Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/15/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кухар А.С. - головний спеціаліст (юрист), довіреність від 15.02.2021;
від відповідача: не прибув;
прокурор: Огородник Ю.М. - службове посвідчення № 058866 від 21.12.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до Фізичної особи-підприємця Матіяш Віктора Броніславовича
про стягнення 34 782,61 грн.
Коростишівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1180,62 євро, що еквівалентно до офіційного курсу НБУ - 34782,61 грн. в дохід Державного бюджету України.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що 08.05.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено акт № 0016126 у зв'язку з виявленням на транспортному засобі DAF XF 105,460 д.н.з. НОМЕР_1 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстровані за відповідачем, перевищення вагових обмежень на осьові навантаження транспортного засобу, що стало підставою для розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 1180,62 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на день розрахунків в загальному розмірі складає 34782,61 гривень.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання призначити.
В послідуючому господарський суд ухвалою від 30.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/15/21 до судового розгляду по суті.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 08 04.2021.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Згідно затвердженого в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (а.с. 29) та направлення на рейдову перевірку від 06.05.2019 № 007204 посадовими особами Управління 08.05.2019 на 138 км а/д Н-30 проведено перевірку транспортного засобу DAF XF 105,460 д.н.з. НОМЕР_1 , н/причіп SCHWARZMULEER д.н.з. НОМЕР_3 з маршрутом руху с. Оліївка Житомирської області - м. Бердянськ Запорізької області, яким керував водій ОСОБА_1 , під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
За наслідками проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.05.2019 № 096994, яким зафіксовано порушення, а саме: при наданні послуг з перевезення вантажу (бруківка гранітна), згідно видаткової накладної № 26 від 07.05.2019 не оформлено дозвіл на участь у дорожньому русі ТЗ, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт2.
Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.05.2019 № 0009626 (а.с. 37) та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.05.2019 № 0016126 (а.с. 36) встановлено, що під час перевірки транспортного засобу DAF XF 105,460 д.н.з. НОМЕР_1 , н/причіп SCHWARZMULEER д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_1 , виявлено порушення, зокрема, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 28,40 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон, при цьому осьове навантаження фактично становить 7,50 тон, 13,60 тон при нормативно допустимих для даного виду транспортного засобу 11,00 тон, 11,0 тон відповідно. Тобто, перенавантаження на одиничну вісь становить 2,6 тон.
Результати зважування транспортного засобу зафіксовано у талоні зважування від 08.05.2019 № 008217.
З наявного у матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що транспортний засіб марки DAF XF 105,460 д.н.з. НОМЕР_1 та н/причіп SCHWARZMULEER д.н.з. НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2 .
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю документів посадовими особами Управління складено розрахунок від 08.05.2019 (а.с. 34) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0016126 від 08.05.2019 на суму 1180,62 євро, що за офіційним курсом валют євро до гривні Національного банку України станом на день проведення розрахунку еквівалентно 34782,61 гривень.
Розрахунки проведені відповідно до формули, затвердженої постановою КМУ № 879 від 27.06.2007, а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - К = 2; від 10% до 40% - К = 3; більш ніж 40 % - К = 5).
Наведені обставини відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувались.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2018 Управління листом за вих. № 10674/26/24-19 від 14.05.2019 звернулося до відповідача із вимогою, в якій вказувало на необхідність протягом 30 днів з моменту визначення плати в загальному розмірі 34782,61 гривень здійснити її оплату в добровільному порядку. До вказаного листа долучено копії: Акту від 08.05.2019 № 0016126 та розрахунку від 08.05.2019.
Як зазначає прокурор, нарахована Управлінням плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача на користь держави 34782,61 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Як зазначає прокурор, нарахована Управлінням плата за проїзд Товариством в добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача на користь держави 34782,61 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
З огляду на викладене вище, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень є органом, наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Вказані вище норми Положення в частині надання позивачу прав на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю свідчать про те, що на час звернення до суду прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З наявного у матеріалах справи листа Управління від 22.07.2019 № 31339/26/24-19 вбачається, що останнє звернулось до прокуратури Житомирської області із проханням щодо можливості представництва інтересів держави в особі Управління про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 34782,61 гривень, адже Законами України Управління не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.
Враховуючи нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, має право на звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
За таких обставин, суд визнає обґрунтованими мотиви прокурора наведені у позові щодо наявності у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті.
За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.
Частинами 1, 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, з наступними змінами, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі - транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі - посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла). Зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху. У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено актом Управління 08.05.2019 № 0016126 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідкою від 08.05.2019 № 0009626 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та талоном про зважування транспортних засобів від 08.05.2019.
Доказів отримання відповідачем у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належного йому транспортного засобу, загальна вага та навантаження на осі якого перевищували нормативні параметри матеріали справи не містять.
Відтак, відповідачем вчинено правопорушення, яке має своїм наслідком спричинення державі збитків у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Зазначений нормативно-правовий акт встановлює порядок обчислення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка за своїм правовим змістом є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Згідно пп. 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг)хВ, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
З аналізу наведених норм слідує, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Як встановлено судом, перевезення вантажу здійснювалось транспортними засобами DAF XF 105,460 д.н.з. НОМЕР_1 та н/причіп SCHWARZMULEER д.н.з. НОМЕР_3 (яке на праві власності належить відповідачу.
В матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідка від 08.05.2019 № 0009626, акт від 08.05.2019 № 0016126, розрахунок плати за проїзд до акту №№ 0016126, які були складені працівниками управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення відповідачем вантажу.
Розмір плати за проїзд позивачем визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).
Крім того, п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки, відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування (1180,62 євро), позивачем здійснено її розрахунок в гривнях, за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення, що загалом складає 34782,61 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Сягнути з Фізичної особи-підприємця Матіяш Віктора Броніславовича ( АДРЕСА_1 )
- 34782,61 грн. в дохід Державного бюджету України (УК у Олександрівському районі м. Запоріжжя, р/р 31211216008003 в банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025440, призначення платежу: 22160100, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Матіяш Віктора Броніславовича ( АДРЕСА_1 )
- на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 2102,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.05.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (рек.)
3 - відповідачу (рек.)
4 - Коростишівській місцевій прокуратурі (рек.)
5 - Житомирській обласній прокуратурі (рек.)