копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
25 травня 2010 р. Справа № 2а-530/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.
представника відповідача - Сумцова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Сумський рафінадний завод") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу було донараховано податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій - 1586 грн. 44 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що за результатами камеральної перевірки податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, поданого позивачем до ДПІ в м. Суми та уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік відповідачем був складений відповідний акт, в якому зазначається про заниження позивачем земельного податку на 2009 рік. На підставі вказаного акту та з урахуванням зазначених порушень, відповідачем було прийняте оскаржуване рішення. Позивач вважає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем було порушено вимоги п.п. 4.2.2 «б» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та безпідставно донараховано податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій - 1586 грн. 44 коп., а тому, позивач просить скасувати оскаржуване рішення.
Представник позивача в судове засідання, які було призначено на 11.12.2009 р., 09.01.2010 р., 08.02.2010 р., 10.03.2010 р., 15.04.2010 р. та 25.05.2010 р. не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с.10,19,27/. Враховуючи те, що від позивача до суду 10.12.2009 року, 19.01.2010 року та 04.03.2010 року надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які в свою чергу були задоволені судом, суд вважає, що позивач інтересу до розгляду справи не втратив, тому немає підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача до суду без поважних причин. Проте така неявка представника позивача не може бути підставою для порушення строків розгляду справи встановлений ст.. 122 КАС України, враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 23.11.2009 року.
Судом було забезпечено право позивача через свого представника прийняти участь у розгляді справи, яким позивач не скористався без поважних причин, через що суд вважає неприпустимим надалі відкладати розгляд справи, враховуючи відсутність поважних причин неявки до суду представника позивача, та вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутність представника позивача, на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача Сумцов А.С. позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що при проведені камеральної перевірки податкового розрахунку земельного податку за 2009 рік, поданого ВАТ "Сумський рафінадний завод", було встановлено, що сума земельного податку на 2009 рік, яка була визначена позивачем в податковому розрахунку земельного податку є меншою, ніж та що встановлена за результатами перевірки, тобто відбулося заниження позивачем суми податкового зобов'язання по земельному податку. Дане заниження відбулося в результаті застосування ВАТ "Сумський рафінадний завод" нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2008 рік. У зв'язку з цим, ДПІ в м. Суми вважає, податкове повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного:
В судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2009 року уповноваженою особою ДПІ в м. Суми була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, поданого ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ДПІ в м. Суми 30.01.2009 р. за №3336 та уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, поданого до ДПІ в м. Суми 28.05.2009 р. за №66483, про що складений відповідний акт перевірки №4334/152/00372925 від 17.06.2009 року /а.с.6/. В ході перевірки встановлено, що сума земельного податку на 2009 рік, яка визначена платником в податковому розрахунку земельного податку є менша, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми земельного податку на 2009 рік ВАТ "Сумський рафінадний завод" було застосовано нормативну грошову оцінку земельних ділянок на рівні 2008 року, тобто без урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, визначеного Державним комітетом України із земельних ресурсів на виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель». Зазначена помилка призвела до заниження земельного податку на 2009 рік на загальну суму 93371 грн. 32 коп.
На підставі вказаного вище акту та з урахуванням зазначених порушень уповноваженою особою відповідача було винесене податкове повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в розмірі 33315 грн. 16 коп., у тому числі: за основним платежем - 31728 грн. 72 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1586 грн. 44 коп. /а.с.7/.
Позивачем зазначене рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Однак, за наслідками розгляду скарг податкове повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року було залишено без змін.
Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ в м. Суми 10.07.2009 року вищевказаного рішення судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону (частина 2 статті 4 Закону України «Про плату за землю»).
Згідно із вимогами статті 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно ст. 15 вищезазначеного Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Як зазначає представник відповідача, 30.01.2009 року позивачем до ДПІ в м. Суми було подано податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, яким нараховано податок в сумі 633326 грн. 31 коп. на земельні ділянки загальною площею 209643 кв. м.
Рішенням Сумської міської ради від 25.03.2009 року №2487-МР про припинення та перехід права користування земельними ділянками, було припинено право ВАТ "Сумський рафінадний завод" користування земельною ділянкою площею 0,7700 га за адресою: м. Суми, вул.. Привокзальна, 4/5, яка належала позивачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.11.2007 р. між ВАТ "Сумський рафінадний завод" та ТОВ "Хотей КО" /а.с.35/.
У зв'язку з вищезазначеним, 28.05.2009 року ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ДПІ в м. Суми було подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким було узгоджено податкові зобов'язання по земельному податку за 2009 рік в сумі 615386 грн. 85 коп. /а.с.37/.
Підставою для нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Таким чином, Законом України «Про плату за землю» чітко визначено підстави для нарахування земельного податку - дані державного земельного кадастру.
Згідно із пунктом 4 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 15, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про плату за землю», грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Суми від 27.05.2009 року за №994/01-17 /а.с.21/, нормативно грошова оцінка на 2009 рік 1 м. кв. земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВАТ "Сумський рафінадний завод" становить:
- землі промисловості - 351,61 грн.;
- землі під теплицею - 357,78 грн.;
- землі залізниці - 308,43 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, при проведення ДПІ в м. Суми камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), поданого ВАТ "Сумський рафінадний завод", працівниками податкового органу було встановлено, що сума земельного податку на 2009 рік, яка визначена платником в податковому розрахунку земельного податку є менша, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми земельного податку на 2009 рік ВАТ "Сумський рафінадний завод" було застосовано нормативну грошову оцінку земельних ділянок на рівні 2008 року, тобто без урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, визначеного Державним комітетом України із земельних ресурсів на виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель». А саме, позивачем при визначені суми земельного податку, бралася нормативно грошова оцінка 1 м. кв. земельної ділянки, із розрахунку:
- землі промисловості - 305,29 грн.;
- землі під теплицею - 310,64 грн.;
- землі залізниці - 267,79 грн.
З вищезазначеного вбачається, що податкові зобов'язання ВАТ "Сумський рафінадний завод" по земельному податку на 2009 рік повинні становити 708758 грн. 17 коп., а не 615386 грн. 85 коп., як це зазначено позивачем в податковому розрахунку земельного податку на 2009 рік (уточнюючий розрахунок).
Отже, зазначена помилка привела до заниження позивачем земельного податку на 2009 рік на загальну суму 93371 грн. 32 коп.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
На підставі зазначеної норми закону, ДПІ в м. Суми було визначено суму податкового зобов'язання платника податків, в даному випадку ВАТ "Сумський рафінадний завод", за періоди, по яким минув строк сплати в розмірі 31728 грн. 72 коп.
Згідно п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про плату за землю», за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Отже, на підставі вказаних норм, позивачу податковим органом було визначено суму штрафу в розмірі 1586 грн. 44 коп. із розрахунку: 31728,72 грн. * 5% = 1586,44 грн.
Наведене вище, свідчить, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, а отже і застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу було донараховано податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій - 1586 грн. 44 коп. відсутні.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, < додаткові норми > суд, -
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 р. - відмовити в повному обсязі.< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст > .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 31.05.2010 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець