вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2021м. ДніпроСправа № 904/138/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця” (м. Київ) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро
до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Дніпропетровська область, м. Нікополь
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Нікопольська міська рада, Дніпропетровська область, м. Нікополь
про стягнення 6 212 218,95 грн.
Представники:
від позивача: Русанова В.В., довіреність №б/н від 30.10.2020;
від відповідача: Іпатов А.В., довіреність №7 від 17.02.2021..
від третьої особи: Мкртчян О.О., довіреність №3163 від 07.12.2020
Акціонерне товариство "Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про стягнення 6 212 218,95 грн. збитків за пільгові перевезення громадян.
Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі (93 183,28 грн.) у строк до 25.01.2021 включно.
22.01.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 26.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 24.02.2021.
22.02.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що договір є документом, який встановлює факт виникнення та узяття бюджетного фінансового зобов'язання. Вихід за межі договірних відносин не допускається. Рішенням Нікопольської ради від 22.12.2017 № 32-29/VII було затверджено заходи на 2018 рік до міської Програми соціального захисту населення міста Нікополя на 2016-2018 роки «Турбота». Одним із заходів Програми було передбачено пільгові перевезення, згідно чинного законодавства на 2018 рік у сумі 1 000 000,00 гривень. Відповідно до цієї програми, відповідач забезпечує захист незахищених верств населення міста Нікополь шляхом компенсації витрат за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом. Відповідач та позивач в 2018 році намагались укласти договір, який регулював би їх правовідносини, але згоди щодо умов його підписання сторонами досягнуто не було і, як наслідок, так і не було підписано. Надалі, вказана сума була спрямована на погашення боргу, який виник перед позивачем, у зв'язку з рішенням суду по справі № 904/9488/17 за 2015 рік. Позивачем не надано фактичних документів, які б свідчили про включення до облікових Форм переліку пільговиків саме мешканців міста Нікополь, відсутні належні та допустимі докази. До відповідача за 2018 рік не надходило жодного рахунку та облікових форм, які додаються до матеріалів справи, також позивач не надав до суду доказів про те, що рахунки та облікові Форми направлялись на адресу відповідача в терміни, зазначені Постановою № 1359. Позивачем не надано до матеріалів справи докази, що суми недотриманих на їх думку коштів включені до місячної станційної звітності Дніпропетровської області та докази про те, що суми, які вони зазначають в облікових формах - це саме суми міста Нікополь, оскільки відповідач є виконавчим органом України, позивач повинен довести наявність збитків (їх розмір), порушення зобов'язання заподіювачем та причинний зв'язок між ними. Позивач в позовній заяві зазначає, що його збитки отримуються внаслідок перевезення пільгових категорій громадян. Фактично, продаючи пільговий квиток позивач вже зазнає певних збитків, на виникнення яких відповідач жодним чином не впливає та не вчиняє ніяких протиправних дій, які завдають позивачу цих збитків. Вказане свідчить, що відповідач не вчиняє протиправних дій відносно позивача при здійсненні ним пільгових перевезень окремих категорій громадян. Позивачем не доведено наявності складу господарського правопорушення в діях відповідача, матеріали справи не містять таких доказів. На адресу відповідача постійно надходять листи позивача, в яких зазначаються різні суми до стягнення, які суперечать одна одній. Таким чином, незрозуміло чим керувався позивач під час визначення в позові суми до стягнення, яка є в 3 рази більшою, ніж та, яка зазначалась в листах. Вказана позиція позивача свідчить про те, що він намагається безпідставно, шляхом розгляду справи в суді отримати відповідне рішення та фактично узаконити свої протиправні дії. Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить залучити Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України та Міністерство інфраструктури України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів.
24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить залучити Управління праці та соціального захисту населення виконкому Марганецької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Апостілівської міської ради, Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради та Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання про залучення Нікопольської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача.
Ухвалою від 24.02.2021 відкладено підготовче засідання на 17.03.2021; задоволено клопотання Управління соціальної політики Нікопольської міської ради та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Нікопольську міську раду.
16.03.2021 третя особа подала до суду пояснення по справі.
16.03.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив.
17.03.2021 третя особа подала клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 17.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.04.2021 включно та відкладено підготовче засідання на 14.04.2021.
01.04.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
14.04.2021 представник третьої особи подав до суду пояснення щодо поданої позивачем відповіді на відзив.
24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просив суд витребувати у позивача докази: інформацію автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій, а саме списки персоніфікованого обліку осіб, які скористались пільговими проїздом залізничним транспортом приміського сполучення за 2018 рік, на підставі яких складались облікові форми.
14.04.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд витребувати у Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» інформацію автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки), а саме звітність оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті - Книги форми ЛУ-8 та ЛУ-8а (з X, Z та періодичними звітами РРО) за 2018 рік по станціям, розташованим в м. Нікополь.
Під час підготовчого засідання 14.04.2021 відповідач заявив усне клопотання, в якому просив витребувати докази направлення облікових форм та рахунків за 2018 рік відповідно до Порядку № 1359.
Ухвалою суду від 14.04.2021 у задоволенні клопотання Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 24.02.2021 про витребування доказів - відмовлено. У задоволенні клопотання Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 14.04.2021 про витребування доказів - відмовлено. У задоволенні усного клопотання Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 14.04.2021 про витребування доказів - відмовлено. У задоволенні клопотання Нікопольської міської ради про витребування доказів - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 12.05.2021.
28.04.2021 Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради подало до суду заяву про відвід судді, в якій просить суд відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області Мілєву Ірину Вікторівну від розгляду справи № 904/138/21.
Ухвалою суду від 29.04.2021 заявлений Управлінням соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради відвід судді Мілєвої І.В. у справі № 904/138/21 визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід на розгляд суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату суду № 676 від 30.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу № 904/138/21 передано судді Васильєву О.Ю. для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою суду від 05.05.2021 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні заяви Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про відвід судді Мілєвої І.В. від розгляду справи № 904/138/21 відмовлено.
12.05.2021 у судове засідання з'явились представник позивача, відповідача, третьої особи.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються, зокрема: пільги щодо оплати транспортних послуг та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, «Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них» від 12.03.1993, Законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ", «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про охорону дитинства", «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до п.6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом (затвердженого Постановою КМ України від 19.03.1997 № 252) суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі - Порядок № 256)
П. 2 Порядку № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із актів цивільного законодавства.
Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт»).
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України).
До видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (пп. ґ п. 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України).
За змістом ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Тобто, в даному випадку головним розпорядником коштів є Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад (п. 5 Порядку № 256).
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359) (далі - Порядок № 1359).
Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки) (п. 3 Порядку № 1359).
Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 Порядку № 1359).
Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (п. 5 Порядку № 1359).
Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку № 1359).
На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (п. 9 Порядку № 1359).
Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (п. 10 Порядку № 1359).
Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п. 11 Порядку № 1359).
Позивач стверджує, що залізниця безперешкодно надає пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом. Жодним законодавчим актом не передбачено обмеження у пільговому перевезені осіб, які мають право на пільговий проїзд. Особа, яка має право на пільговий проїзд, може скористатися такою пільгою щодня і без обмежень.
Позивач зазначає, що за період січень-грудень 2018 року надавав пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом, у зв'язку із чим загальний розмір недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом зазначеної категорії громадян за період січень-грудень 2018 року склав 6 212 218,95 грн., на підтвердження вказаного позивач надав Облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів:
- за січень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 293 047,89 грн. (а.с. 12);
- за лютий 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 280 452,63 грн. (а.с. 13);
- за березень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 213 602,59 грн. (а.с. 14);
- за квітень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 374 661,96 грн. (а.с. 15);
- за травень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 599 567,02 грн. (а.с. 16);
- за червень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 751 029,30 грн. (а.с. 17);
- за липень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 741 504,92 грн. (а.с. 18);
- за серпень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 676 713,43 грн. (а.с. 19);
- за вересень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 586 309,90 грн. (а.с. 20);
- за жовтень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 689 305,14 грн. (а.с. 21);
- за листопад 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 543 923,22 грн. (а.с. 22);
- за грудень 2018 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 462 100,95 грн. (а.с. 23).
Вищезазначені нормативні акти покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані позивачем кошти за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі. При цьому, подання облікових форм відповідає п. 10 «Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.
Господарський суд зазначає, що відсутність укладеного між сторонами договору щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян та відшкодування залізниці суми збитків не впливає на результат вирішення спору, оскільки, в даному випадку, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із вимог чинного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідач у відзиві зазначає, що договір є документом, який встановлює факт виникнення та узяття бюджетного фінансового зобов'язання. Вихід за межі договірних відносин не допускається. Рішенням Нікопольської ради від 22.12.2017 № 32-29/VII було затверджено заходи на 2018 рік до міської Програми соціального захисту населення міста Нікополя на 2016-2018 роки «Турбота». Одним із заходів Програми було передбачено пільгові перевезення, згідно чинного законодавства на 2018 рік у сумі 1 000 000,00 гривень. Відповідно до цієї програми, відповідач забезпечує захист незахищених верств населення міста Нікополь шляхом компенсації витрат за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом. Відповідач та позивач в 2018 році намагались укласти договір, який регулював би їх правовідносини, але згоди щодо умов його підписання сторонами досягнуто не було і, як наслідок, так і не було підписано. Надалі, вказана сума була спрямована на погашення боргу, який виник перед позивачем, у зв'язку з рішенням суду по справі № 904/9488/17 за 2015 рік. Позивачем не надано фактичних документів, які б свідчили про включення до облікових Форм переліку пільговиків саме мешканців міста Нікополь, відсутні належні та допустимі докази. До відповідача за 2018 рік не надходило жодного рахунку та облікових форм, які додаються до матеріалів справи, також позивач не надав до суду доказів про те, що рахунки та облікові Форми направлялись на адресу відповідача в терміни, зазначені Постановою № 1359. Позивачем не надано до матеріалів справи докази, що суми недотриманих на їх думку коштів включені до місячної станційної звітності Дніпропетровської області та докази про те, що суми, які вони зазначають в облікових формах - це саме суми міста Нікополь, оскільки відповідач є виконавчим органом України, позивач повинен довести наявність збитків (їх розмір), порушення зобов'язання заподіювачем та причинний зв'язок між ними. Позивач в позовній заяві зазначає, що його збитки отримуються внаслідок перевезення пільгових категорій громадян. Фактично, продаючи пільговий квиток позивач вже зазнає певних збитків, на виникнення яких відповідач жодним чином не впливає та не вчиняє ніяких протиправних дій, які завдають позивачу цих збитків. Вказане свідчить, що відповідач не вчиняє протиправних дій відносно позивача при здійсненні ним пільгових перевезень окремих категорій громадян. Позивачем не доведено наявності складу господарського правопорушення в діях відповідача, матеріали справи не містять таких доказів. На адресу відповідача постійно надходять листи позивача, в яких зазначаються різні суми до стягнення, які суперечать одна одній. Таким чином, незрозуміло чим керувався позивач під час визначення в позові суми до стягнення, яка є в 3 рази більшою, ніж та, яка зазначалась в листах. Вказана позиція позивача свідчить про те, що він намагається безпідставно, шляхом розгляду справи в суді отримати відповідне рішення та фактично узаконити свої протиправні дії. Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Нормами діючого законодавства не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Закон України «Про залізничний транспорт" та «Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.12.2006 № 1196) не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України", ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (від 18.10.2005) та у справі «Бакалов проти України» (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Також, господарський суд зазначає, що як встановлено вище, подання Облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, відповідає п. 10 «Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.
За наведених вище обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Перевезення пасажирів на пільгових умовах ПАТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення 6 212 218,95 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 93 183,28 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3А, ідентифікаційний код 26136955) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) 6 212 218,95 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 93 183,28 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 12.05.2021
Суддя І.В. Мілєва