Справа № 2а-1127/10/1770
28 травня 2010 року 13год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Оксимчук А.О.,
відповідача: представник Оніщук В.П., третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-той" < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 24 вересня 2009 року №0001382342/3. В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що за результатами перевірки товариства відповідачем з врахування оскаржень в порядку апеляційного узгодження ДПІ у м. Рівне 24 вересня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001382342/3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77680 грн. Підставою для прийняття такого рішення відповідач вказав порушення вимог підпункту 5.3.9. статті 5, пункту 4.1. статті 4 та підпункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Представник позивача вказує як на самостійну підставу скасування оспореного рішення на ту обставину, що акт перевірки не містить аналізу фактичних показників господарської діяльності товариства, що зроблені на підставі первинних документів. Висновки відповідача ґрунтуються лише на довільному тлумаченні норм законодавства про оподаткування податком на прибуток та на суб'єктивних припущеннях перевіряючих без підтвердження їх належними і допустимими доказами.
Також представник позивача зазначає, що товариство не отримувало поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Літа-Холдинг» в сумі 1557000 грн., а це були кошти, зараховані на рахунок товариства для виконання умов договору комісії з придбання нерухомого майна. На думку представника позивача товариством також правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на оплату маркетингових та бухгалтерських послуг. Представник позивача пояснив, що надання даних послуг підтверджено належними бухгалтерськими документами як підтверджено і їх вплив на здійснення господарської діяльності товариства.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення ним вимог підпункту 5.3.9. статті 5, пункту 4.1. статті 4 та підпункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення виразились в тому, що отримані кошти на виконання договору комісії позивачем були витрачені на власні господарські потреби. Будь-яку діяльність на виконання умов договору комісії товариство не проводило. Тому дані кошти є поворотною фінансовою допомогою і до складу валових доходів повинні включатись умовно нараховані відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного періоду.
Крім того, представник відповідача пояснив, що у перевіреному періоді позивачем до складу валових витрат віднесені витрати в оплату вартості послуг з проведення маркетингових досліджень та вартості бухгалтерських послуг. На думку представника відповідача позивачем для перевірки не надано актів прийому-передачі виконаних робіт за цими договорами, які будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення маркетингових та бухгалтерських послуг. Фактично ТзОВ «Прод-Той» не представлено до перевірки докази про те, що у господарській та фінансовій діяльності товариства використано саме ті послуги (роботи), а не будь-які інші (якщо взагалі такі існували). За таких обставин представник відповідача вважає, що оспорене рішення прийняте уповноваженим органом на підставі документально підтверджених порушень вимог законодавства про оподаткування податком на прибуток. В задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що з 05 по 24 березня 2009 року ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Прод-Той» на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.03.2008 року по 31.12.2008 року. За наслідками перевірки, з врахуванням оскарження в адміністративному порядку, ДПІ у м. Рівне 24 вересня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001382342/3, яким ТОВ «Прод-Той» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77680 грн., з яких 64733 грн. основного платежу та 12947 грн. фінансових санкцій. Дані обставини стверджені актом перевірки від 27.03.2009 року №352/23-100/35776689, скаргами позивача в адміністративному порядку, рішеннями про результати розгляду скарг та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 16-44).
В акті перевірки відповідачем вчинено такі записи про порушення позивачем вимог податкового законодавства:
«На порушення пп.. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР ( із змінами та доповненнями), встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи» в сумі 42973,00 грн. В ході проведення перевірки було вставлено, що між ТзОВ «Прод -Той» ( комісіонер) та ТОВ « Літа Холдинг» (комітент) укладено договір комісії №22/09-1 від 22.09.2008 року за яким комісіонер зобов'язаний за дорученням Комітента за винагороду здійснити за рахунок Комітента від свого імені правочин щодо придбання нежитлового складського приміщення у м. Рівне. Комітент зобов'язаний не пізніше 26.09.2008 р. перерахувати Комісіонеру грошові кошти в розмірі 1557000,00 грн. В ході проведення документальної перевірки встановлено, що на протязі 23-24 вересня 2008року на розрахунковий рахунок ТОВ «Прод - Той» (Комісіонеру) надійшло 1557000 грн. Кошти, які були отримані ТОВ « Прод - Той» в сумі 1557000,00 грн. по договору комісії №22/09-1 від 22.09.2008 року на комісійну купівлю товару, витрачалися на цілі, не пов'язані з виконанням договору комісії, зокрема з купівлею основних засобів 2-4 групи, які знаходились в оренді майна (договір № 38/27 від 22.04.2008 р.), отриманих від ВАТ «Рівнеголовпостач». Всі кошти, що отримані ТОВ «Прод -Той» на розрахунковий рахунок по договору комісії використовувалися товариством для здійснення власної господарської діяльності, а саме на виконання договору купівлі-продажу №38/137 від 02.09.2008 р. укладеного з ВАТ «Рівнеголовпостач» на купівлю основних засобів згідно накладних на загальну суму 1558981,74 грн. На протязі перевіреного періоду ТОВ «Прод - Той» відповідно до представлених до перевірки документів не проводило діяльність направлену на купівлю об'єкту нерухомості за договором комісії. Залишок коштів по договору комісії №22/09-1 від 22.09.2008 року ТОВ «Літа-Холдінг» (комітенту) ТОВ «Прод -Той» згідно даних бухгалтерського обліку (рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами) становить станом на 31.12.2008 року - 1557000,00 грн. Відповідно до ст.. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отже згідно наведеного випливає, що кошти одержані від ТОВ «Літа - Холдинг» (комітента) згідно договору комісії №22/09-1 від 22.09.2008 року на придбання нежитлового складського приміщення у м. Рівне, використані для придбання орендованих основних засобів. В зв'язку з чим за користування коштами товариству нараховані умовні відсотки, які включаються до складу валових доходів в сумі 42039,00 грн.
