Справа №:755/12591/20
Провадження № 2/755/1727/21
(заочне рішення)
"12" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Яценко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 . У 2011 році шлюб розірваний. Протягом більше ніж 8 років відповідач жодним чином не приймає участі у житті дитини, а позивач фактично самостійно виховує та утримує сина. ОСОБА_2 на виконує покладених на нього батьківських обов'язків, а також ухиляється від обов'язку по сплаті аліментів на утримання сина, який покладений на нього рішенням суду. Відповідач не підтримує з дитиною стосунків, не приймає участі у його вихованні та утриманні, не спілкується з ним. Фактично ОСОБА_2 протягом тривалого часу повністю ухиляється від виконання будь-яких батьківських обов'язків та не користується жодними правами.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні, сторонам роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Зобов'язано Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.
Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї відповідач не отримав, а конверт зі вказаними документами, що направлявся відповідачу за місцем його реєстрації, повернувся до суду з відміткою поштового відділення «За закінченням встановленого терміну зберігання», «Адресат відсутній за вказаною адресою».
22 лютого 2021 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
03 березня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у цій справі, яку призначено до судового розгляду по суті та встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала щодо винесення заочного рішення по даній справі.
Уповноважений представник третьої особи - органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, відповідача та третьої особи, та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить наступного.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 28 грудня 2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2011 року по справі № 2-1637/2011 шлюб між сторонами розірваний та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно, починаючи з 22 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам, що видана 29 серпня 2018 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_6 зі сплати аліментів станом на 01 серпня 2018 року становить 42 550,03 грн.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії № 3 від 10.02.2021) № 103/1312/41/3 від 16 лютого 2021 року комісією було встановлено, що батьки дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у травні 2011 року. З того часу малолітній ОСОБА_4 постійно проживає з матір'ю, яка самостійно займається його вихованням та утриманням. На даний час мати та син мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини з сином не проживає, більше восьми років вихованням та утриманням дитини не займається, не цікавиться його життям та здоров'ям, інтересами, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, матеріально не допомагає. Малолітній ОСОБА_4 був присутній на засіданні Комісії, підтримав заяву матері та підтвердив, що батько тривалий час не цікавиться його життям, здоров'ям та навчанням. Відповідно до довідки, наданої Київською міською громадською організацією спортивний клуб бойових мистецтв «Файтер», ОСОБА_4 тренується на відділенні кіокушинкай карате з вересня 2017 року. Батька дитини, ОСОБА_2 , жодного разу в клубі не бачили, громадянин не приймає ніякої участі у житті та вихованні сина, ні матеріально, ні морально. Громадянин ОСОБА_2 жодного разу не звернувся до органу опіки та піклування чи до суду про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. На засіданні Комісії ОСОБА_2 був двічі запрошений, але не з'явився, будь-яких пояснень щодо виховання та утримання дитини не надав. Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що він ухилився від виховання та утримання дитини.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, оцінюючі надані суду письмові докази, убачається, що відповідач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, свідомо ухиляється від виховання та утримання дитини, не виявляє бажання щодо виконання батьківських обов'язків, не проявляє інтересу до внутрішнього світу дитини та її подальшої долі, що свідчить про його нехтування покладеними на нього правами та обов'язками по вихованню та утриманню власної дитини.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
Положення ст. 166 Сімейного кодексу України передбачають такі правові наслідки позбавлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 36, 51, 104, 105, 112, 150, 164, 166, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 65 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 281, 282, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: