Справа № 758/3453/21
3/758/3232/21 Категорія 139
26 квітня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, що надійшла із Управління патрульної поліції м.Києва про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1
за ч.4 ст. 122 КУпАП,
16 лютого 2021 року об 14 год.12 хв. в м.Київ, вул.Мостицька, 11 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Шкода Фабіа» д.н.з НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру водія марки « Тесла Модел» д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого створив аварійну обстановку, змусивши водія різко гальмувати.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП, а саме порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, -
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме «sms» повідомленням.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні правопорушника на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина, підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями які долучені до справи.
В протоколі ОСОБА_1 з правопорушенням був згідний, про що свідчить його пояснення.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення також підлягає судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 грн. 00 коп. (шістсот вісімдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м.Києва.
Суддя М. М. Головчак