61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
12.05.2021 Справа № 905/440/21
Суддя Господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; код ЄДРПОУ 40081237)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Франка Івана, будинок 19, кімната 103; код ЄДРПОУ 37014600)
про стягнення штрафу у розмірі 53 225,00 гривень,
без виклику представників сторін
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення штрафу у розмірі 53 225,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зі станції Легендарна Донецької залізниці на станцію Ладижин Одеської залізниці відповідачем відправлено в залізничних вагонах концентрат вугільний.
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагон №62199773 відчеплено та відправлено на станцію призначення за досилочною накладною №45475050.
При проведені контрольного зважування маси вантажу на підставі акта загальної форми №1682 від 29.11.2020 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником в накладній №51915221, про що складено комерційний акт №450003/697/142 від 29.11.2020.
На станції призначення Ладижин Одеської залізниці при перевірці маси вантажу у вагоні №62199773 не було виявлено різниці між відомостями комерційного акта №450003/697 від 29.11.2020 та фактичними даними, про що у розділі «Є» зроблено відмітку відмітку.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).
За приписами частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, враховуючи клопотання позивача, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.03.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №905/440/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Станом на 12.05.2021 від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, в інший спосіб останній своєї позиції не довів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
27.11.2020 вантажовідправником, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» зі станції Легендарна Донецької залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці направлено за залізничною накладною №51915221, зокрема, у вагоні №62199773 вантаж - концентрат вугільний, марка вугілля ДГ 0-100, погрузка нижче бортів, вантаж у твердому стані, відповідно до гл-14, П-3, власника ТОВ «Лемтранс» (вантажоодержувач Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»).
У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3 гл.14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу оператор погрузки ОСОБА_1 . Навалом.
При оформлені залізничної накладної №51915221 у вагоні №62199773 відповідачем вказано масу нетто 70 000 кг.
Як свідчить розділ 26 залізничної накладної маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т) заводський номер №617 ЗВВТ ВЄТ-150 В15.
При прибутті вагону №62199773 з вантажем на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, за наслідками якої було виявлено, що маса у даному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №51915221, про що складено акт загальної форми від 29.11.2020 №1682.
Відповідно до акту загальної форми №1682 від 29.11.2021 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської вагон №62199773 завантажений менше документа на 2 200кг.
Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №51915221, засвідчено комерційним актом №460005/697, складеним 29.11.2020 на станції Нижньодныпровськ-Вузол Придніпровської залізниці. В даному акті зазначено, що при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Швеця А.О., АРВ Плітченко І.П., прийомоздавальника ОСОБА_2 , на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось: вага брутто - 89 550 кг, тара за документом - 21 750 кг, вага нетто - 67 800 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 200 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 50 см, марковано тирсою. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Завідучача вантажним двором за штатним розкладом немає.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду, розглядаючи який, суд виходить з такого.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесених до п.55 залізничної накладної №51915221 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу у вагоні №62199773 - 70 000 кг, своїм електронним цифровим підписом підтвердив представник відправника - ОСОБА_3 .
Згідно ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана, на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними вище приписами кореспондуються положення ст. 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Як встановлено судом, при прибутті на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської станції було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №62199773 на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №51915221. У зв'язку з наведеним складено комерційний акт №450003/697 від 29.11.2020, в якому зазначено, що при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Швеця А.О., АРВ Плітченко І.П., прийомоздавальника ОСОБА_2 , на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось: вага брутто - 89 550 кг, тара за документом - 21 750 кг, вага нетто - 67 800 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2 200 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 50 см, марковано тирсою. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Завідучача вантажним двором за штатним розкладом немає.
Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
Комерційний акт №450003/697 від 29.11.2020 складено та підписано заступником начальника станції Швець А.О., агентом з розшуку вантажів ОСОБА_4 , прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_2 .
В матеріалах справи міститься посадова інструкція заступника начальника станції Швеця А.О.
Також, надано робочу інструкцію агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_4 , яка, зокрема, виконує зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі згідно Технічного процессу ПКО станції та за результатами перевірки в разі потреби складає акти загальної форми ГУ-23.
Крім того, позивачем визначено коло осіб працівників залізниці, яких згідно з наказом начальника станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці №26 від 03.01.2020 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти» уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів, у тому числі, прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/697 від 29.11.2020 підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Зважування маси вантажу у вагоні №62199773 на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці здійснювалось на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020.
Разом з цим пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №45003/697 від 29.11.2020 зареєстровано на станції призначення Ладижин Одеської залізниці 03.12.2020 під №142, відповідно до п.62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003.
Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, станцією призначення Ладижин Одеської залізниці в розділі «Є» комерційного акту №450003/697/142 зроблено відмітку «Під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено», оскільки зважування вантажу відбувалось на попутній станції.
Таким чином комерційний акт №450003/697/142 від 03.12.2020 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №51915221 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Легендарна Донецької залізниці до станції Ладижин Одеської залізниці у вагоні №62199773 становить 10 645,00 гривень. Отже, штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 53 225,00 гривень, виходячи з (10 645,00 гривень х 5).
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» штрафу у розмірі 53 225,00 гривень за неправильне зазначення маси відправленого вантажу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення 53 225,00 гривень - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Франка Івана, будинок 19, кімната 103; код ЄДРПОУ 37014600) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 65; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; код ЄДРПОУ 40081237) 53 225,00 гривень штрафу, а також 2 270,00 гривень судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Рішення складено та підписано 12.05.2021.
Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок № 108; код ЄДРПОУ - 40081237)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Франка Івана, будинок 19, кімната 103; код ЄДРПОУ 37014600)
Суддя С.М. Фурсова