Справа № 2а-1618/10/1770
20 травня 2010 року 10год. 32хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна податкова інспекція у м.Рівне < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметаловироби" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Позивач - Державна податкова інспекція у м. Рівне звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметаловироби" про стягнення податкової заборгованості в сумі 170,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся. Заперечень на адміністративний позов не подав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради 01.11.2005 р. за № 2394, відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01.11.2005 року та як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м. Рівне з 07.11.2005р.
Відповідно до п.7.8.1. пункту 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР, податковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до п.п “а”, “б” пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Актом перевірки своєчасності подачі декларації по податку на додану вартість від 10.04.2009 року №42 зафіксовано, що відповідачем не подано податкову декларацію з податку на додану вартість у строки, визначені законодавством.
Внаслідок цього, відповідно до п."а" пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, враховуючи ту обставину, що податковим органом було встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства у вигляді несвоєчасного подання податкових декларацій, відповідальність за які передбачена пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001371541/0/15-214 від 24.04.2009р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.
Станом на 11.03.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн.
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом не погашена.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9), копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області, якою підтверджується правовий статус відповідача, як юридичної особи і його місцезнаходження (а.с.10), довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.6), обліковою карткою платника податків (а.с.3,4-4а), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001371541/0/15-214 від 24.04.2009р. (а.с.14), копією акта перевірки своєчасності подачі декларації № 42 від 10.04.2009 року (а.с.13), довідкою про стан розрахунків відповідача з бюджетом (а.с.7), розрахунком виникнення суми податкового боргу (а.с.5).
Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, вручено податкові вимоги № 1/772 від 27.07.2009 року та № 2/904 від 02.09.2009 року (а.с.11,12), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені.
У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.
Відповідно до пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п. 4.2.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Оскільки відповідач не оскаржував суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями, визначену податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0001371541/0/15-214 від 24.04.2009р., то загальна сума зобов"язання є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Примусове стягнення податкової заборгованості -це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметаловироби" до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 31115029700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, заборгованість по сплаті штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Друзенко Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 21.05.10р.