Справа № 2а-1275/10/1770
20 травня 2010 року 12год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Русенко О.А., Хоменко А.П.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005412342/2 від 10.03.2010 року ( № 0005412342/0 від 20.11.2009 року, № 0005412342/1 від 25.12.2009 року) та №0005712342/1 від 15.01.2010 року (№ 0005712342/0 від 25.12.2009 року).
Уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005412342/2 від 10.03.2010 року (№ 0005412342/0 від 20.11.2009 року, № 0005412342/1 від 25.12.2009 року) та №0005712342/1 від 15.01.2010 року (№ 0005712342/0 від 25.12.2009 року), визнати недійсними та скасувати першу податкову вимогу №1/178 від 23.02.2010 року та другу податкову вимогу № 2/311 від 01.04.2010 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пояснили суду, що за результатами перевірки, проведеної 06.11.2009 року ДПІ у м. Рівне зазначено про порушення позивачем вимог законодавства:
ст. 63 Закону України № 489-V від 19.12.06р. «Про Державний бюджет України на 2007р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із змінами та доповненнями) в результаті чого УДСО при УМВС України в Рівненський області ненараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 5430 грн.;
ст.61 ЗУ № 107-УІ від 28.12.07р. "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (із змінами та доповненнями) в результаті чого УДСО при УМВС України в Рівненський області ненараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 47250 грн.;
ст.59 № 835-УІ від 26.12.08р "Про Державний бюджет України на 2009р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (із змінами та доповненнями) УДСО при УМВС України в Рівненський області ненараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008р. в розмірі 129000 грн.;
п 3. постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року №158 «Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» підприємство не подавало розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів).
За результатами перевірки ДПІ у м. Рівне винесено податкові повідомлення-рішення №0005412342/0 від 20.11.09 р. (0005412342/1 від 25.12.2009 року, №0005412342/2 від 10.03.10 р.), №005712342/0 від 25.12.09 р. (№0005712342/1).
Крім того, відповідачем прийнято першу та другу податкові вимоги № 1/178 від 23.02.2010 року та № 2/311 від 01.04.2010 року.
З вище зазначеними висновками акту, податковими повідомленнями-рішеннями та податковими вимогами ДПІ у м. Рівне Управління ДСО при УМВС України в Рівненській області не погоджується з наступних причин.
Державна податкова інспекція у м. Рівне зсилаючись на відповідні статті законів України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки, зробила висновок, що Управління державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області повинно нараховувати і перераховувати частину чистого прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету.
Однак, як зазначили представники в судовому засіданні, на діяльність УДСО при УМВС України в Рівненській області не поширюються критерії суб'єктів господарювання, оскільки підрозділи ДСО:
не є самостійними господарюючими статутними суб'єктами;
не створені в будь-якій організаційно правовій формі, що передбачені для підприємств;
не проходили державної реєстрації, передбаченої для підприємств;
не діють на підставі статуту (установчим документом є положення);
не створені з метою одержання прибутку;
не мають права вільного розпорядження прибутком.
Підтвердженням того, що підрозділи ДСО не проходили державної реєстрації, передбаченої для підприємств, є той факт, що у довідці з ЄДРПОУ №8236 у графі «Організаційно-правова форма за КОПФГ» зазначено «410-орган виконавчої влади», у графі «Інституційний сектор економіки за КІСЕ зазначено «13110-Центральні органи виконавчої влади», а в графах «Свідоцтво про державну реєстрацію» та «Місце проведення реєстраційної дії» записи відсутні взагалі.
Позивач вважає, що на нього не покладений відповідно до вимог законодавства обов'язок сплачувати частину прибутку до державного бюджету, а тому дії ДПІ у м. Рівне по прийняттю податкових повідомлень-рішень та податкових вимог суперечать нормам закону і є протиправними. Представники позивача в судовому засіданні просили суд позов задоволити повністю.
Крім того, представники позивача зазначили в судовому засіданні, що прийняті ДПІ у м. Рівне перша податкова вимога № 1/178 від 23.02.2010 року та друга податкова вимога № 2/311 від 01.04.2010 року суперечать нормам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Рівне проти позову заперечує, вважає, що вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані.
