33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" травня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/344/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. розглянувши матеріали заяви Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області № 01.09.-20/993 від 05.05.2021 року про забезпечення позову у справі за позовом Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (вул. Паркова 5, Радивилів, Радивилівський район, Рівненська область, 35500, код ЄДРПОУ 04057847) до Адвокатського бюро "Бернацький і партнери" (вул. І. Франка, 2, Радивилів, Рівненська область, 35500, код ЄДРПОУ 42438678) про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та стягнення неустойки у розмірі 20 049 грн 95 коп.
без повідомлення учасників справи
07.05.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (далі - позивач) надійшов позов до Адвокатського бюро "Бернацький і партнери" (далі - відповідач) , у якому позивач вказує, що відповідач у визначений Договором купівлі-продажу строк не виконав вимоги щодо оплати коштів за об'єкт приватизації, відтак позивач посилаючись на ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. ст. 6, 11, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 628, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, просить розірвати нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта приватизації від 18.09.2020 року, укладений між позивачем та відповідачем, та стягнути з відповідача 20 004 грн 95 коп. неустойки в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта.
Господарський суд, здійснивши перевірку позовної заяви на предмет відповідності вимогам, встановленим ГПК України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, встановив, що існують підстави для залишення даної позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.05.2021 року позовну заяву Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до Адвокатського бюро "Бернацький і партнери" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та стягнення неустойки у розмірі 20 049 грн 95 коп. залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- доказів відправлення Адвокатському бюро "Бернацький і партнери" (вул. І. Франка, 2, м. Радивилів, Радивилівський район, Рівненська область, 35500, код ЄДРПОУ 42438678) копії позовної заяви та доданих до неї документів з переліком конкретних додатків, які надіслані відповідачу, що підтвердить направлення доданих до позовної заяви документів для відповідача;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- копій документів, які долучено до позовної заяви (договору купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі за № 1491 від 19.09.2020 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 311636259055 від 30.03.2021 року) оформлених відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).
Окрім того, судом встановлено, що одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву № 01.09.-20/993 від 05.05.2021 року про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме майно, а саме - частину адмінбудинку, що позначена в плані А-1, загальною площею 108, 55 кв. м, зареєстровану в ДРРПНМ за № 1668932656258, що знаходиться в м. Радивилів, вул. Почаївська, буд. 20 Рівненської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 0482 га, кадастровий № 5625810100:01:013:0325, що зареєстрована в ДРРПНМ за № 464107256258, та знаходиться в комунальній власності Радивилівської міської ради Рівненської області;
- заборони державним реєстраторам, реєстраторам прав на нерухоме майно, будь-яким органам (місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям, акредитованим підприємствам Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, приймати будь-які рішення та/або здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі державну реєстрацію, внесення змін до записів, скасування державної реєстрації прав, щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) та/або щодо скасування записів, поновлення записів, внесення змін до записів, відкриття розділів щодо об'єкту нерухомого майна, що належні, Адвокатському бюро "Бернацький і партнери» ЄДРПОУ 42438678 нерухоме майно, а саме на частину адмінбудинку, що позначена в плані А-1, загальною площею 108.55 кв.м., зареєстровану в ДРРПНІМ за № 1668932656258 що знаходиться в м. Радивилів, вул. Почаївська. буд. 20 (двадцять) Рівненської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0.0482 га, кадастровий номер № 5625810100:01:013:0325, що зареєстрована в ДРРПНМ за № 464107256258 та знаходиться в комунальній власності Радивилівської міської ради Рівненської області.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує, що без вжиття заходів обмеження відповідачу розпоряджатись об'єктом нерухомого майна до моменту вирішення спору, або до моменту виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог, відповідач не позбавлений можливості вчинити дії по його розпорядженню належним йому майном в будь-який спосіб.
Заявник вказує, що Адвокатське бюро "Бернацький і партнери» вчиняє активні дії, спрямовані на ухилення від сплати заборгованості, а саме намагається відчужити спірне нерухоме майно, що підтверджується публікацією про продаж об'єкта в мережі Інтернет на сайті https://www.olx.ua від 20.03.2021 року та оголошенням розміщеним у Радивилівській районній газеті "Прапор перемоги" у випуску № 15 від 09.04.2021 року.
Також необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що на його думку, невжиття заходів щодо накладення арешту на майно призведе до неможливості виконання майбутнього судового рішення (у випадку задоволення позову), оскільки предмет позову буде у власності третьої особи, а тому розірвання договору у судовому порядку не матиме наслідком поновлення права власності на майно за заявником. При цьому заявник буде змушений звертатися до суду з новими позовами про витребування нерухомості у нових власників, що робить неефективним судовий захист порушених прав позивача.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає за необхідне зазначити таке.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п. п. 1, 4ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном.
При цьому арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 915/870/18).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Однак підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов'язаністю з позовною вимогою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість реалізації відповідачем належного йому на праві власності нерухомого майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач припускає, що майно може бути реалізоване відповідачем, що призведе до неможливості виконання майбутнього судового рішення (у випадку задоволення позову).
Оскільки у даному разі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливої реалізації відповідачем нерухомого майна, договір купівлі-продажу якого може бути розірвано на підставі ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому заявник посилається на вірогідність того, що наявне у відповідача нерухоме майно може бути відчужене.
Заявник зазначає, що поведінка відповідача вочевидь свідчить про не бажання оплати заборгованості за договором купівлі-продажу, а Адвокатське бюро "Бернацький і партнери" вчиняє активні дії та намагається відчужити спірне нерухоме майно.
Водночас, як на докази своїх припущень позивач посилається на оголошення, розміщені на веб-сайті https://www.olx.ua в мережі Інтернет від 20.03.2021 року та у Радивилівській районній газеті "Прапор перемоги" у випуску № 15 від 09.04.2021 року.
Таким чином, оголошення про продаж нерухомого майна було виявлено заявником на сайті в мережі Інтернет https://www.olx.ua, при цьому судом встановлено, що оголошення про продаж приміщення під торговий центр опубліковано від користувача "Леонід", що не є доказом вживання саме Адвокатським бюро "Бернацький і партнери" заходів на реалізацію частини адмінбудинку, що позначена в плані А-1, загальною площею 108, 55 кв. м, зареєстровану в ДРРПНМ за № 1668932656258, що знаходиться в м. Радивилів, вул. Почаївська, буд. 20 Рівненської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 0482 га, кадастровий № 5625810100:01:013:0325, що зареєстрована в ДРРПНМ за № 464107256258, та знаходиться в комунальній власності Радивилівської міської ради Рівненської області.
Суд здійснив пошук оголошення в мережі Інтернет на веб-сайті https://www.olx.ua/d/obyavlenie/primschennya-pd-torgoviy-tsentr-IDL2r9B.html#8836233c7c та встановив, що таке не містить будь-якої аутентифікації чи встановлення особи користувача, який розміщує оголошення, окрім того, оголошення розміщене із позначкою "оголошення не активне".
В підтвердження пошукового запиту суд здійснив копіювання частини оголошення із сторінки на сайті https://www.olx.ua/ з метою передачі точної копії поточного стану відображення інформації на екрані з подальшим роздрукуванням). Роздрукована копія зображення долучена до матеріалів справи.
Окрім того, судом досліджено зміст публікації оголошення у Радивилівській районній газеті "Прапор перемоги" у випуску № 15 від 09.04.2021 року "Продається нежитлове приміщення загальною площею 333 кв. м. у центрі міста Радивилів, по вул. Почаївській. Зручне місце розташування, прохідне місце, головна автодорога у напрямках Броди-Почаїв. Поряд - озеро, дуже гарний краєвид. Досить ефективне використання місця розташування під торговий центр та інше. Є можливість розташувати автостоянку для автомобілів перед приміщенням зі з'їздом з автодороги - вул. Почаївської".
Вказане оголошення про продаж нерухомого майна розміщено у Радивилівській районній газеті "Прапор перемоги" у випуску № 15 від 09.04.2021 року, тобто в одному виданні газети з обмеженою сферою розповсюдження, окрім того, таке оголошення не є доказом активного вживання саме Адвокатським бюро "Бернацький і партнери" заходів на реалізацію майна з індивідуальними ознаками: частини адмінбудинку, що позначена в плані А-1, загальною площею 108, 55 кв. м, зареєстровану в ДРРПНМ за № 1668932656258, що знаходиться в м. Радивилів, вул. Почаївська, буд. 20 Рівненської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 0482 га, кадастровий № 5625810100:01:013:0325, що зареєстрована в ДРРПНМ за № 464107256258, та знаходиться в комунальній власності Радивилівської міської ради Рівненської області.
Суд вбачає різницю у площі майна, яке виставлено на продаж на веб-сайті https://www.olx.ua та у Радивилівській районній газеті "Прапор перемоги" у випуску від 09.04.2021 року - 333 кв. м., та у площі майна, щодо якого позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову - 108, 55 кв. м.
Господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову носить загальний характер та побудована виключно на припущеннях позивача.
Володіючи лише інформацією про розміщення оголошень про "продаж приміщення під торговий центр площею 333 кв. м в центрі міста Радивилів по вул. Почаївська" актуальність яких не було перевірено, заявник просить застосувати заходи забезпечення позову, при цьому не наводячи достатньо обґрунтованих доказів припущення, що нерухоме майно належне відповідачеві за договором купівлі-продажу від 18.09.2020 року активно відчужується.
Заявником не зазначено та не додано доказів, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на термінове відчуження або іншим чином реалізацію нерухомого майна та заявником не наведено доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову, адже, як вбачається із позовної заяви, право позивача на розірвання договору купівлі-продажу на підставі ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" виникло через 60 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення - тобто з листопада 2020 року, а позов пред'явлено до Господарського суду Рівненської області у травні 2021 року.
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованість позову на етапі вирішення заяви про забезпечення позову по суті не досліджується.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням наведених законодавчих приписів, за відсутності доказів у підтвердження припущень, викладених у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Крім того, суд звертає увагу, що до поданої позивачем заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів направлення копії цієї заяви та доданих до неї документів іншій стороні відповідачу у справі, що порушує принцип змагальності сторін.
За ч.ч. 1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід звернути увагу позивача, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд -
1. У задоволенні заяви Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області № 01.09.-20/993 від 05.05.2021 року про забезпечення позову у справі за позовом Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до Адвокатського бюро "Бернацький і партнери" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та стягнення неустойки у розмірі 20 049 грн 95 коп. - відмовити.
Ухвала згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 11.05.2021 року та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Заголдна Я.В.