печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55134/20-к
30 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019000000001156 від 23.12.2019 року, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019000000001156 від 23.12.2019 року.
В судове засідання адвокат не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, подав письмові заперечення на скаргу.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд скарги за їх відсутності не направили, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000001156 від 23.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
09.09.2019 ОСОБА_4 , в порядку ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
11.10.2019 у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування його оголошено в розшук.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Частиною 2 ст. 303 КПК України визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тому, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Крім того, відповідно до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України особа наділена правом оскаржити рішення слідчого, дізнавача чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Враховуючи наведене, те, що вказана скарга не містить зобов'язань про проведення процесуальних дій у певний строк та здійснення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ст. 303 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до котрого на досудовому провадженні можуть бути оскаржені слідчому судді повідомлення слідчого, прокурора про підозру, набув чинності 16 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та положення вказаного пункту вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (з 16 березня 2018 року), не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 § 1 розділу 4 зазначеного Закону.
Так, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019000000001156 від 23.12.2019 року та зобов'язати закрити дане кримінальне провадження.
Разом з тим, з матеріалів скарги вбачається, що кримінальне провадження №12019000000001156 від 23.12.2019 року виділено із кримінального провадження №42015000000002145 від 05.12.2015 року.
Враховуючи, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №42015000000002145 внесені 05.12.2015 року, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_4 не застосовуються.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя зазначає, суд відмовляє у задоволенні скарги лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, оскільки адвокат, оскаржує бездіяльність що не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні.
Враховуючи вищевикладене керуючись ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019000000001156 від 23.12.2019 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1