17 травня 2010 р. Справа № 2а-3377/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - Бойко Л.М.
представників першого відповідача -Іващенко С.В., Рибець В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь - Конотоп" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про встановлення відсутності повноважень, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, про встановлення відсутності повноважень Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення повторної документальної невиїзної перевірки ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях за березень та вересень 2009 р., яка була відображена в акті №46/23-5/30573983 від 11.02.2010р., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.02.2010р. №0000072311/0 про зменшення ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 110878,00 грн., а також стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” 110878,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. за березень 2009 р. в сумі 50430,00грн., вересень 2009 р. в сумі 60448,00грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.02.2010 року Конотопською МДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з податку на додану вартість за березень та вересень 2009 р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 46/23-5/30573983 від 11.02.2010 року та 16.02.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072311/0, у якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 та п. 10.2 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” та зменшено ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 110878,00 грн.
Повноваження на проведення даної перевірки, на думку позивача, у податкового органу відповідно до діючого законодавства були відсутні, саме проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами даної перевірки, позивач вважає незаконним, з тих підстав, що проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України „Про податок на додану вартість” (далі -Закон України “Про ПДВ”), зокрема п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 даного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
На підставі зазначеної норми Конотопською МДПІ по деклараціях за березень 2009 р. та вересень 2009 р. були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування.
За результатами цих перевірок складено довідки за березень 2009 року №162/23-5/30573983 від 26.05.2009 р., за вересень 2009 року №325/23-5/30573983 від 05.11.2009 року, якими податковий орган підтвердив заявлені ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” суми бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях за ці місяці.
Відповідно до п.п.7.7.7 Закону України “Про ПДВ” тільки за наслідками цих перевірок у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Проведення відповідачем третьої документальної невиїзної перевірки 11.02.2010 р. після проведення виїзних позапланових перевірок суперечить п.7.7.5 Закону України “Про ПДВ”, 30-денний термін після подачі зазначених декларацій минув.
Крім цього, порядок проведення камеральної перевірки, визначений у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до якого камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Як зазначає представник позивача, перевірка проведена на підставі одержаної інформації від ДПІ в Жовтневому районі м. Луганськ, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, ДПІ у Київському районі м.Донецьк, до яких були зроблені відповідні запити, але, відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-Ш, камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. Таким чином, проведення Конотопською МДПІ 11.02.2010 року документальної невиїзної перевірки ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” є незаконним, оскільки суперечить Конституції та чинному законодавству.
Також представник позивача звернула увагу суду на те, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податковим органом вказане порушення позивачем п.1.8 ст. 1 Закону України “Про ПДВ”, а саме неправомірно заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість по придбанню металобрухту, феросплавів по ланцюгу постачальників, у яких неможливо провести перевірку та встановити факт сплати ними податку до бюджету по господарських операціях. Позивач зазначає при цьому, що покладення відповідальності за невнесення податку до бюджету продавцями у ланцюгу від виробника до покупця цих товарів ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” у вигляді зменшення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість є неправомірним та не підтверджується жодною нормою законодавства. Відповідно до пунктів 1.3, 1.6, 1.8. статті 1, підпункту 6.1.1. статті 6, пунктів 7.1, 7.2. статті 7 Закону України „Про ПДВ” сплата податку на додану вартість була здійснена при оплаті придбаного ним товару від продавців таких товарів і факт сплати податку на додану вартість продавцю підтверджується виданими останнім податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог Закону, що не заперечується Конотопською МДПІ.
Представник відповідача - Конотопської МДПІ в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що перевірка була здійснена на підставі п. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно вид способу їх подачі). Абзацом 3 пп.1.2 п.1 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" № 327 від 10.08.2005 року дано визначення невиїзної документальної перевірки, а саме вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно вид способу їх подачі. У відповідності із зазначеним підпунктом дана невиїзна перевірка податковим органом здійснювалась в приміщенні Конотопської МДПІ, а при проведенні перевірки перевіряючими використовувались виключно документи, які були в розпорядженні податкових органів (подані платником податків податкові декларації, листи-запити, листи-відповіді від ДПІ в Жовтневому районі м. Луганськ, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, ДПІ у Київському районі м.Донецьк).
Представник податкового орану зазначила, що проведеною перевіркою зменшено заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за березень 2009 р. в сумі 50430,00 грн., за вересень 2009 р. в сумі 60448,00 грн. в зв'язку з тим, що в ході перевірки було встановлено, що постачальники по ланцюгу МПП “Інтерім”та ВАТ “Поліметстрой” є посередниками, а постачальниками реалізованого товару є ТОВ “Епіком-ТСН”та ТОВ “Кит-Авто”, які в свою чергу не знаходяться за юридичною адресою.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ”).
За визначенням пункту 1.8 ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким чином на відміну від податкового кредиту, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку і відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.
Таким чином, право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Тому ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" в порушення вищезазначених норм законодавства України неправомірно заявило до відшкодування з бюджету за березень та вересень 2009 р. податок на додану вартість на загальну суму 110878,00 грн. по придбанню товару від вищезазначених підприємств, оскільки по даним господарським операціям відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України, при цьому в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що у податкового органу відсутні підстави та доводи вважати господарські операції ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»з МПП «Інтерім» та ВАТ «Поліметстрой»є такими, що укладені позаочі, нікчемними чи мають ознаки фіктивності.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Сумській області в судове засідання не з'явився, ним було надано письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що станом на 13.05.2010 р. від податкового органу висновок щодо відшкодування податку на додану вартість позивачу за березень 2009 р. в сумі 50430,00 грн., за вересень 2009 р. в сумі 60448,00 грн. або судове рішення щодо стягнення сум за ці періоди не надходили, а тому у Головного управління Державного казначейства України у Сумській області відсутні законні підстави для відшкодування вищезазначених сум податку на додану вартість.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.02.2010 року Конотопською МДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за березень 2009 р. та вересень 2009 р.
