Провадження № 1-кс/760/3460/21
Справа № 760/28695/20
27 квітня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка перебуває у провадженні судді ОСОБА_3 ..
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід від розгляду даної скарги з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки із змісту скарги вбачається, що вирішення справи №760/28695/20 пов'язане з можливим настанням наслідків негативного характеру для судді цього ж суду ОСОБА_5 .
Дослідивши подану заяву про самовідвід, суддя приходить до наступного.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суд, -
Задовольнити заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1