ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.05.2021Справа № 910/14978/20
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування"
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
про стягнення 5 879,31 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Просто-Страхування" (далі - ПрАТ "Просто-Страхування", позивач) до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі - ПАТ "СК "Країна", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 5 879,31 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 20.02.2019 р. в місті Києві, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 17 787,38 грн.
У позові, посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "Просто-Страхування" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ПАТ "СК "Країна" відшкодувало частково - на суму 9 908,07 грн., тому позивач просить стягнути ПАТ "СК "Країна" несплачене страхове відшкодування у сумі 5 879,31 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому позов визнав частково, зазначив, що він погоджується із сумою страхового відшкодування з урахуванням коефіціенту фізичного зносу транспортного засобу, розрахованої на підставі наданого позивачем звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу, проте, вказана сума має бути зменшена на суму ПДВ. Виходячи з таких критеріїв, розмір належного до виплати позивачу страхового відшкодування має становити 10 189, 54 грн., який вже частково був відшкодований відповідачем у сумі 9 908,07 грн.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу «Просто-Каско Плюс» від 01.03.2018 р., укладеного між - ПрАТ "Просто-Страхування" та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
20.02.2019 р. у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2019 р. у справі № 761/9473/19 за вказаним фактом водія ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 135254 від 23.02.2019 р., наданого позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 13 762,64 грн., а згідно з експертною калькуляцією № 135254 від 27.02.2019 р. - 17 787,38 грн. (без урахування коефіцієнту фізичного зносу).
У подальшому, на підставі зазначеної експертної калькуляції № 135254 від 27.02.2019 р. та страхового акту № 135254 від 04.03.2019 р. позивач відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у сумі 17 787,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4247 від 05.03.2019 р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ "СК "Країна" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6532648.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "Просто-Страхування"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що позивач (ПрАТ "Просто-Страхування") 01.04.2019 р. звернувся до страховика винної особи - ПАТ "СК "Країна" із заявою про компенсацію страхового відшкодування із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на суму в розмірі 17 787,38 грн., сплачену потерпілій особі.
Розглянувши вказану вимогу, відповідач відшкодував ПрАТ "Просто-Страхування" суму страхової виплати в розмірі 9 908,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8499 від 21.05.2019 р.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вважає сплачену суму недостатньою для відшкодування витрат, понесених ним за договором добровільного страхування, а тому просить стягнути з відповідача решту страхової виплати, що становить 5 879,31 грн.
Перевіривши такі доводи позивача, суд врахував наступне.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. по справі № 924/675/17 розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018 р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018 р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 р., по справі № 910/171/17 від 02.10.2018 р.
Отже, застосування коефіцієнту зносу на складові частини (деталі) пошкодженого автомобіля у даному випадку є обов'язковим.
Так, зі звіту суб'єкта оціночоної діяльності ФОП Карети О. Є. про оцінку транспортного засобу № 135254 від 23.02.2019 р., наданого позивачем, вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 13 762,64 грн. (а не 17 787,38 грн., як сплатив позивач).
Доводи позивача про необхідність визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП на підставі експертної калькуляції від 27.02.2019 р., суд відхиляє, оскільки та була розрахована без урахування коефіцієнту фізичного зносу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що реальний розмір збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, склав 13 762,64 грн.
Стосовно доводів відповідача про зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У зазначених випадках суду слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
Як роз'яснив Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року по справі № 523/5890/15-ц, від 28 лютого 2018 року по справі № 757/22706/15-ц, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.
Як вбачається зі звіту ФОП Карети О. Є. про оцінку транспортного засобу № 135254 від 23.02.2019 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля, ним була визначена без урахування ПДВ. При цьому кошти страхового відшкодування були перераховані страховиком безпосередньо потерпілій особі - ОСОБА_1 , який не є платником ПДВ, та у матеріалах справи відсутні докази про придбання (оплату) позивачем або страхувальником запчастин/відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля на суму, що включає ПДВ. Отже, в даному випадку сума ПДВ не була врахована експертом у страховому відшкодуванні, відтак - вона не впливає на суму, що має бути повернута відповідачем.
Також суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АМ/6532648 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 100 000,00 грн., а франшиза - 2 000,00 грн., а значить розмір страхового відшкодування має бути зменшений на суму 2 000,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини та норми чинного законодавства, сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті позивачу з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу та франшизи, склала 11 762,64 грн. (13 762,64 грн. - 2 000,00 грн).
Проте, судом вже встановлено, що 21.05.2019 р. відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування на суму 9 908,07 грн., тому залишок недоплаченої суми складає 1 854,57 грн. (11 762,64 грн. - 9 908,07 грн.).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Просто-Страхування" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення страхового відшкодування у сумі 5 879,31 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування у сумі 1 854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 57 коп., судовий збір у сумі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 06 коп.
У решті вимог - відмовити.
Повне судове рішення складене 11 травня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.