< Список >
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
21 травня 2010 р. Справа № 2а-3253/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання постанови незаконною ,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сумській області знаходиться виконавчий лист № 2-а2-253 виданий 30.01.2008 року Конотопським міськрайонним судом про примусове стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь позивача боргу в сумі 1175,00 грн. 23.12.2008 року старший державний виконавець виніс постанову про повернення зазначеного виконавчого листа з підстав відсутності цільових коштів на рахунку управління, яку вона отримала в 2008 році. Позивачка вважає постанову незаконною, оскільки державним виконавцем по закінченню строку добровільного виконання рішення суду не були розпочаті дії направлені на примусове виконання постанови Конотопського міськрайонного суду по справі №2-а-253/2007, що являється порушенням ст. 5 ,6, 7, 8, 22, 25, 33 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, але в позовній заяві прохала про розгляд справи за її відсутністю та зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав заперечення проти позову, обгрунтовує їх тим, що державним виконавцем було вжито всіх заходів у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому дії підрозділу примусового виконнання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області вважає правомірними. Крім того, відповідач звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом про оскарження дій державного виконавця, а тому наполягає на їх застосуванні, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сумській області знаходиться виконавчий лист № 2-а-253 виданий 30.01.2008 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області про примусове стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 1175,00 грн. недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2007 рік як учаснику війни, що підтверджується копією виконавчого листа № 2-а-253/2007 (а.с. 11).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 6) 23.12.2008 року державний виконавець виніс постанову про повернення зазначеного виконавчого листа стягувачу з підстав відсутності цільових коштів на рахунку управління, призначених для виплати за рішенням суду.
Таким чином між сторонами виникли правові відносини з приводу здійснення виконавчого провадження, які регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно п.2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», яким керувався державний виконавець при винесенні постанови від 23.12.2008 року, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6, 17,18,19,20) державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-253/2007 було вчинено ряд дій, в процесі яких було з'ясовано, що кошти на рахунку боржника для погашення заборгованості відсутні. Саме ця інформація (а.с.6, 17,18,19,20) і стала остаточною підставою для повернення виконавчого документу, поряд з якою державний виконавець зазначив відсутність майна боржника, на яке могло бути звернено стягнення, що дало йому право посилатися на п.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу про порушення її прав стало відомо ще в 2008 році, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом 17.03.2010 року, тобто майже через два роки з дня коли вона дізналася про порушення її прав. Таким чином позивачем було порушено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно ч. 1,2 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом. Проте з заявою про поновлення строку звернення до суду позивачка не звернулась.
Враховуючи, що позивачкою ОСОБА_2 було порушено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, причин поважності даного строку в судовому засіданні не було встановлено, на пропущенні строку наполягає представник відповідача, суд, керуючись ч.1 ст.. 100 КАС України, вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про повернення виконавчого документу стягувану від 23.12.2008 року, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 86, 94, 98, 100, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання постанови незаконною -відмовити.
< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст > .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя < Текст > Л.М. Опімах
Повний текст постанови складено 28.05.2010 року < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >