29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" квітня 2021 р. Справа №924/1361/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ
за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав"; Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Жижанової Ірини Вікторівни, м. Хмельницький
про стягнення 10281,51 грн., з яких: 9840,00 грн. основного боргу, 238,17 грн. інфляційних витрат, 203,34 грн. 3% річних
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явилися
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, винесено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії:
Ухвалою суду від 28.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Димбовського В.В. у період з 26.01.2021р. по 10.02.2021р., судове засідання у справі 26.01.2021р. не відбулося.
Ухвалою суду від 12.02.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання у справі призначено на 03.03.2021р.
Ухвалою суду від 03.03.2021р. залучено до участі у справі громадську спілку "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; залучено до участі у справі приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 37396151) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.03.2021р. закрито підготовче провадження по справі №924/1361/20 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 29.03.2021р.
Ухвалою суду від 29.03.2021р. розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 19.04.2021р.
Ухвалою суду від 19.04.2021р. розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 28.04.2021р.
27.04.2021р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі №924/1361/20, призначеного на 09:30 год. 28.04.2021р., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EasyСon та забезпечення її проведення.
Ухвалою суду від 27.04.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні по справі №924/1361/20, призначеному на 09:30 год. 28.04.2021р. в режимі відеоконференції.
Суть спору: Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця Жижанової Ірини Вікторівни про стягнення 10281,51 грн., з яких: 9840,00 грн. основного боргу, 238,17 грн. інфляційних витрат, 203,34 грн. 3% річних.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору КБР-229/09/19-Н від 24.09.2019р. про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах. Позивач зауважив, що немає в наявності жодної із умов, які могли б призвести до виключення з правила щодо обов'язковості виконання умов чинного договору.
Як зазначив позивач, за п.3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок Організації (Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"). Зазначені вище положення свідчать про наявність у відповідача обов'язку із сплати винагороди за 1 рік. Тобто у відповідача є заборгованість перед позивачем стосовно 1-го року. Дата сплати щодо платежу, який не виконав відповідач щодо першого року дії договору, розрахованого як період з вересня 2019 року по серпень 2020 року включно, настала 10.10.2019 року. Дата сплати щодо платежу, який не виконав відповідач щодо другого року дії договору, розрахованого як період з вересня 2020 року включно із урахуванням автоматичної пролонгації дії договору, настала 27.08.2020 року. З кожної із цих дат до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 (два) місяці. Відповідно, механізм (режим) розстрочки вже не діє, строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 2 (двох) повних років. Розмір оплати за один повний рік складає 410,00 грн. * 12 = 4 920,00 грн. Сума розрахована виходячи з того, що відповідно до Додатку №3 до Договору про правомірне використання розмір щомісячного єдиного платежу за авторські і суміжні права складає 410,00 грн. 3 початку дії Договору про правомірне використання відповідач не здійснив жодного платежу. Відповідно, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає: 4920,00 грн. (сума, яку відповідач повинен сплатити за перший рік дії договору, дата сплати за який настала 10.10.2019 року ) + 4920,00 грн. (сума, яку відповідач повинен сплатити за другий рік дії договору, дата сплати за який настала 27.08.2020 року ) - 0,00 грн. (сплачена сума) = 9 840,00 грн. (сума заборгованості).
У письмових поясненнях від 27.04.2021р. представник позивача зазначив, що позивач звернувся до суду із позовною вимогою на реалізацію свого права отримати кошти, які відповідач мав сплатити на його рахунок. Положення Договору стосовно можливості або неможливості звернення до суду з позовом третіх осіб (ГС УЛАСП та/або ПО ОКУАСП із власними окремими або сумісними позовами до Відповідача) знаходиться за рамками цього судового розгляду. Водночас в п. 5.1. Договору йдеться лише про додаткову можливість подання позовів про стягнення заборгованості ГС УЛАСП та ПО ОКУАСП, а не про обмеження ПО УЛАСП у праві подання позову, який поданий зараз. Договір про правомірне використання, хоча й містить у собі значну частину елементів ліцензійного договору, насправді є змішаним договором (ст. 628 ЦКУ). Головним тут є те, що зазначений Договір є чинним, а отже має виконуватись кожне передбачене ним зобов'язання. Відповідач у будь-якому разі із дати підписання Договору має зобов'язання щодо сплати винагороди (роялті) за весь річний (борговий) період,
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" витрати на професійну правничу допомогу.
У своїх поясненнях, поданих 25.03.2021р. представники третіх осіб (Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами") просять позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивач свого представника в судове засідання не направив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Копії ухвал суду, адресовані відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд.45, кв.1), повернулись з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній".
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
24.09.2019р. між фізичною особою-підприємцем Жижановою Іриною Вікторівною (користувачем), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (організацією) укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-229/09/19-Н (договір), відповідно до якого сторони уклади цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Згідно із п. 1.1. договору користувач доручає організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської ОКУ та суміжної ОКУ, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2.).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1.).
Договір про надання дозволу на використання авторського права на виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2.).
За договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, що зазначений в додатку до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації (Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжнім прав" (п. 3.3.).
Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4. цього договору.
Як передбачено п. 3.4. договору механізм розстрочки передбачений ним договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав і це правило стосується кожного із дозволів; як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Відповідно до п. 3.6. договору акт нарахування роялті виписується щомісячно і підписується із використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов'язковим.
Згідно із п. 4.1. договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку № 1 до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.2.).
Надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках № 1 та № 2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток № 1 та додаток № 2 до цього договору (п. 4.3.)).
Цей договір скріплений підписами та печатками сторін.
Додатками до Основного договору є договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (додаток №1), договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток №2), Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (додаток №3), Форма звіту (додаток №4), Угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії (додаток №5).
Відповідно до додатку №3 до договору № КБР-229/09/19-Н від 24.09.2019р. "Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права" об'єктом авторського права зазначено закусочна трактир №1, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 45.
Згідно із п. 2 додатку №3 зазначено, що сторонами погоджений наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, що складає 410 грн.
Як передбачено п. 3 додатку №3 єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується.
24.09.2019р. між користувачем, від імені якого діє Організація, громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною ОКУ), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 912 від 29.05.2019р. укладено договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, відповідно до п. 1.1. якого всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (надалі ліцензійна угода) стосуються строку - 1 рік (із відповідною пролонгацією). При цьому зазначений строк пролонгується на умовах цієї ліцензійної угоди. За цією ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбачено основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатках до нього).
Згідно із п. 3.1. договору користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об'єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а суміжна ОКУ надає стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів суміжних крав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) суміжній ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 24.09.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (п. 5.1.).
Як передбачено п. 5.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до цього актом припинення використання об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді коди до цього звернеться суміжна ОКУ.
Як передбачено п. 5.5. ця ліцензійна угода є невід'ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього.
Повні і належні виплати за цією ліцензійною угодою є сплатою справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих з комерційною метою.
Даний договір скріплений підписами та печатками сторін.
24.09.2019р. між користувачем, від імені якого діє Організація, та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською ОКУ) укладено договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (ліцензійна угода) стосуються строку 1 рік (із відповідною пролонгацією). При цьому зазначений строк пролонгується на умовах цієї ліцензійної угоди. За цією ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го року шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбаченого основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатками до нього).
Згідно із п. 3.1. договору користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об'єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а авторська ОКУ надає, стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) авторській ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використаний об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних за закладах та додатків до нього).
Як передбачено п. 3.2. договору користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання об'єктів авторського права третім особам.
Відповідно до п. 3.3. договору розмір винагорода (роялті) не залежить від кількості об'єктів авторського права, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 24.09.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (п. 5.1.).
Згідно із п. 5.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання об'єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться авторська ОКУ.
Ця ліцензійна угода є невід'ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних крав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього (п. 5.7.).
Договір скріплено підписами та печатками сторін.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем Жижановою Іриною Вікторівною (користувачем), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною ОКУ) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською ОКУ) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (організацією) укладено 24.09.2019р. договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-229/09/19-Н (далі договір), відповідно до якого сторони уклади цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Згідно із ч. 3-6 ст. 1109 ЦК України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
За змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Частиною третьою статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
Суд зазначає, що особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45 Закону).
Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
У статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" міститься визначення понять "колективне управління", "обов'язкове колективне управління", "розширене колективне управління".
Так за змістом статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" - колективне управління це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом. Обов'язкове колективне управління це - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.
Згідно з положеннями частини другої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.
Зі змісту частини п'ятої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" вбачається, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Як встановлено судом та зазначено вище, спірний договір від організацій колективного управління укладено:
- Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна ОКУ), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління;
- Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб'єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права.
При цьому, відповідно до пункту 3.1 додатку № 1 до Договору - Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об'єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна ОКУ надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок Суміжній ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).
Так само відповідно до пункту 3.1 додатку № 2 до Договору - Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об'єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська ОКУ надає стосовно території Користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок Авторської ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного Договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).
Отже, діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від їх прав здійснюють Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна ОКУ) та Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація).
Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 410,00 грн. (Додаток № 3 до Основного договору).
Предметом судового розгляду у даній справи є вимога Приватного організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 10281,51 грн., що виникла у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору КБР-229/09/19-Н від 24.09.2019р. про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Так, Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів наявністю заборгованості відповідача перед позивачем.
Разом з тим суд зауважує, що за умовами спірного договору Приватна організація "Українська ліга авторських та суміжних прав" виступає як особа, яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, оскільки умовами п. 1.2 сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ.
При цьому, правом на подання позову про стягнення заборгованості з Користувача (відповідача) Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" не наділена, оскільки в п. 5.1. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи зі змісту наведеного пункту договору слідує, що сторони за власним бажанням визначили порядок стягнення виниклої заборгованості у разі неналежного виконання Користувачем прийнятих зобов'язань щодо перерахування коштів (роялті).
В п. 5.3 договору сторони визначили, що відносини між позивачем (надалі - Організацією або ПО "УЛАСП") та Авторською ОКУ, Організацією (ПО "УЛАСП") та Суміжною ОКУ стосовно забезпечення контролю за виконанням цього договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між Організацією та Авторською ОКУ, Організацією та Суміжною ОКУ.
Однак, матеріали справи не містять доказів щодо врегулювання відносин між визначеними у наведеному пункті особами, в тому числі щодо уповноваження ПО "УЛАСП" на стягнення в судовому порядку заборгованості, яка існує у Користувача (відповідача) перед Авторською організацією та Суміжною організацією.
Суд звертає увагу, що суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки зазначені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Статтею 6 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини, визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі № 913/271/19.
Позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого було пред'явлено позов, оскільки Приватна організація "Українська ліга авторських та суміжних прав" є особою, яка виконує лише допоміжну функцію за договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач, між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, та правом на подання позову про стягнення заборгованості з користувача (відповідача) не наділена.
Відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача та відсутність у Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав" права і підстав для подання даного позову є підставою для відмови у задоволенні позову.
У зв'язку з відсутністю правових підстав для стягнення основного боргу, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.
У позові належить відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 11.05.2021р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень. 57, офіс 10);
3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд.45, кв.1);
4 - третій особі - громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7);
5 - третій особі - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7). Всім рек. з повід.