номер провадження справи 27/42/21
05.05.2021 Справа № 908/384/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002 м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Денисенко Вадима Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 2 073 грн. 64 коп.
за участю
представника позивача: Лойко А.О., дов. № 959/20-19 від 24.12.2020
представник відповідача: не з'явився
Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Денисенко Вадима Васильовича про стягнення 2 073 грн. 64 коп. основного боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/384/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 19.02.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
09.03.2021 на адресу суду від Концерну "Міські теплові мережі" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/384/21, присвоєно справі номер провадження 27/42/21.
Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 06.04.2021.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Ухвалою суду від 06.04.2021 на підставі ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.05.2021.
У судовому засіданні 05.05.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме комплексу "Акорд".
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
05.05.2021 представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві.
05.05.2021 відповідач в засідання суду не з'явився про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, письмового відзиву не надав, клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв.
В матеріалах справи міститься ухвала, що була надіслана на адресу відповідача та повернулась до суду з позначкою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як вбачається з витягу з Єдиного з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 69067 м. Запоріжжя, вул. Демократична, 121, кв. 4, на яку надсилались ухвали суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/384/21.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд
Відповідно до Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну "МТМ" (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..
Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну "МТМ" предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.
Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).
17.10.2017 року між Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Денисенко Вадимом Васильовичем (Споживач) укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600246 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно додатку № 1, який є невід ємною частиною договору та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) і дотримуватись передбаченого Договору розподілу і режиму використання теплової енергії, а також забезпечити безпеку експлуатацію системи тепло споживання.
Додатком № 1 до Договору визначено, що Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкту - частина нежитлового приміщення № 269 першого поверху (літ А-5) загальною площею 17,3 кв.м у складі кімнати № 43 площею 6,30 кв.м та кабінету № 44 площею 11,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159б (об'єкт теплопостачання). Загальна опалювальна площа об'єкту теплопостачання складає 17,30 кв.м. Вказане приміщення відповідач займає на підставі договору № 160/0 оренди нежитлового приміщення від 10.10.2014.
У відповідності із п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.
Підпунктом 3.2.6 п. 3.2 Договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
На виконання умов укладеного між сторонами договору теплопостачальна організація відпустила споживачу теплову енергію в період з січня 2019 по квітень 2020 року на загальну суму 2 384 грн. 73 коп. У рахунок погашення суми заборгованості Відповідач здійснив оплату за надані послуги у березні 2019 р. у сумі 311 грн. 09 коп.
Таким чином, позивач зазначив, що сума заборгованості відповідача перед Концерном «Міські теплові мережі» складає 2 073 грн. 64 коп.
В зв'язку з тим, що об'єкт теплопостачання має спільну з житловим будинком № 159 б по вул. Поштовій у м. Запоріжжі систему опалення, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2018 - 2020 року, відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Відповідно до умов Договору облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов'язань на підставі показів вузла комерційного обліку, приєднаного до зовнішніх інженерних мереж. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача визначається на межі продажу пропорційно площі цього приміщення, з урахуванням температури внутрішнього повітря в ньому в залежності від функціонального призначення приміщення, визначеного у відповідному рішенні органів місцевого самоврядування (п. 5.1. Договору)
Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.
Пунктом 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Святого Миколая 79а, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.
Як зазначив позивач, відповідач не з'являвся до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором.
Концерн «Міські теплові мережі» вказував на те, що направляв розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу Споживача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на Теплопостачальну організацію умовами Договору.
Споживач, згідно п. 6.8 Договору, зобов'язаний повернути не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії.
Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати за відповідні періоди.
Крім того, п. 3.2.25 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості за теплову енергію. Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану претензію та докази оплати заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 2073 грн. 64 коп.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
У відповідності до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Отже, Концерном "Міські теплові мережі" були виконані всі умови Договору.
Відповідач отриману теплову енергію в повному обсязі не сплатив.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Таким чином, укладений між сторонами Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 17.10.2017 № 600246, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з січня 2019 по березень 2019 в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 2073 грн. 64 коп., яка заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Денисенко Вадима Васильовича задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Денисенко Вадима Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002 м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, п/р зі спеціальним режимом використання НОМЕР_2 у філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 64 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Денисенко Вадима Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002 м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, р/р НОМЕР_3 , ПАТ АБ «Укргазбанк», код МФО 320478, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 11.05.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.