Представники відповідача в судовому засіданні 22.04.2010 року просили суд в позові відмовити. Пояснили суду, що УДСО при УМВС в Рівненській області протягом періоду, який перевірявся, не нараховано та не перераховано частину чистого прибутку (доходу) до держбюджету на суму 181680 грн., в тому числі за 2007 рік в сумі 5430 грн., за 2008 рік - в розмірі 47250 грн., за 2009 рік - в розмірі 129000 грн.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» господарські організації (в 2007 році) та державні унітарні підприємства (в 2008, 2009 роках) повинні сплачувати до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків.
Представники відповідача зазначили, що відповідно до Положення про УДСО при УМВС України в Рівненській області позивач є державною установою, підпорядковується і входить до сфери управління департаменту ДСО при УМВС України, має майно на праві оперативного управління, найменування містить слово «державне», очолює підрозділ начальник, який призначається та звільняється з посади МВС України, тобто має ознаки державного унітарного підприємства відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України.
УДСО при УМВС України в Рівненський області відповідно до звітів про фінансові результати визначило чистий прибуток за 2007рік в сумі 36200 грн., за 2008 рік в сумі 315000 грн., за 2009 рік в сумі 860000 грн.
Податковим органом донараховано до держбюджету частину чистого прибутку на загальну суму 181680 грн., в тому числі: за 2007р. в розмірі 5430 грн. (36200 грн. х 15%), за 2008р. в розмірі 47250 грн. (315000 грн. х 15%), за 2009р. в розмірі 129000 грн. (860000 грн. х15%).
Постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2008 року № 158 «Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», та наказом ДПА України від 12.05.2008 року № 294 затверджено форму розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2008 за №458/15149.
П.3 Постанови визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Пунктом 1.11 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)
Отже, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008р., в 2009р. є обов'язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу і має статус податкової декларації, розрахунку.
Представники відповідача зазначили, що перевіркою встановлено, що УДСО при УМВС України в Рівненський області не подавало розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств за II кв. 2008року, за III кв. 2008 року, за IV кв.2008 року, за І кв.2009 року та за II кв. 2009 року.
Тому, на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року ДПІ у м. Рівне застосувало до позивача штрафну санкцію у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання податкової декларації на суму 850 грн.
Крім того, на підставі п.п.17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання в сумі 77940 грн.
Представники відповідача зазначили, що перша та друга податкові вимоги № 1/178 від 23.02.2010 року та № 2/311 від 01.04.2010 року відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки податкове зобов'язання позивача по сплаті частини чистого прибутку до Державного бюджету України є узгодженим, а тому відповідно до приписів пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ ДПІ у м. Рівне прийняла та надіслала позивачу податкові вимоги.
Тому, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги прийняті з дотриманням чинного законодавства.
В судове засідання 20.05.2010 року представники відповідача не з'явилися, булиповідомлені належним чином про місце, час і дату судового засідання. Про причини неприбуття суд не повідомили. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, проведеної Державною податковою інспекцією у м. Рівне з 05.10.2009 року по 30.10.2009 року, складений акт за № 1441/23-400/08596995 (а.с.10-31).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2009 року за № 00054123420/0, яким визначено податкове зобов'язання позивача по платежу: «частина прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету» в сумі 230488 грн., в тому числі за основним платежем 181680 грн. та за штрафними санкціями в сумі 48808 грн. (а.с.32).
В порядку апеляційного узгодження даних податкових зобов'язань, УДСО при УМВС України в Рівненській області була подана скарга від 27.11.2009 року за № 38/2548/тк, за результатом розгляду якої ДПІ у м. Рівне прийнято рішення № 55832/25-09 від 18.12.2009 року (а.с.45-46. 55-58), відповідно до якого було встановлено, що перевіряючим невірно визначено періоди при розрахунку штрафної (фінансової) санкції, а тому державна податкова інспекція у м. Рівне збільшила на 29982 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції, визначену у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Рівне № 0005412342/0 від 20.11.2009 року. Як наслідок, прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.12.2009 року за № 0005412342/1, яким визначено зобов'язання в сумі 230488 грн. (а.с.35) та за № 0005712342/0, яким визначено податкове зобов'язання позивача по платежу: «частина прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету» в сумі 29982 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 29982 грн. (а.с.34).
УДСО при УМВС України подало скаргу № 38/57-тк від 05.01.2010 року в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0005712342/0 від 25.12.2009 року (а.с.43-44). За результатами розгляду даної скарги ДПІ у м. Рівне прийнято рішення № 695/25-09 від 14.01.2010 року, згідно з яким податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга - без задоволення (а.с.52-54). Прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.01.2010 року № 0005712342/1 (а.с.33).
За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0005412342/0 від 20.11.2009 року (№ 0005412342/1 від 25.12.2009 року), ДПА в Рівненській області прийняла рішення від 26.02.2010 року № 3922/25-16/406-407, яким податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.47-50). Прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року № 0005412342/2 про визначення податкового зобов'язання позивача по платежу: «частина прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету» в сумі 230488 грн. (а.с.36).
Відповідно до висновків акта перевірки, ДПІ у м. Рівне встановила порушення УДСО при УМВС України в Рівненській області:
ст. 63 Закону України № 489-V від 19.12.06р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (із змінами та доповненнями), в результаті чого УДСО при УМВС України в Рівненський області не нараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 5430 грн.;
ст.61 Закону України № 107-УІ від 28.12.07р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із змінами та доповненнями), в результаті чого УДСО при УМВС України в Рівненський області не нараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 47250 грн.;
ст. 59 № 835-УІ від 26.12.08р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (із змінами та доповненнями) УДСО при УМВС України в Рівненський області не нараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008р. в розмірі 129000 грн.;
п 3. постанови Кабінету міністрів України від 5 березня 2008 року №158 «Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)»підприємство не подавало розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів).
Однак, з такими висновками органу державної податкової служби суд не погоджується з огляду на наступне.
Стаття 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, зокрема абзаци 1 та 2 частини 1 даної статті, на порушення яких позивачем зсилається відповідач як в акті перевірки, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, передбачають, що господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу):
державні (крім Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів"), в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, - у розмірі 15 відсотків.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із змінами та доповненнями) № 107-VІ від 28.12.2007 року установлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів») та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з ч. 1 ст. 59 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26.12.2008 року визначено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків.
Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», віднесено зокрема державні підприємства, а дія статей 61, 59 законів про Державний бюджет на 2008 та 2009 роки, поширюється на державні унітарні підприємства, яким, за твердженням органу податкової служби, є і Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області.
Однак, у відповідності до ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як, зокрема, державне підприємство, що діє на основі державної власності; приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
У статті 73 ГК України наведено визначення поняття державного унітарного підприємства.
Так, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Державне комерційне підприємство (ст. 74 ГК України) є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.
Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються цим Кодексом та іншими законами.
У відповідності до глави 8 Господарського кодексу України, якою передбачено особливості створення, ліквідації, реорганізації казенного підприємства, казенне підприємство - це підприємство, утворене за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Найменування казенного підприємства повинно містити слова "казенне підприємство".
Відповідно до Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 615, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1251, Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Відповідно до пунктів 1 і 4 Положення про Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 13.10.2005 р. № 878 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.2005 р. за № 1321/11601, зі змінами та доповненнями), Департамент Державної служби охорони при МВС України є головним органом у системі Державної служби охорони при МВС України, діяльність якого не передбачає отримання прибутку і фінансування видатків якого здійснюється за рахунок централізованих відрахувань підпорядкованих підрозділів Державної служби охорони.
Пункт 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 615, передбачає, що державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством. Управління, відділи і підрозділи охорони є державними установами, що провадять некомерційну господарську діяльність.
Аналогічні приписи містять і Положення про відділ державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області, затверджені наказами Департаменту державної служби охорони при МВС України № 190 від 29.05.2003 року та № 223 від 30.10.2007 року (а.с.121-133).
Таким чином, Управління державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області не може бути віднесено до державних підприємств, оскільки таким по своїй сутті не являється.
Крім того, відділ Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області згідно довідки від 04.02.2008 року № 8108 був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом організаційно-правової форми - 425 як державна організація (установа, заклад). З 19.03.2008 року Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області включено в ЄДРПОУ за організаційно-правовою формою як орган виконавчої влади, що підтверджено довідкою № 8236 від 12.05.2008 року (а.с.67).
