Справа № 2а-1556/10/1770
17 травня 2010 року 09год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Сущик М.В.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Акціонерне товариство відкритого типу "Рівневтормет" < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Позивач - Акціонерне товариство відкритого типу «Рівневтормет» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.03.2010 року № 0003121543/0.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що фактично сума земельного податку, яка стала підставою для формування податкового зобов'язання, виникла не з вини АТ «Рівневтормет». З боку позивача платежі здійснювалися вчасно. У АКБ «Укрсоцбанк» позивач надав платіжне доручення № 2811 від 25.12.2008 року про сплату земельного податку в сумі 5846,19 грн.
Однак банк не здійснив виконання розрахункового документу, а тому позивач був змушений зробити сплату даного податку повторно з іншого рахунку.
На думку позивача, на підставі п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків не несе відповідальності за неперерахування банком платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, визначення суми податкового зобов'язання по штрафній санкції по земельному податку для АТ «Рівневтормет» проведено безпідставно та неправомірно.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.05.2010 року позовні вимоги не визнав. Пояснив суду, що відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків зобов'язані сплачувати до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядок та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а саме - самостійно узгоджене податкове зобов'язання.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з пунктом 30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Пунктом 8.3 ст. 8 цього Закону визначено, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
За таких обставин, Державна податкова інспекція у м. Рівне просить суд в позові АТ «Рівневтормет» відмовити.
В судове засідання 17.05.2010 року представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про місце, час і дату судового засідання. Про причини неприбуття суд не повідомив. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що 6 жовтня 1995 року Акціонерне товариство відкритого типу «Рівневтормет» було зареєстроване Рівненською райдержадміністрацією юридичною особою (а.с.20). З 12.07.1994 року АТВТ «Рівневтормет» перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у м. Рівне (а.с.22).
Згідно поданого позивачем податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік АТВТ «Рівневтормет» самостійно визначило зобов'язання по земельному податку, зокрема за жовтень 2008 року, на суму 5846,19 грн. (а.с.23).
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Тому податкове зобов'язання позивача по земельному податку за жовтень 2008 року в сумі 5846,19 грн. є узгодженими.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач подав в обслуговуючий банк - Рівненську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» платіжне доручення № 2811 від 25.11.2008 року на суму 5846,19 грн. для сплати земельного податку за жовтень 2008 року по терміну сплати 30.11.2008 року (а.с.9).
Однак, банк не здійснив перерахування коштів до бюджету, у зв'язку з чим позивач повторно 05.12.2008 року подав у банк платіжне доручення на перерахування коштів по земельному податку.
Станом на 01.12.2008 року в обліковій картці платника податків Державна податкова інспекція у м. Рівне обліковує податковий борг позивача по земельному податку в сумі 4234,09 грн. (нараховано 5846,19 грн. - переплата 1612,10 грн.) (а.с.36).
Як наслідок, ДПІ у м. Рівне на підставі акта перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку встановила прострочення сплати податку на 5 днів по строку сплати 01.12.2008 року, сплачено 05.12.2008 року - на суму 4234,10 грн. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010 року № 0003121543/0 про визначення на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181 штрафу у розмірі 10% в сумі 423,41 грн. (а.с.8).
Підпункт 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штрафи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав банку платіжне доручення № 2811 від 25.11.2008 року на суму 5846,19 грн. для сплати земельного податку за жовтень 2008 року по терміну сплати 30.11.2008 року. На даному платіжному дорученні банк поставив відмітку про виконання міжбанківського переказу коштів -«25 ЛИС 2008».
Дане платіжне доручення на перерахування коштів банком виконано не було.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346 та п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, Договору банківського рахунку № 730/2425-ОВ1, укладеного 30.07.2007 року між позивачем та Рівненською обласною філією Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», та Додатковою угодою від 09.07.2008 року (а.с.30-33), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» визначає поняття переказу грошей, а саме: це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Пункт 1.29 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» встановлює, що проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.
Узгоджується з даними нормами і п.16.5.1. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за №2181, відповідно до якого за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно з п.16.5.2. ст. 16 Закону України №2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Отож, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що АТВТ «Рівневтормет» передало на виконання Рівненській обласній філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» платіжне доручення 2811 від 25.11.2008 року, що підтверджено вхідним штампом банка. Переказ грошей не було завершено і вказані суми не надійшли за призначенням до бюджету з вини банку, однак завірена обслуговуючим банком копія платіжного документа засвідчує факт сплати платником податків суми податкового зобов'язання.
Положеннями частин 3 та 4 ст. 9 Закону «Про систему оподаткування» визначено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Виходячи з наведених доказів, банком, обслуговуючим платника податків - позивача, було прийняте платіжне доручення № 2811 від 25.11.2008 року на сплату суми земельного податку в розмірі 5846,19 грн., а отже, у ДПІ у м. Рівне відсутні підстави для нарахування в обліковій картці платника податку з 01.12.2008 року недоїмки (з врахуванням переплати в сумі 1612.10 грн.) по земельному податку в сумі 4234,89 грн.
Як наслідок, відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку в сумі 423,4 грн. та винесення відповідного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає визнанню нечинним.
Заперечення відповідача спростовуються зазначеним вище і до уваги судом не беруться, оскільки і Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», і Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) та регулює спірні відносини, вказують на те, що подавши у встановленому порядку до обслуговуючого банку належним чином оформлене платіжне доручення на сплату податку, позивач як платник податків виконав свій обов'язок по сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку за жовтень 2008 року.
Тому, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України судові витрати слід присудити на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне від 24.03.2010 року № 0003121543/0.
Присудити на користь позивача Акціонерне товариство відкритого типу "Рівневтормет" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 25 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.