ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2021Справа № 910/4429/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Фермерського господарства «Крупка»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доусон Лайт»
про стягнення 104 395, 40 грн.
Фермерське господарство «Крупка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доусон Лайт» про стягнення заборгованості за договором поставки.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки мінеральних добрив № ДЛ-0004740 від 26.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4429/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.03.2021 року направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення № 0105474910268, № 0105474909227 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином та мав реальну можливість ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 26 січня 2021 року укладено договір № ДЛ-0004740, за яким відповідач зобов'язався поставити позивачу мінеральні добрива, а позивач - прийняти та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.2 договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 передбачено, що ціна, кількість, асортимент, строк поставки товару обумовлюється у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.
Специфікацією № 1 до договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 сторони узгодили поставку мінеральних добрив на суму 96 000, 00 грн.
Відповідно до пункту 6.3 договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 позивач здійснює оплату товару в порядку, вказаному у специфікаціях до договору.
Згідно пункту 5 специфікації № 1 до договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 позивач здійснює попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару.
Позивач 26.01.2021 здійснив попередню оплату товару за договором № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 на суму 96 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 26.01.2021 та рахунком-фактурою № ДЛ-0004740 від 26.01.2021.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4 специфікації № 1 до договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 встановлено, що поставка у повному обсязі здійснюється протягом періоду часу 28.01.2021 - 29.01.2021.
Судом встановлено, що строк поставки товару за договором № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 є таким, що настав.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
За твердженням позивача, відповідач не здійснив поставку товару, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 96 000, 00 грн.
Доказів поставки відповідачем товару чи повернення попередньої оплати у розмірі 96 000, 00 грн. суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 96 000, 00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 064, 00 грн. - пені та 331, 40 грн. - 3 % річних, нарахованих за період часу з 30.01.2021 по 12.03.2021.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.11 договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021 передбачено, що у випадку прострочення строку поставки товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 2 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення. Сплата неустойки, визначеної цим пунктом здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з дати отримання письмової вимоги від позивача.
Позивач 26 лютого 2021 року надіслав відповідачу письмову вимогу про сплату неустойки згідно пункту 8.11 договору № ДЛ-0004740 від 26.01.2021, що підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною № 3600004103163 та описом вкладення у цінний лист.
За твердженням позивача, яке не спростовується відповідачем, у встановлений договором строк поставка товару не була здійснена.
Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право:
- вимагати передання оплаченого товару або
- вимагати повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, у даному випадку має місце чітке законодавче визначення двох можливих способів захисту прав позивача, яким обрано відмову від укладеного договору та повернення суми попередньої оплати.
Обраний спосіб захисту унеможливлює застосування до правовідносин встановленої договором пені за прострочення поставки товару.
У даному випадку позивач мав право, встановлене частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, на нарахування відсотків та заявлення відповідної позовної вимоги. Встановленим законодавчим актом правом позивач не скористався, проте, він не позбавлений правової можливості захистити це право в окремому позовному провадженні.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 8 064, 00 грн. - пені за несвоєчасну поставку товару.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних, суд дійшов висновку, що нарахування здійснено вірно.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 331, 40 грн., нарахованих за період часу з 30.01.2021 по 12.03.2021.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивач та Адвокатське бюро «Михайла Салашного» 17.02.2021 уклали договір про надання правової допомоги № 17/02/21-1, за яким адвокатське бюро зобов'язалось надавати позивачу правову допомогу, а позивач - оплачувати надані послуги.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано додаткову угоду № 1 від 17.02.2021, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, акт приняття-передачі наданих послуг № 1 від 15.03.2021 на суму 7 000, 00 грн., рахунок-фактуру № 98 від 15.03.2021 та банківську квитанцію про оплату від 16.03.2021 на суму 7 000, 00 грн.
Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доусон Лайт» (03118, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 115, ідентифікаційний код 42749140) на користь Фермерського господарства «Крупка» (39432, Полтавська область, Машівський район, село Новий Тагамлик, вулиця Центральна, будинок 60, ідентифікаційний код 35414035) 96 000 (дев'яносто шість тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 331 (триста тридцять одна) грн. 40 коп. - 3 % річних, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу та 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн. 40 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк