вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" квітня 2021 р. Справа№ 910/9139/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Пашкіної С.А.
Андрієнка В.В.
секретар Рибчич А.В.
за участю
представників: позивача - не з'явилися
відповідача-1 - не з'явилися
відповідача-2 - не з'явилися
третьої особи-1 - Барда С.Ю.
третьої особи-2 - Сажієнко І.О.
розглянувши апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2020 р. (повне рішення складено 16.12.2020 р.)
у справі № 910/9139/20 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботлер"
до 1. Державної організації (установи, закладу) Центральне територіальне управління капітального будівництва
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвестгруп"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Міністерства оборони України
2. Київського квартирно-експлуатаційного управління
про тлумачення змісту правочину
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ботлер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації (установи, закладу) Центральне територіальне управління капітального будівництва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвестгруп" з вимогами про:
- надання тлумачення п.п. 4.2.5 п. 4.2 договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 р. та п. 3.2 договору від 15.08.2019 р. про внесення змін та доповнень до договору від 20.12.2016 р. про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва щодо строків здійснення стороною-1 передачі стороні-2 за актом-приймання передачі будівельного майданчика, стану, у якому цей майданчик має бути переданий, та у якій спосіб стороною-1 має бути забезпечено стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього договору;
- надання тлумачення абз. 3 п.п. 4.2.1 п. 4.2 договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 р. щодо строків оформлення стороною-1 передбачених діючим законодавством документів для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної земельної ділянки, в тому числі документів щодо списання будівель і споруд та щодо конкретизації цих документів, а також щодо строків забезпечення стороною-1 оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій;
- надання тлумачення п.п. 4.1.19 п. 4.1 договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 р. щодо строку, у який сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на земельній ділянці, звільняє будівельний майданчик від цього майна та механізму реалізації стороною-2 цього обов'язку;
- надання тлумачення п. 3.2 договору про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва від 20.12.2016 р. щодо того, у який спосіб стороною-1 має бути забезпечено та реалізовано здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою/оренди, визначену п. 1.1.5 цього договору з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реалізацію умов цього договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ним та відповідачем-1 по-різному трактується зміст укладеного договору щодо умов та послідовності дій сторін щодо приймання-передачі будівельного майданчика та його використання для реалізації мети договору. Позивач вважає, що відповідачем-1 мають бути реалізовані усі умови передачі будівельного майданчика у стані, придатному для виконання стороною-2 зобов'язань за договором та забезпечено вільний, безперервний, безперешкодний доступ до нього, проте відповідач-1 із такою позицією позивача не погоджується та трактує умови договору інакше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міністерство оборони України, та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Київське квартирно-експлуатаційне управління.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2020 р. у справі № 910/9139/20 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київське квартирно-експлуатаційне управління подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що звертаючись з позовом, позивач фактично просив встановити нові умови договору, а не здійснити його тлумачення.
Відповідно до витягу з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління у справі № 910/9139/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9139/20 та призначено її до розгляду на 09.03.2021 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2021 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 01.04.2021 р.
До канцелярії 01.04.2021 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Ботлер” подано заяву про відвід головуючому судді у справі Буравльову С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю “Ботлер” відвід головуючому судді Буравльову С.І. у справі № 910/9139/20 та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ботлер” про відвід головуючого судді Буравльова С.І. у справі № 910/9139/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ботлер” про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 08.04.2021 р.
До канцелярії 07.04.2021 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Ботлер” подано заяву про відвід головуючому судді у справі Буравльову С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 р. було визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ботлер» відвід головуючому судді Буравльову С.І. у справі № 910/9139/20 та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботлер» про відвід головуючого судді Буравльова С.І.
У судовому засіданні 08.04.2021 р. представники третіх осіб надали пояснення по суті апеляційної скарги, представники позивача та відповідачів не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано.
Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач та відповідачі були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні.
Крім цього, сторони у справі не наполягали на обов'язковій участі у судовому засіданні їх представників, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
20.12.2016 р. між Державною організацією (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвестгруп» (далі - сторона-2) було укладено договір про будівництво житлового комплексу по вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1.2 договору сторона-1 - юридична особа за законодавством України, Центральне територіальне управління капітального будівництва є користувачем земельної ділянки і в установленому законодавством порядку має намір реалізовувати право на її забудову. В рамках цього договору сторона-1 є замовником будівництва об'єкту, в тому числі, на підставі положення про Центральне територіальне управління капітального будівництва (наказ Міністра оборони України № 453 від 25.07.2006 р.).
Згідно з п. 1.1.3 договору сторона-2 - юридична особа за законодавством України, яке забезпечує будівництво Ооб'єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором.
За п. 1.1.4 договору об'єкт (об'єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації безпосередньо з ним пов'язані.
Як передбачено п. 1.1.5 договору, земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (територія військового містечка 167), кадастровий номер 80000000000:79:364:0001, орієнтовною площею 20,26 га відповідно до технічного звіту, надана стороні-1 згідно з рішенням Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 № 3-С.
Будівельний майданчик - виробнича територія, що розташована на земельній ділянці, визначеній в п. 1.1.5 цього договору, яка виділяється в установленому порядку для розміщення об'єкту, що будується, а також машин, механізмів, матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва (п. 1.1.6 договору).
Відповідно до умов цього договору сторона-1 та сторона-2 зобов'язуються: збудувати об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вулиця Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва (п. 2.1 договору).
У відповідності до п. 2.2 договору для реалізації цього договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об'єкту, визначено цим договором.
Кожна із сторін діє в межах функцій та обов'язків, визначених даним договором, розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (постанова № 16 Держбуд СРСР від 02.02.1988 р.) (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору фінансування будівництва здійснюється стороною-2. Джерелом фінансування будівництва об'єкту є кошти сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов'язань перед такими особами.
Як передбачено п. 3.1 договору, об'єктом забудови є земельна ділянка за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиці Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 орієнтовною площею 20,26 га.
Згідно з п. 3.2 договору сторона-1 зобов'язується на умовах, визначених цим договором, забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою (оренда), визначену п. 1.1.5 цього договору, з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реалізацію умов цього договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом об'єкт.
Відповідно до п. 3.3 договору право користування земельною ділянкою (оренда) внаслідок виконання цього договору не переходить до сторони-2. Сторона-2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у рамках цього договору.
За п. 4.1.1 договору сторона-2 приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва об'єкта, у тому числі:
1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво об'єкту;
2) укладання договору підряду на виконання проектних робіт, будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва;
3) забезпечення будівництва об'єкту будівельними матеріалами, устаткуванням, обладнанням, конструкціями і комплектуючими виробами;
4) ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів щодо обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості об'єкту;
5) введення об'єкту в експлуатацію, участь в роботі робочої та приймальної комісії по прийманню закінченого будівництвом об'єкту, вирішення питань з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими державними та комунальними службами, що виникають при введені об'єкту в експлуатацію;
6) оформлення прав власності на частину об'єкта, яка буде належати стороні-2;
7) виконання інших функції, зокрема, але не виключно, визначених розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (постанова № 16 Держбуду СРСР від 02.02.1988 р.), за виключенням тих функцій, виконання яких покладено на сторону-1.
Відповідно до п. 4.1.19 договору сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок розбирання/демонтаж списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на земельній ділянці, звільняє будівельний майданчик від цього майна.
Згідно з п. 4.2.1 договору сторона-1 залишає за собою виконання частини функцій замовника, зокрема:
1) протягом дванадцяти місяців з дати укладення цього договору, сторона-1 зобов'язується забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою/ оренди, визначену п. 1.1.5 цього договору. Для чого вчинити всі необхідні дії, зокрема, але не виключно, отримати рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в користування/ оренду з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реалізацію умов цього договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом об'єкт, забезпечити оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку;
2) здійснює функції землекористувача земельної ділянки. У випадку закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, визначеної п. 3.1 цього договору, сторона-1 зобов'язується негайно продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки на строк, необхідний для реалізації цього договору;
3) сторона-1 оформляє передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та забезпечує оформлення акту відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій.
З моменту введення об'єкту в експлуатацію та отримання сторонами права власності на належні їм частки у об'єкті, сторона-1 має право припинити землекористування в порядку, встановленому чинним законодавством України;
3) за сприяння сторони-2, оформлення прав власності на частину об'єкта, яка належить стороні-1.
Згідно з п.п. 4.2.2 договору сторона-1 після підписання даного договору передає стороні-2 функції замовника із будівництва об'єкта, у тому числі стосовно:
1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво об'єкту;
2) укладання договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва;
3) забезпечення будівництва об'єкту будівельними матеріалами, устаткуванням та обладнанням, конструкціями і комплектуючими виробами;
4) ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів щодо обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості об'єкту;
5) введення об'єкту в експлуатацію, участь в роботі робочої та приймальної комісії по прийманню закінченого будівництвом об'єкту, вирішення питань з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими державними та комунальними службами, що виникають при введені об'єкту в експлуатацію;
6) оформлення прав власності на частину об'єкта, яка після введення об'єкту в експлуатацію буде належати стороні-2.
7) виконання інших функцій, зокрема, але не виключно, визначених розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) та технічному нагляді (Постанова № 16 Держбуду СРСР від 02.02.1988 р.).
Як передбачено п. 4.2.4 договору, сторона-1 надає допомогу стороні-2 в отриманні вихідних даних, оформленні матеріалів (документів) та отриманні всіх необхідних дозволів на будівництво, при необхідності, на переоформлення частини земельної ділянки після розподілу площ на будівництво об'єкта на ім'я сторони-2 тощо.
Згідно з п. 4.2.5 договору сторона-1 забезпечує стороні-2 можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов цього договору. Сторона-1 зобов'язана передати стороні-2 будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього договору сторонами за актом приймання-передачі будівельного майданчика.
Відповідно до п. 4.6 договору з метою виконання цього договору сторона-2 на період будівництва має право використовувати будівельний майданчик за цільовим призначенням, укладати та підписувати будь-які договори, пов'язані з виконанням цього договору (в т.ч. з третіми особами) і самостійно визначати їх умови, розпоряджатися (в тому числі обтяжувати будь-яким способом) частиною належних стороні-2 майнових прав на об'єкти інвестування.
Сторона-2 отримує виключне право інвестування та/або залучення коштів від третіх осіб для завершення будівництва об'єкта, а також на придбання будівельних матеріалів, устаткування, обладнання, тощо. На власний розсуд без додаткового письмового погодження зі стороною-1 залучати співінвестора (у тому числі, заміна боржника) (п. 4.7 договору).
15.08.2019 р. між Державною організацією (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрбуд Інвестгруп” (далі - сторона-2) було укладено договір про будівництво житлового комплексу по вул. Максимовича Михайла (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за № 5322.
Також, 15.08.2019 р. між Державною організацією (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрбуд Інвестгруп” (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ботлер” (далі - сторона-3) було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору від 20.12.2016 р. про будівництво житлового комплексу по вулиці Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 11 у Голосіївському районі міста Києва, зареєстрованого в реєстрі за № 5322 (далі - договір про внесення змін та доповнень), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований у реєстрі за № 3214, згідно з умовами якого сторона-1 погоджується, сторона-2 передає, сторона-3 приймає на себе права і обов'язки, що належать стороні-2 за основним договором і стає стороною-2 за основним договором, укладеним між стороною-1 та стороною-2.
Пунктом 1.1 договору про внесення змін та доповнень визначено, що сторона-1 погоджується, сторона-2 передає, а сторона-3 приймає на себе права і обов'язки, що належать стороні-2 за основним договором, і стає стороною-2 за основним договором, укладеним між стороною-1 та стороною-2.
Згідно з п. 1.2 договору про внесення змін та доповнень за цим договором, з моменту його підписання сторонами, сторона-3 набуває прав і обов'язків сторони-2, визначених умовами основного договору, а сторона-2 втрачає всі права та обов'язки за основним договором.
Пунктом 3.2 договору про внесення змін та доповнень встановлено, що сторона-1 зобов'язана в додатково узгоджений строк передати стороні-3 на період будівництва будівельний майданчик, розташований на земельній ділянці, за актом передачі будівельного майданчика.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що сторонами, а думку позивача, по-різному трактується зміст укладеного договору стосовно умов та послідовності дій сторін щодо приймання-передачі будівельного майданчика та його використання для реалізації мети договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Правочин тлумачиться судом при розгляді спору. Тобто, суд наділений повноваженнями вирішувати вказані вимоги лише тоді, коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони.
Зокрема, підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. На вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов.
Метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
Задовольняючи позов повністю, місцевий суд виходив з того, що сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони правочину, що свідчить про наявність спору між сторонами, як необхідної умови можливості тлумачення змісту правочину господарським судом.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючі умови угоди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 916/1171/18.
Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
01.06.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ботлер» направило на адресу Державної організації (установи, закладу) Центрального територіального управління капітального будівництва лист з вимогою:
- оформити та надати передбачені діючим законодавством документи для виконання робіт зі знесення будівель і споруд в межах відведеної земельної ділянки, в тому числі документи щодо списання будівель і споруд та акт відключення будівель і споруд (які плануються до знесення) від інженерних мереж: газопостачання, водопровідної магістралі, інженерних комунікацій, документи щодо переміщення військової частини;
- передати за актом приймання-передачі будівельний майданчик у стані, придатному для виконання ТОВ "Ботлер" зобов'язань за договором, та забезпечити можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на будівельний майданчик з метою виконання умов договору шляхом оформлення відповідних пропускних документів або у інший спосіб;
- забезпечити оформлення відповідно до вимог чинного законодавства процесу виконання ТОВ "Ботлер" та результату робіт з розбирання/демонтажу списаного майна (об'єктів нерухомості), яке знаходиться на земельній ділянці в процесі звільнення будівельного майданчика від цього майна;
- надати документи на підтвердження здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою (оренда) відповідно до умов договору.
У відповідь, Державна організація (установи, закладу) Центрального територіального управління капітального будівництва направила на адресу позивача лист № 303/38/1/50 від 03.06.2020 р. про те, що передача будівельного майданчика наразі унеможливлена розміщенням на території земельної ділянки військової частини. Умовами договору не визначено обов'язку Державної організації (установи, закладу) Центрального територіального управління капітального будівництва із забезпечення списання будівель та споруд та послідовність дій у зв'язку з цим.
Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач фактично просив встановити нові умови договору, а не здійснити його тлумачення.
Доводи про невизначеність такої істотної умови договору, як строк здійснення передачі будівельного майданчика, строк оформлення документів для виконання робіт, строк здійснення розбирання/демонтажу нерухомого майна є необґрунтованими, оскільки при тлумаченні умов договору суд не має права створювати нові його умови, які відсутні у змісті такого договору, а лише роз'яснює вже існуючі умови. З'ясування судом обставин відповідності чи невідповідності договору вимогам закону, зокрема стосовно визначення сторонами договору його істотних умов, не є предметом судового розгляду в межах вирішення спору про тлумачення змісту правочину за правилами статті 213 ЦК.
У розумінні норм чинного законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, при цьому тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз'яснювати вже існуючі умови договору.
Оскільки метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про тлумачення умов договору, позивач фактично ставить питання про правозастосування певного закону до правовідносин сторін, які виникли з укладеного ними договору, шляхом внесення до останнього змін способом доповнення, що суперечить правилам тлумачення змісту правочину, встановленим чинним законодавством України.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що запропонований позивачем спосіб тлумачення договору по суті спрямований на внесення до нього змін та додаткових умов.
Однак, внесення будь-яких змін і доповнень до укладеного між сторонами договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані повноважними представниками обох сторін.
Тлумачення, яке надав суд першої інстанції фактично передбачає не лише нові умови, а й нові обов'язки для осіб, які взагалі не є сторонами цього договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що під час розгляду справи місцевим судом було встановлено фактичні обставини справи на основі неповного, однобічного і необ'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду не відповідають цим обставинам і їм надана неправильна юридична оцінка з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2020 р. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2020 р. у справі № 910/9139/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
3. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботлер".
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботлер" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8А, офіс 203/1, код 43153953) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30, код 22991617) 12612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 12.05.2021 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді С.А. Пашкіна
В.В.Андрієнко