За результатами перевірки складено акт перевірки №46/23-5/30573983 від 11.02.2010 року та 16.02.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072311/0, у якому зазначено про порушення вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 та п. 10.2 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” у ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 110878,00 грн., а саме за березень 2009 р. в сумі 50430,00 грн., за вересень 2009 р. в сумі 60448,00 грн. (а.с.13-15,18). До такого висновку податковий орган прийшов, перевіривши господарські операції з поставки позивачеві металобрухту та феросплавів по ланцюгу постачальників та, через неможливість проведення зустрічних перевірок, констатував факт несплати до Державного бюджету податку на додану вартість такими постачальниками.
Так, досліджуючи ланцюг по придбанню металобрухту від ТОВ “Епіком-ТСН”по ланцюгу з ТОВ “Мотордеталь-Конотоп”- МПП “Інтерім”- ТОВ “Епіком-ТСН”, відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість останнім постачальником. Досліджуючи ланцюг по придбанню ферросплавів від ТОВ “Кит-Авто” по ланцюгу з ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” -ТОВ “Поліметстрой” - ТОВ “Кит-Авто” відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість останнім постачальником.
В ході судового розгляду справи з'ясовано, що договори на поставку товарів позивачем було укладено із МПП “Інтерім”(а.с.49-52), ТОВ “Поліметстрой” (а.с.46-48), які зареєстровані як платники ПДВ (а.с.44-45), і яким було сплачено позивачем суми податку на додану вартість у ціні придбаного товару, що підтверджується податковими накладними (а.с.73-82), і як вбачається із пояснень представника податкового органу дані угоди не є такими, що укладені позаочі, є нікчемними чи мають ознаки фіктивності.
Податковим органом не надані суду докази того, що безпосередні контрагенти позивача, були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до п.1.8 Закону України “Про ПДВ”, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначений п.7.7 ст.7 цього Закону, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту.
Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо порушення податковим органом підстав, порядку і строків проведення документальної невиїзної перевірки 11.02.2010 року слід зазначити наступне.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Відповідно приписам ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, в разі подання платником декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.. на підставі наказу керівника органу державної податкової служби.
Як вбачається із матеріалів справи, Конотопською МДПІ по деклараціях за березень та вересень 2009 р. були проведені виїзні позапланові перевірки в травні 2009 року та листопаді 2009 року.
За результатами цих перевірок складено довідки №162/23-5/30573983 від 26.05.2009 р., №325/23-5/30573983 від 05.11.2009 року (а.с.25-29), якими податковий орган підтвердив заявлені ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” суми бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях, однак, у визначений у п.7.7.5 Закону України “Про ПДВ” п'ятиденний строк після закінчення перевірки не подав до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, в т.ч. за березень 2009 р. в сумі 50430,00 грн., за вересень 2009 р. в сумі 60448,00 грн., що підтверджується письмовими поясненнями представника Головного управління державного казначейства України в Сумській області та не заперечується представниками податкового органу.
Надання таких висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету березень та вересень 2009 р. податковий орган поставив в залежність від отримання результатів зустрічних перевірок основних постачальників.
Так, за змістом вищезазначених норм податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, право взагалі проводити зустрічні перевірки ніким не оспорюється та не ставиться під сумнів, але їх не проведення вчасно та відсутність висновків за ними не змінює порядок та строки відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, встановлені Законом України “Про ПДВ”, і своїми діями податковий орган порушив право позивача на своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про ПДВ” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
З аналізу наведених норм слід зробити висновок про те, що камеральна перевірка поданої за звітний податковий період декларації по податку на додану вартість повинна передувати призначенню у встановленому ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” порядку позапланової документальної виїзної перевірки.
Податковим органом після проведення позапланової виїзної перевірки проведена документальна невиїзна перевірка, але підстав для проведення податковим органом документальної невиїзної перевірки підприємства з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2009 року, вересень 2009 року -відсутні.
Відповідачем не був дотриманий порядок проведення перевірок, при проведенні камеральної перевірки та подальшому винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв за межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, тобто з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, натомість позивачем виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, за таких обставин, суд вважає необхідним оспорюване повідомлення-рішення №0000072311/0 від 16.02.2010 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 110878,00 грн., видане Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією, визнати нечинним та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача підтверджену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в сумі 50430,00 грн., вересень 2009 року в сумі 60448,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. “Про державне казначейство України”, Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.
На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить відшкодувати позивачу судовий збір в сумі 1112,18 грн., сплачений при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь - Конотоп" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про встановлення відсутності повноважень, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість -задовольнити в повному обсязі.
Встановити відсутність повноважень Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Мотордеталь-Конотоп”(м.Конотоп, вул. Вирівська, 64, і.к. 30573983) з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях за березень та вересень 2009 р., яка була відображена в акті №46/23-5/30573983 від 11.02.2010 р.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.02.2010 р. № 0000072311/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю “Мотордеталь-Конотоп”(м.Конотоп, вул. Вирівська, 64, і.к.30573983) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 110878 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мотордеталь-Конотоп”(м.Конотоп, вул. Вирівська, 64, і.к. 30573983) 110878 грн. (сто десять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн..) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. за березень 2009 р. в сумі 50430 грн. (п'ятдесят тисяч чотириста тридцять грн.), вересень 2009 р. в сумі 60448 грн. (шістдесят тисяч чотириста сорок вісім грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мотордеталь-Конотоп”(м.Конотоп, вул. Вирівська, 64, і.к. 30573983) судовий збір в сумі 1112,18 грн. (тисяча сто дванадцять грн.. 18 коп. ).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2010 року.