Копія
27 травня 2010 р. Справа № 2а-2793/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,
представника позивача - Капустіна Д.О.
представників 1-го відповідача - Латіпова Р.Р., Сумцової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування. ,-
Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод ОБ та ВТ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ м. Суми), в якому просить:
- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 106637 грн. 37 коп.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" 1069 грн. 77 коп. судових витрат, понесених підприємством у зв'язку зі зверненням до суду.
Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Суми, на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень та серпень 2009 року, яка виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в періодах квітень, червень та липень 2009 року, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2009 року на загальну суму 106637 грн. 37 коп. Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач неправильно застосував вимоги п.10.2 ст.10, п.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001 року, в наслідок чого помилково дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Представником відповідача до суду було подане письмове заперечення на позовну заяву /а.с.126-127/, в якому зазначено, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. При проведенні позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень та серпень 2009 року (довідка від 27.10.2009 року №7400/23-6/30991664/174) було встановлено, що одним з основних постачальників позивачу сировини у перевіряємому періоді є ТОВ «Селена-Н». Для встановлення ланцюга постачання ДПІ в м. Суми до Константинівської ОДПІ було направлено запити щодо проведення зустрічної перевірки. Від Константинівської ОДПІ отримали довідку перевірки, в якій зазначено, що ТОВ «Селена-Н» є посередником, а постачальником сировини є ТОВ «Укрімідж-Восток» (червень та липень 2009 р.) та ТОВ «Юзпрогрестрейд» (серпень 2009 р.). На запити ДПІ в м. Суми, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та Макіївська ОДПІ (Кіровське відділення) повідомили, що ТОВ «Укрімідж-Восток» та ТОВ «Юзпрогрестрейд» ухиляються від проведення перевірки та приховують своє місце знаходження, а тому провести перевірку вказаних підприємств та підтвердити заявлену суму до відшкодування не можливо. У зв'язку з цим, ДПІ в м. Суми вважає податкове повідомлення-рішення №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 106637 грн. 37 коп. таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для визнання його нечинним відсутні.
В судовому засіданні, яке відбувалося 23.03.2010 року, представником відповідача було заявлено клопотання про залучення 2-го відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Сумській області.
Судом було задоволено вищезазначене клопотання та залучено, в якості другого відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - 2-ий відповідач, ГУ ДКУ в Сумській області).
27.05.2010 року в судовому засідання представник позивача Капустін Д.О. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 106637 грн. 37 коп.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" 1069 грн. 77 коп. судових витрат, понесених підприємством у зв'язку зі зверненням до суду.
Представники 1-го відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали в повному обсязі, з мотивів викладених у письмовому запереченні.
Представник 2-го відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.149/. Про причину неявки суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому суд визнає можливим справу розглядати без участі в судовому засіданні представника 2-го відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників 1-го відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:
В судовому засіданні встановлено, що Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі по тексту - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе") зареєстроване 31.05.2000 року за №16321200000001455 виконавчим комітетом Сумської міської ради, як юридична особа та 05.06.2009 року перереєстроване у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи. На даний момент найменування підприємства - Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", яке є правонаступником Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе". Вищезазначене підтверджується поясненнями представника позивача, представників 1-го відповідача та матеріалами справи, а саме: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 00 №112435 /а.с.143/, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 01 №103506 /а.с.119,142/, копією довідки АА №146711 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с.141/ та копією статуту /а.с.137-140/.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що позивач - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" як платник податку, прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим 20.07.2009 року, 20.08.2009 року та 21.09.2009 року подав до ДПІ в м. Суми податкові декларацію з ПДВ за червень 2009 року(в якій визначена сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню в розмірі 532624 грн. 00 коп.), липень 2009 року(в якій визначена сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню в розмірі 14171 грн. 00 коп.) та серпень 2009 року (в якій визначена сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню в розмірі 1733426 грн. 00 коп.) разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявами про повернення суми бюджетного відшкодування /а.с.96-118/.
ДПІ в м. Суми у відповідності до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в період з 07.10.2009 року по 20.10.2009 року провело позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в періодах квітень, червень, липень 2009 року, про що склало довідку №7400/23-6/30991664/174 від 27.10.2009 року /а.с.17-36/. В ході перевірки було підтверджено відображену ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" у деклараціях:
за червень 2009 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 532624 грн. 00 коп.
