79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.09.07 Справа№ 5/1143-28/169А
16 год 15 хв
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Сетвік», м. Львів
до відповідача 1: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів
до відповідача 2: Головного управління державного казначейства України у Львівській області, в особі Управління державного казначейства у Франківському районі м. Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області, м. Львів
про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №11040/10/23-4 від 22.05.2007 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18 682 грн. 32 коп. заборгованості з податку на додану вартість
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м.Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Куксов В.Г - представник
Від відповідача 1: Чабан О.С. - старший державний податковий інспектор
Від відповідача 2: Завада О.М. -головний казначей
Розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Сетвік» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та до Головного управління державного казначейства України у Львівській області, в особі Управління державного казначейства у Франківському районі м. Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області, про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №11040/10/23-4 від 22.05.2007 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18682 грн. 32 коп. заборгованості з податку на додану вартість.
Хід розгляду справи наведений у відповідних ухвалах суду. В судовому засіданні 28.08.2007 року оголошувалася перерва до 03.09.2007 року для надання відповідачем суду матеріалів зустрічної перевірки ПП «Двісті двадцять вольт»та рішення суду від 21.04.2006 року про визнання недійсними установчих документів ТзОВ “ТФ “Сфера».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №11040/10/23-4 від 22.05.2007 року, яким ЗАТ «Сетвік» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 682,32 грн за січень 2006 року, та стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18 682 грн. 32 коп. заборгованості з податку на додану вартість, свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено невиїздну документальну перевірку ЗАТ «Сетвік» з питань правових відносин з ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» (по ланцюгу до виробника) за грудень 2005 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок за січень 2006 року. В результаті проведеної перевірки виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2006 року в розмірі 18 682,32 грн. у зв»язку з тим, рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 21.04.2006 року по справі № 2-1702 було визнано недійсними установчі документи ТзОВ “ТФ “Сфера». Позивач зазначає, що контрагент ЗАТ «Сетвік» (ТзОВ “Артіс-Електромонтаж») включив до податкових зобов»язань суму ПДВ сплачену йому ЗАТ “Сетвік», а невстановлення податковим органом факту сплати до бюджету суми ПДВ наступним контрагентом по ланцюгу (ТзОВ “ТФ “Сфера»), з яким ЗАТ «Сетвік» не мав жодних правових відносин, не може впливати на формування податкового кредиту ЗАТ «Сетвік» та включення до бюджетного відшкодування фактично сплачених на адресу ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» сум ПДВ. Крім цього, позивач зазначає, що статут ТзОВ “ТФ “Сфера» було визнано недійсним рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 21.04.2006 року, тобто вже після здійснення господарської операції (грудень 2005 року) по поставці товару ТзОВ “Артіс- Електромонтаж». Таким чином, факт несплати ПДВ продавцем чи іншим постачальником по ланцюгу до виробника, при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (ЗАТ “Сетвік») та суму бюджетного відшкодування.
В судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час проведення перевірки ЗАТ «Сетвік» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за січень 2006 року було надіслано запити на проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках по ланцюгу до виробника. По постачальнику позивача ТзОВ “Артіс-Електромонтаж»(1 ланка ланцюга) встановлено, що він не є виробником реалізованої позивачу продукції, а тільки посередником. По ПП «Двісті двадцять вольт»(2 ланка ланцюга) встановлено, що ПП «Двісті двадцять вольт»не є виробником реалізованої ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» продукції, а тільки посередником. Згідно отриманої відповіді з ДПІ у Солом»янського районного суду м. Києва, перевірку ТзОВ “ТФ “Сфера»(3 ланка ланцюга) провести неможливо, у зв»язку з тим, що Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 21.04.2006 року по справі № 2-1702 визнано недійсними установчі документи останнього. Таким чином, неможливо визначити виробника товару, який повинен був би включити суми ПДВ за реалізований товар до складу податкового зобов»язання та підтвердити факт сплати задекларованої суми ПДВ до Державного бюджету, а тому ЗАТ “Сетвік» втрачає право на бюджетне відшкодування в розмірі 18 682,32 грн.
Представник відповідача 2 проти позову заперечив, також відповідач 2 зазначає, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється територіальними органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду за місцем реєстрації платника податку.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові та видаткові накладні, податкові декларації, матеріали зустрічних перевірок та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Сетвік» з питань правових відносин з ТзОВ “Артіс Електромонтаж» за грудень 2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 1675/23-4/33073065 від 11.05.2007 року (далі-Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлено порушення ЗАТ «Сетвік» вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за грудень 2005 року та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2006 року на 18 682,32 грн.
На підставі Акту перевірки №1675/23-4/33073065 від 11.05.2007 року, ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення від 22.05.2007 року №11040/10/23-4, яким ЗАТ «Сетвік» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2006 року на суму 18 682,32 грн.
Відповідно до пункту 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 -ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в грудні 2005 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.
Також матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем (ЗАТ «Сетвік») оплати грошовими коштами податку на додану вартість на адресу контрагента-постачальника в складі вартості товарів(послуг) у відповідний період.
Так, ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» поставлено товари ЗАТ «Сетвік», про що виписано податкові накладні № 119 від 30.12.2005 року на суму 112 503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18 750,6 грн., № 120 від 30.12.2005 року на суму 61 118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10 186,39 грн. ЗАТ «Сетвік» оплатив за товар (в тому числі сплатив суми ПДВ в складі його вартості) грошовими коштами на користь ТзОВ “Артіс-Електромонтаж», що підтверджується банківськими виписками Другої львівської філії АТ «Кредит Банк(Україна)»за 06.12.2005 року та 08.12.2005 року.
Зокрема, по рахунку-фактурі № АЕ-0000093 від 30.11.2005 року та рахунку-фактурі № АЕ-0000096 було сплачено на користь ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» двома платежами від 06.12.2005 року суми 27752,09 грн(в т.ч. ПДВ 4625,35 грн) та 33366,26 грн(в т.ч.ПДВ 5561,04 грн), тобто разом сплачена сума складає 61118, 35 грн (в т.ч ПДВ 10186,39 грн), що повністю відповідає сумі, зазначеній в податковій накладній № 120 від 30.12.2005 року (на суму 61 118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10 186,39 грн).
Також по рахунку-фактурі № АЕ-0000087 від 07.11.2007 року(як доплата) було сплачено на користь ТзОВ “Аттіс-Електромонтаж» суму 112503,60 грн(в т.ч.ПДВ 18750,60 грн), що повністю відповідає сумі, зазначеній в податковій накладній № 119 від 30.12.2005 року (на суму 112 503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18 750,6 грн).
Як вбачається із Довідки від 21.04.2006 року, наданої ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо взаєморозрахунків ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» та ЗАТ «Сетвік», суми ПДВ по виписаних ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» податкових накладних № 119 від 30.12.2005 року на суму 112 503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18 750,6 грн., № 120 від 30.12.2005 року на суму 61 118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10 186,39 грн., включені ТзОВ “Артіс- Електромонтаж» до податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт,послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.
Таким чином, контрагент ЗАТ «Сетвік», який виписував для ЗАТ «Сетвік» податкові накладні і отримував від ЗАТ «Сетвік» кошти в оплату за поставлений товар (а саме, в грудні 2005 року - ТзОВ “Артіс-Електромонтаж»), станом на дату здійснення відповідних операцій був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 06.03.02 року(див. стор. 3 Довідки від 21.04.2006 року, наданої ДПІ у Залізничному районі м. Львова).
Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (ЗАТ «Сетвік») є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент (в даному випадку - ТзОВ “Артіс-Електромонтаж»), а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість»не містить положень, відповідно до яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.
ТзОВ “Артіс- Електромонтаж» включив до податкових зобов'язань відповідного податкового періоду суми ПДВ, сплачені йому ЗАТ «Сетвік», відобразив їх в книзі обліку продажу товарів (робіт,послуг) та в податковій декларації по ПДВ.
Більше того, із Довідки про наслідки позапланової перевірки ПП «Двісті двадцять вольт»з питань взаємовідносин із ТзОВ “Артіс- Електромонтаж», наданої для відповідача ДПІ у Галицькому районі м.Львова із листом від 01.03.2007 року № 4410/23-304/3215, вбачається, що ПП «Двісті двадцять вольт»(контрагент ТзОВ “Артіс- Електромонтаж», 2 ланка ланцюга) теж включив до податкових зобов'язань відповідного періоду, книги обліку продажу товарів(робіт,послуг) та податкової декларації суми ПДВ по податкових накладних, які виписувалися ним на адресу ТзОВ “Артіс- Електромонтаж».
Невстановлення податковим органом факту сплати до бюджету сум ПДВ наступним контрагентом по ланцюгу (ТзОВ “ТФ» Сфера»), з яким ЗАТ «Сетвік» не мав жодних правових відносин, не може впливати на формування податкового кредиту ЗАТ «Сетвік» за рахунок фактично сплачених на адресу ТзОВ “Артіс-Електромонтаж» сум ПДВ в складі вартості товарів(робіт,послуг). Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності(ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ЗАТ «Сетвік», яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов»язане нести відповідальність за дії інших осіб.
Додатково слід також зазначити, що Рішення Солом»янського районного суду м. Києва у справі № 2-1702, яким визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТзОВ “ТД “Сфера», прийнято 21.04.2006 року, тобто значно пізніше, аніж позивач формував податковий кредит та заявляв суми ПДВ до бюджетного відшкодування.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №11040/10/23-4 від 22.05.2007 року, яким ЗАТ «Сетвік» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2006 року у розмірі 18 682,32 грн, є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Як наслідок, виходячи із змісту норм п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підлягає задоволенню і вимога про стягнення з державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18 682 грн. 32 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп та 186 грн. 82 коп (разом 190 грн 22 коп) судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача, решта суми судового збору (сплаченого платіжним дорученням № 747 від 29.05.2007 року в частині суми 1,18 грн) може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 128, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 11040/10/23-4 від 22.05.2007 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Сетвік» (79015, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, ідентифікаційний код 33073065, р/р № 26004001310852 у філії ЗАТ “ОТП Банк» у м. Вінниця, МФО 302720) 18 682 грн. 32 коп бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Сетвік» (79015, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, ідентифікаційний код 33073065) 190 грн. 22 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя