, дослідивши подане відповідачем клопотання про повернення справи до підготовчого провадження, вважає його такими, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідач вважає, що існує необхідність зупинення провадження у справі шляхом повернення справи на стадію підготовчого провадження оскільки зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України на стадії судового розгляду по суті не допускається.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно здійснює свої процесуальні права та обов'язки без втручання суду.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Учасники справи, згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, та зобов'язанні, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно правил ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Так, провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16 лютого 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 24 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року.
Отже, відповідач була належним чином повідомлена та обізнана про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.
Крім того, відповідач була присутня в судових засіданнях, та в ході підготовчого провадження на запитання суду повідомила, що інших доказів у неї немає.
Також, у відповідача було достатньо часу для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій.
Суд зазначає, що приписи Господарського процесуального кодексу України не передбачають підстав та можливості повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, за виключенням випадку зміни складу суду (ч. 14 ст. 32 ГПК України). Більше того, нормами ГПК України чітко регламентовано порядок та строки проведення підготовчого засідання, а також строки розгляду справи по суті.
При цьому суд констатує, що ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справи і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлений чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, запроваджено розумні обмеження. Саме всі процесуальні дії учасників справи повинні вчинятися своєчасно для того, щоб в подальшому не залишалося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи.
Також суд зазначає, що строк підготовчого провадження не може бути поновлений судом навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з п. 2 ч. 2 статті 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд розпочав розгляд справи по суті 12 квітня 2021 року, а відтак, строк розгляду справи по суті спливає 12 травня 2021 року.
В той же час, в силу норм ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 pоку і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 року.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обмеження права доступу до суду не відповідає статті 6 Конвенції у тому випадку, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v Germany).
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, у зв'язку з необхідністю запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, з метою недопущення створення загрози життю та здоров'ю учасників справи, працівників та відвідувачів суду, приймаючи до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою (підозра на COVID-19), суд вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та відкласти розгляд справи по суті в межах розумного строку.
В той же час, суд звертає увагу відповідача на те, що за приписами статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі вже зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, а тому з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та послаблення карантинних заходів, починаючи з 11 травня 2020 року, в тому числі щодо роботи адвокатів, пропонує у разі об'єктивної неможливості відповідача з'явитись до суду, скористатись правом визначеним статтею 56 ГПК України та брати участь в судовому процесі через представника.
Також статтею 197 ГПК України передбачено можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису або викласти свої промови щодо позиції в справі письмово, якщо розгляд справи, на думку учасника, є можливим без його участі.
Отже, приймаючи до уваги все вищевикладене, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, керуючись статтями 2, 12, 194, 195, 202, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача про повернення справи до підготовчого провадження (вх. №1647 від 22.04.2021 року) відмовити.
2. Відкласти розгляд справи по суті в межах розумного строку на 24 травня 2021 року на 10 годин 00 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2.
3. Звернути увагу відповідача, що вона не обмежена в праві взяти участь у судовому засіданні особисто або уповноважити іншу особу, а тому суд попереджає відповідача, що у разі повторної неявки відповідача або його представника у судове засідання, судовий розгляд відбуватиметься без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя О.С. Тинок