Справа № 2а-1426/10/1770
20 травня 2010 року 10год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мартинович Н.І.,
відповідача: представник ОСОБА_2, третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна податкова інспекція у Рівненському районі < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Приватний підприємець ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 2541,62 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив суду, що причина несплати єдиного податку у встановлені законодавством терміни полягає у важкому фінансовому становищі підприємця.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Рівненською районною державною адміністрацією відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і є платником єдиного податку.
Станом на 15.03.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 1819,71 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного податку.
Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.3), копією заяви про взяття на облік платника податків (а.с.13), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік (а.с.9), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж № 021538 (а.с.9), копією паспорта відповідача (а.с.16), копією рішення Олександрійської сільської ради про зміну ставок єдиного податку № 503 від 17.12.2008 року (а.с.30-32), обліковою карткою платника податку (а.с.6-7), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.5).
Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ч. 2 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 р. № 746/99 (далі за текстом - Указ № 746/99) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до ч.3 п.2 Указу № 746/99 у разі коли фізична особа-суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Відповідно до рішення Олександрійської сільської ради від 17.12.2008 року № 503 «Про зміну ставок єдиного податку» встановлені різні ставки єдиного податку для обраних відповідачем видів діяльності: вантажні перевезення, виготовлення столярних виробів та роздрібна торгівля. Тому, відповідачу визначений розмір єдиного податку, що підлягає сплаті щомісяця, у сумі 200 грн.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Частиною 6 пункту 2 Указу Президента України № 746/99 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач не сплачував єдиний податок у встановлені строки в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1819,71 грн.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу виставлені перша податкова вимога № 1/630 від 26.03.2009 року та друга податкова вимога № 2/978 від 05.05.2009 року (а.с.14,15), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 до місцевого бюджету Олександрійської сільської ради заборгованість по єдиному податку в сумі 1819,71 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 25 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.