ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/371/21
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.03.2021 року (суддя Ржепецький В.О.) про повернення позовної заяви
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
про скасування рішення наглядової ради, -
В березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до АТ «Миколаївобленерго» (далі - Товариство) в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення наглядової ради відповідача, оформлених протоколами № 83 від 12.02.2021 та №84 від 16.02.2021.
Позов обґрунтований тим, що рішенням відповідача, оформленим протоколом №66 від 09.04.2020 року ОСОБА_1 обраний виконуючим обов'язки генерального директора Товариства. Рішенням наглядової ради, оформленого протоколом №83 від 12.02.2021, позивача відсторонено від здійснення повноважень виконуючого обов'язки генерального директора, а рішенням наглядової ради, оформленого протоколом №84 від 16.02.2021, припинено виконання позивачем обов'язків генерального директора та розірвано укладений з ним контракт №773 від 10.04.2020 року.
На думку позивача, оскаржені рішення від 12.02.2021 та 16.02.2021 були прийняті неправомочним складом наглядової ради.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області 29.03.2021 позовну заяву повернуто ОСОБА_1 без розгляду, оскільки не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Ухвала мотивована тим, що враховуючи зміст вимог позовної заяви, до предмету позову в цій справі входить низка правовідносин, частина яких не стосується обставин порушення прав позивача, на захист яких подано позов, а частина не відноситься до предметної юрисдикції господарських судів.
Так, рішенням наглядової ради відповідача, які оформлені протоколами №83 та №84 року в частині відсторонення позивача від здійснення повноважень виконуючого обов'язки генерального директора, припинення виконання позивачем обов'язків генерального директора, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради Товариства №84 в частині розірвання укладеного між сторонами трудового контракту №773 від 10.04.2020 підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу на розгляд суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим що спір щодо законності дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення), в тому числі розірвання контракту, відноситься до юрисдикції господарського суду.
В ході апеляційного розгляду справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
26.04.2021 до суду від Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає оскаржену ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу не мотивованою та у зв'язку з цим, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судова колегія переглядає ухвалу господарського суду, в межах доводів апеляційної скарги, а саме що позов в частині розірвання укладеного між сторонами трудового контракту №773 від 10.04.2020 підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що протоколом засідання наглядової ради Товариства №84 від 16 лютого 2021 року, оформлено прийняття таких рішень:
1) про припинення виконання ОСОБА_1 обов'язків генерального директора відповідача та розірвання укладеного з ним контракту №773 від 10 квітня 2020 року;
2) обрання ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора Товариства, членом дирекції АТ «Миколаївобленерго», затвердження умов контракту, що укладатиметься з ним.
На думку позивача, підставами для визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради Товариства, оформленого протоколом №84 є те, що склад наглядової ради Товариства, не відповідає вимогам Статуту відповідача, Законам України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об'єктами державної власності». Рішення про розірвання договору з позивачем прийнято неповноважним органом, що призвело до порушення права позивача на працю.
З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2020 рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом №66, ОСОБА_1 є виконуючий обов'язки генерального директора Товариства.
10.04.2020 року між Товариством (роботодавець) та ОСОБА_1 (керівник) був укладений контракт №773, за умовами якого, керівник є посадовою особою роботодавця і діє відповідно, визначених для керівника Статутом роботодавця та/або покладених на керівника (делегованих керівнику) згідно із рішенням Наглядової ради та/або Загальних зборів акціонерів. Керівник підзвітний Загальним зборам акціонерів, Наглядовій раді та Ревізійній комісії (п.п. 1.3., 1.4. Контракту).
Відповідно до статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Згідно з частинами першою - четвертою статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор.
Частиною першою статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником, у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб'єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та керувалася такими критеріями щодо розмежування підсудності у вказаних справах.
У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила узагальнюючий висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органу управління суб'єктів господарювання. За правилами цивільного судочинства розглядаються спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України).
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Зважаючи на вказане, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Зміст положень частини третьої статті 99 та частини четвертої статті 145 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18).
Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб'єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом.
При розгляді спору щодо розірвання трудового договору, має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення, що підтверджує висновок про належний розгляд справи в порядку господарського судочинства.
Такі висновки послідовно висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 вересня 2020 року в справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) та від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20).
За таких обставин суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку, що заявлені вимоги позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення наглядової ради Товариства в частині рішення про розірвання укладеного між сторонами трудового контракту №773 від 10.04.2020 підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім цього, судова колегія приймає до уваги, що позивач у даній справі звернувся із позовом в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення наглядової ради № 83 та №84 у зв'язку з тим, що оскаржені рішення були прийняті неправомочним складом наглядової ради. Такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки виник з корпоративних відносин. Вимогами у позові є визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача, а не поновлення трудових прав позивача.
В разі порушення трудових прав може бути позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків щодо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.
Враховуючи, що всі вимоги позовної заяви у даній справі підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України).
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 280-283 ГПК України суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.03.2021 скасувати.
3. Справу передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції у Південно-західному апеляційному господарському суді, копії даної постанови поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси, зазначені учасниками справи.