Статус позивача як установи (закладу), а в подальшому як органу виконавчої влади, не дає підстави для поширення на нього вимог ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 59 «Про Державний бюджет України на 2009 рік», сфера дії яких визначена державними унітарними підприємствами.
Тому Управління державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області не є платником частини прибутку (доходу), що сплачується до бюджету державними унітарними підприємствами.
Крім того, згідно з преамбулою Закону України "Про систему оподаткування" виключно цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Ч. 9 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків, зборів та неподаткових платежів, до якого включено, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.
В переліку загальнодержавних податків (зборів, обов'язкових платежів), встановлених у ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", відсутній такий податок (збір, обов'язковий платіж) як "частина прибутку (доходу)".
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Бюджетного кодексу України неподатковими надходженнями визначаються надходження від власності та підприємницької діяльності, інші неподаткові надходження.
Згідно з Додатком N 1 до Законів України частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, є неподатковими надходженнями як доходи від власності та підприємницької діяльності (код 21010000) (наказ МФУ від 27.12.2001 № 604 "Про бюджетну класифікацію і її впровадження").
Таким чином, до відносин щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) необхідно застосовувати норми права, що регулюють відносини власності і засади господарювання, у т. ч. норми ЦК України, ГК України, Закону України "Про господарські товариства".
Аналіз положень п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" та в сукупності з відповідними положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та абз. 1,2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ч.1 ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч.1 ст. 59 «Про Державний бюджет України на 2009 рік», дозволяє зробити висновок, що визначення суми донарахованої частини прибутку (доходу) можливо виключно по відношенню до державних унітарних підприємств та не може бути застосоване, зокрема, до УДСО при УМВС України в Рівненській області, що має іншу організаційно-правову форму.
Отже, сплата державними підприємствами частини прибутку державі як власнику не є податковим зобов'язанням, оскільки вичерпний перелік податків, зборів (обов'язкових) платежів передбачений статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", а відповідний вид платежу в наведених статтях відсутній.
Тому, УДСО при УМВС України в Рівненській області не є суб'єктом сплати частини прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету відповідно до абз. 1,2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ч.1 ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч.1 ст. 59 «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а тому у позивача відсутній обов'язок подачі розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 158 «Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» та наказом ДПА України від 12.05.2008 року № 294.
Відносини стосовно сплати частини прибутку не носять податковий характер, тому і нарахування їх як податкового зобов'язання по податку на прибуток необгрунтоване. По даних відносинах у органів державної податкової служби відсутнє право самостійно, своїми рішеннями проводити нарахування цих сум до сплати. Ці відносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", іншими нормативними актами в сфері господарських відносин.
Крім того, згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Жодним законом податковому органу не надано право приймати рішення про нарахування виплат частини доходу.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень та застосування штрафних фінансових санкцій відповідно до повідомлень-рішень №0005412342/2 від 10.03.2010 року (№ 0005412342/0 від 20.11.2009 року, № 0005412342/1 від 25.12.2009 року) та №0005712342/1 від 15.01.2010 року (№ 0005712342/0 від 25.12.2009 року).
Щодо вимоги позивача про визнання недійсними та скасування першої податкової вимоги №1/178 від 23.02.2010 року та другої податкової вимоги № 2/311 від 01.04.2010 року, то така позовна вимога УДСО при УМВС України в Рівненській області підлягає задоволенню.
Пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України Закону України № 2181-ІІІ встановлює, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Оскільки визначення ДПІ у м. Рівне податкового зобов'язання позивача по платежу «частина чистого прибутку» є протиправним, тому і податкові вимоги підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0005412342/0 від 20.11.2009 року, № 0005412342/1 від 25.12.2009 року, № 0005412342/2 від 10.03.2010 року, № 0005712342/0 від 25.12.2009 року № 0005712342/1 від 15.01.2010 року.
Визнати недійсними та скасувати першу податкову вимогу державної податкової інспекції у м. Рівне № 1/178 від 23.02.2010 року та другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Рівне № 2/311 від 01.04.2010 року.
Присудити на користь позивача Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 25 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.