Підприємством до складу валових витрат віднесено 150000,00 грн., виплачених на виконання Договору б/н від 01.04.2008р. про надання маркетингових послуг, укладеного ТОВ «Прод -Той» з СПД ОСОБА_1, який є платник єдиного податку. Згідно умов договору (пункт 1) Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведенням маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника. Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати результати досліджень з детальними та повним описом усіх питань у відповідності до узгодження напрямків досліджень. На виконання умов договору сторонами було складено Акт про виконання робіт за договором надання послуг від 30.04.2008 р. Згідно даного Акту СПД ОСОБА_1 надав ТОВ «Прод -Той» послуг на суму 150000 грн. В наданому до перевірки Акті про виконання послуг від 30.04.2008 р. не вказано які конкретно виконані роботи. Розрахунки по даному акту проведені готівковими коштами, шляхом отримання готівкових коштів, від директора ОСОБА_6 та відзвітовано авансовими звітами. Підприємством до складу валових витрат віднесено 26963,67 грн., виплачених на виконання Договору б/н від 01.04.2008р. про надання послуг, укладеного ТОВ « Прод-Той» з СПД ОСОБА_7 Згідно умов договору (пункт 1) Замовник доручає., а виконавець зобов'язується надати останньому бухгалтерські послуги. На виконання умов договору сторонами було складено Акт про виконання робіт за договором надання послуг від 30.04.2008 р. Згідно даного Акту СПД ОСОБА_7 надала ТОВ « Прод -Той» послуги на суму 26963,67 грн.. В наданому до перевірки Акті про виконання послуг від 30.04.2008р. не вказано, які конкретно виконані роботи. Крім того, відповідно до Наказу підприємства №1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» ведення бухгалтерському обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу. Штатним розписом підприємства передбачено посади шести бухгалтерів. Розрахунки по даному акту проведені в травні 2008р. готівковими коштами шляхом тримання готівкових коштів, від директора ОСОБА_6 та відзвітовано наступними авансовими звітами. Підприємством до складу валових витрат віднесеної 35000,00 грн.. виплачених на виконання Договору № 01/08 від 01.04.2008 р. про надання бухгалтерських послуг, укладеного ТОВ «Прод -Той» з СПД ОСОБА_5 Згідно умов договору (пункт 1) Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому бухгалтерські послуги. На виконання умов договору сторонами було складено Акт про виконання робіт за договором надання послуг від 30.04.2008 р. на суму 30000 грн., від 04.05.2008 року на суму 5000 грн. Згідно даних Актів СПД ОСОБА_5 надала ТОВ « Прод -Той» послуги на суму 35000 грн.. В наданих до перевірки Актах про виконання послуг не вказано, які конкретно виконані роботи. Крім того, відповідно до Наказу підприємства №1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» ведення бухгалтерському обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу. Штатним розписом підприємства передбачено посади шести бухгалтерів. Розрахунки по даному акту проведені в травні 2008р. готівковими коштами шляхом тримання готівкових коштів, від директора ОСОБА_6 та відзвітовано наступними авансовими звітами. У зв'язку з цим на думку відповідача позивач завищив валові витрати на суму 211964 грн. у 4 кварталі 2008 року.
Дослідженими судом доказами встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства не підтверджені належними і допустимими доказами і не відповідають вимогам законодавства про оподаткування податком на прибуток.
Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Абзацом 6 підпункту 1.22.1. статті 1 цього Закону встановлено, що безповоротна допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Пунктом 1.22.2. даного Закону визначено поворотну фінансову допомогу як суму коштів, передану платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Судом встановлено, що між ТОВ «Літа Холдинг» (комітент) та позивачем (комісіонер) 22 вересня 2008 року укладено договір комісії №22/09-1. Умовами договору передбачено, що комісіонер зобов'язується за дорученням комітента та за винагороду здійснити правочин щодо придбання нежитлового складського приміщення з під'їзними шляхами та рампою у м. Рівне або поблизу міста загальною площею не менше 450 кв.м. Договір повинен бути укладений до 30 червня 2009 року. Для виконання умов договору до 26 вересня 2008 року комітент зобов'язаний переказати на рахунок комісіонера 1557000 грн. На виконання умов договору комітент у встановлений строк перерахував кошти в сумі 1557000 грн. на рахунок позивача. На момент закінчення терміну перевірки (31.12.2008 року) умови договору комісії не виконані. Дані обставини не заперечують сторони, вони також підтверджені договором комісії від 22 вересня 2008 року (а.с.84-86), записами в акті перевірки про зарахування коштів на виконання договору (а.с. 22). Судом встановлено, що на виконання умов договору комісії позивачем запропоновано комітенту ряд об'єктів, що можуть бути придбаними від імені ТОВ «Прод-Той» для ТОВ «Літа-Холдинг» за рахунок останнього. Ці обставини підтверджені листами №04-к від 09.04.2009р., № 02-к від 27.11.2008р., №03-к від 04.02.2009р., №01-к від 15.10.2008р. і відповідями на них (а.с. 87-102). Даними листами позивач просить погодити укладення договору купівлі-продажу складських приміщень з додаванням до листів опису приміщень та їх фотографій. Крім того, позивачем погоджувався проект договірної форми на придбання приміщення. Такі дії позивача повністю кореспондуються з пунктом 5 договору, в якому вказано, що місцезнаходження, загальний стан приміщення та проект договірної форми, що опосередковує правочин Комісіонера із третьою особою щодо купівлі приміщення, попередньо узгоджений ж комісіонером і продавцем приміщення, підлягає попередньому узгодженню з комітентом. Тобто, договір комісії сторонами даного договору виконувався. Висновок відповідача про те, що в даному випадку мало місце надання поворотної фінансової допомоги є безпідставними. Посилання відповідача на те, що отримані за договором комісії кошти позивачем витрачені на інші цілі ніж передбачено договором безпідставні, оскільки грошові кошти є речами, які характеризуються родовими ознаками, а тому є замінними. За таких обставин неможливо достовірно визначити, що саме зараховані на виконання умов договору комісії кошти витрачені позивачем для своїх господарських потреб. Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність договорів комісії прямо не встановлена законом і договір комісії від 22 вересня 2008 року №22/09-1 недійсним у судовому порядку не визнаний. Тому висновок про заниження позивачем валового доходу за 4 квартал 2008 року на суму 42973 грн. безпідставний.
Судом встановлено, що 01 квітня 2008 року між позивачем та підприємцями ОСОБА_5 і ОСОБА_7 укладено договори про надання бухгалтерських послуг. На виконання договорів надано акти здачі-приймання робіт. Вартість робіт оплачена в загальній сумі 61963,67 грн. Дані обставини стверджені дослідженими судом договорами про надання послуг; актами здачі-приймання виконаних робіт; звітами про виконання робіт; авансовими звітами та квитанціями до прибуткових касових ордерів про оплату вартості бухгалтерських послуг (а.с. 9-13, 45-51, 104-110). Надані докази дають можливість визначити зміст та характер отриманих бухгалтерських послуг, визначити їх об'єм. Згідно статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач зобов'язаний вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Надані для огляду суду посадові інструкції штатних бухгалтерів позивача (а.с. 11-128) свідчать про те, що вони здійснюють повноваження щодо бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності за конкретно встановленими напрямками, які не охоплюють діяльність, за видами якої надавались послуги підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 За таких обставин кількість спеціалістів для належного ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності визначається підприємством самостійно для дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Також судом встановлено, що 30 квітня 2008 року між позивачем та СПД ОСОБА_1 укладено договір про надання маркетингових послуг. Видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, виробництво продуктів харчування, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с. 64). На виконання умов договору надано реєстр діючих та потенційних конкурентів ТОВ «Прод Той», рекомендації щодо можливості доцільності та ефективності проведення рекламних кампаній та інших маркетингових заходів на ТОВ «Прод Той», надано відомості про постачальників товарів відповідних товарних позицій. Дані послуги надані з метою покращення видів діяльності позивача. Вартість виконаних робіт в сумі 150000 грн. оплачена позивачем (а.с. 14-15, 45-47, 52-63, 129-159).
Згідно частини 4 підпункту 5.3.9. статті 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Дана правова норма передбачає як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі. Чинним законодавством не встановлений обов'язковий перелік документів, саме якими може бути підтверджено правомірність віднесення здійснених у процесі господарської діяльності витрат до валових. Надання бухгалтерських і маркетингових послуг, передбачених умовами зазначених договорів, підтверджене первинними бухгалтерськими документами, не обмежені пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і тому правомірно включені позивачем до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.1 цієї статті.
Крім того, згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність договорів з надання маркетингових та бухгалтерських послуг прямо не встановлена законом і досліджені договори недійсними у судовому порядку не визнані. Тому висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2008 року на суму 211964 грн. безпідставний.
Судові витрати по справі на підставі частини 1 статті 94 КАС України суд присуджує у підтвердженій сумі 3,40 грн. на користь позивача з державного бюджету.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Текст > Позов задовольнити повністю. < Текст >
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0001382342/3 від 24.09.2009 року.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-той" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 31 травня 2010 року.
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.