за липень 2009 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 14171 грн. 00 коп.
за серпень 2009 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1733426 грн. 00 коп.
Однак, зазначено, що остаточний висновок про відшкодування заявленої суми ПДВ з бюджету буде зроблено при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника та встановленні фактичної сплати даної суми ПДВ до Державного бюджету.
Відповідно до вищевказаної довідки встановлено, що одним з основних постачальників сировини позивачу в перевіряємих періодах є ТОВ «Селена-Н» (м.Константинівка, Донецької області). Тому, як зазначає представник 1-го відповідача, для остаточного висновку про відшкодування заявлених сум ПДВ з бюджету, ДПІ в м. Суми направило запит до Констянтинівської ОДПІ щодо проведення зустрічної перевірки від 02.11.2009 року №74085/7/23-610/614. Згідно отриманої ДПІ в м. Суми довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Селена-Н» №366/23-3-35622296 від 19.11.2009 року встановлено, що ТОВ «Селена-Н» є посередником. Постачальниками відповідної сировини є ТОВ «Укрімідж-Восток» (м. Київ) та ТОВ «Юзпрогрестрейд» (м. Макіївка).
Як вбачається з пояснень представників 1-го відповідача, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДПІ в м.Суми направило запит №81728/7/23-610/771 від 26.11.2009 року до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Укрімідж-Восток» та запит №81726/7/23-610/773 від 26.11.2009 року до Макіївської ОДПІ (Кіровське відділення) щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Юзпрогрестрейд», залучених до схеми постачання. Згідно отриманих актів від вищезазначених податкових органів, а саме акту №1405/3-23-09 від 04.12.2009 року та акту №2427/3-3/35834153 від 27.11.2009 року встановлено, що ТОВ «Укрімідж-Восток» та ТОВ «Юзпрогрестрейд» ухиляються від проведення перевірки та приховують своє місцезнаходження, у зв'язку з чим провести перевірку даних підприємств та підтвердити заявлену суму до відшкодування не можливо.
На підставі отриманих інформацій відносно постачальників підприємства від інших ДПІ та керуючись п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» 12.01.2010 року службовою особою ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень та серпень 2009 року, яка виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в періодах квітень, червень та липень 2009 року, про що складено акт перевірки №77/23-6/30991664-2 від 12.01.2010 року /а.с.12-16/. В ході перевірки встановлено порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 19 ст. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001 року, внаслідок чого 1-м відповідачем зроблено висновок про те, що ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" завищено суму бюджетного відшкодування за:
червень 2009 року на суму 29049 грн. 24 коп.;
липень 2009 року на суму 1383 грн. 33 коп.;
серпень 2009 року на суму 76204 грн. 80 коп.
На підставі вказаного акту уповноваженою особою відповідача було винесено податкове повідомлення-рішення №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень, та серпень 2009 року на суму 106637 грн. 37 коп. /а.с.11/.
Суд вважає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 27 лютого 2009 року між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ «Селена-Н» був укладений договір №79/9-20-09, відповідно до якого постачальник - ТОВ «Селена-Н» був зобов'язаний передати покупцю - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" товар, а саме феровольфрам ФВ70, феросиліцій ФС45, марганець МН95 /а.с.37-40/.
Згідно п.п. 1.2 п. 1 вказаного договору, кількість, якість, вартість, умови та строки поставки товару, поставляємого у відповідності до договору, інша характеристика товару визначені у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору ТОВ «Селена-Н» були виписані позивачу податкові накладні /а.с.41-81/, а саме:
- №041501 від 15.04.2009 року на суму 110901 грн. 12 коп., в тому числі ПДВ 18483 грн. 52 коп.;
- №042801 від 28.04.2009 року на суму 63394 грн. 32 коп., в тому числі ПДВ 10565 грн. 72 коп.;
- №061901 від 19.06.2009 року на суму 8300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1383 грн. 33 коп.;
- №070302 від 03.07.2009 року на суму 322560 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 53760 грн. 00 коп.;
- №072201 від 22.07.2009 року на суму 134668 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 22444 грн. 80 коп.
та накладні /а.с.82-86/, а саме:
- №041501 від 15.04.2009 року,
- №042801 від 28.04.2009 року,
- №061901 від 19.06.2009 року,
- №070302 від 03.07.2009 року,
- №072201 від 22.07.2009 року.
Розрахунки за товар були проведені в безготівковій формі згідно платіжних доручень /а.с.87-95/, а саме:
- № 1373 від 22.06.2009 року на суму 45594 грн. 32 коп., в тому числі ПДВ 7599 грн. 05 коп.;
- № 1374 від 22.06.2009 року на суму 260983 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ 43497 грн. 32 коп.;
- № 16 від 26.06.2009 року на суму 17800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 2966 грн. 67 коп.;
- № 9 від 28.07.2009 року на суму 8300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1383 грн. 33 коп.;
- № 298 від 29.07.2009 року на суму 191486 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ 31914 грн. 37 коп.;
- № 609 від 26.08.2009 року на суму 101760 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 16960 грн. 00 коп.;
- № 656 від 28.08.2009 року на суму 40000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 6666 грн. 67 коп.;
- № 671 від 28.08.2009 року на суму 42000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 7000 грн. 00 коп.;
- № 868 від 16.09.2009 року на суму 242726 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 40454 грн. 40 коп.
Згідно умов договору №79/9-20-09 від 27.02.2009 року поставка товару здійснювалася на умовах DDP м. Суми, тобто поставка відбувається постачальником.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що на виконання зазначеного вище договору між позивачем та ТОВ «Селена-Н», відбулась поставка сировини на підприємство позивача, згідно договору, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались ДПІ в м. Суми як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні. Таким чином, операція по придбанню товару за договором про постачання №79/9-20-09 від 27.02.2009 року носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.
Правовідносини, пов'язані з визначенням бази оподаткування податком на додану вартість, з формуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту та визначення сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».
Як зазначалось вище, в даному випадку, податкові правовідносини виникли за наслідками виконання договору про постачання №79/9-20-09 від 27.02.2009 року, укладеному між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ «Селена-Н».
Відповідно п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Згідно п. 4.1 ст. 4 цього Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
За приписами п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Отже, на дату отримання оплати Продавець зобов'язаний був здійснити нарахування податкових зобов'язань по ПДВ і, відповідно, виписати та надати Покупцю податкову накладну на суму авансового платежу, що ним було і здійснено.
Згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товару та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, суми ПДВ по податковим накладним, які виписані Продавцем, позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи з аналізу вказаних норм закону, право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумнівів щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив вартість товару, в тому числі суму ПДВ, його продавцю - ТОВ «Селена-Н». Маючи статус платника податку на додану вартість, останній виписав позивачу податкові накладні, оцінка яких судом відповідає правильному застосуванню п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Реальність поставки вказаного товару, а також факт відображення в податковій звітності та сплати суми ПДВ по ланцюгу поставки сировини в ланцюгу від ТОВ «Селена-Н» до ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" ДПІ не заперечується та підтверджується наявними у справі матеріалами.
Обставини ж, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування є неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Укрімідж-Восток» та ТОВ «Юзпрогрестрейд», щодо правових відносин постачальника по ланцюгу до виробника, у зв'язку з тим, що вказані підприємства ухиляються від проведення перевірки та приховують своє місцезнаходження.
Однак, проаналізувавши вищезазначені норми права суд прийшов до висновку, що статті Закону України «Про податок на додану вартість», так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Крім того, слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцем, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали 1-му відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності своїх дій.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2009 року на суму 106637 грн. 37 коп. та стягнення з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 106637 грн. 37 коп., та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1069 грн. 77 коп., сплачені позивачем при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування. - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000052306/0/2344 від 19.01.2010 року, яким Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 106637 грн. 37 коп. за червень-серпень 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, ідентифікаційний код 30991664) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 106637 грн. 37 коп. /сто шість тисяч шістсот тридцять сім грн. 37 коп./.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, ідентифікаційний код 30991664) судові витрати зі сплати судового збору в сумі1069 грн. 77 коп. /одна тисяча шістдесят дев'ять грн. 77 коп./.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 02.06.2010 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець