2-н/754/648/21
Справа № 754/6861/21
Іменем України
11 травня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 ,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 550708 грн (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот вісім гривень), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Заявник вказує, що дитина неодноразово лікувалася в лікарні та потребувала медичної допомоги. Боржник на даний час не має бажання і наміру платити аліменти, тому заявник просить накласти арешт на його майно, двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і розглянути питання погашення заборгованості, його майном купленим в шлюбі.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Стаття 161 ЦПК України встановлює вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Так, відповідно до п. 4, 5 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
- заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Водночас з переліку підстав для відмови у видачі судового наказу, який зазначається у ч. 1 ст. 165 ЦПК України випливає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заявником заявлено вимоги, які не відповідають вимогам п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, що дає підстави суду для відмови у видачі судового наказу за вказаною заявою.
Щодо вимоги заявника про накладення арешту на майно боржника, а саме на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 слід зауважити таке.
Відповідно до положень статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Оскільки вимога заявника про накладення арешту на майно боржника є за своєю суттю забезпеченням позову, то вказана процесуальна дія не може бути вчинена в порядку наказного провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 161, 162, 164, 165, ЦПК, суд,
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 - відмовити.
У вимозі ОСОБА_1 про накладення арешту на майно боржника - відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених в пунктах 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Згідно ст.161 ЦПК України, особа має право звернутись до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.І. Гринчак