Справа № 2а-1718/10/1770
17 травня 2010 року 16год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Морозюк А.Л.,
відповідача: представник не з'явився третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна податкова інспекція у м.Рівне < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Приватне підприємство "Технобіт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу по податку на прибуток підприємств у сумі 373,84 грн.
Позивач уточнив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача заборгвоаність по податку на додану вартість в сумі 373,84 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих причин. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає, що спір можливо вирішити на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 03.07.2006 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради Приватне підприємство "Технобіт" зареєстроване юридичною особою. Відповідач перебуває на обліку платника податків в державній податковій інспекції у м. Рівне.
Станом на 19.03.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість у сумі 373,84 грн.
Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 373,84 грн. виникла на підставі поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року за № 54205 від 22.06.2009 року з врахуванням договору про розстрочення податкових зобов'язань №304 від 30.06.2009 року.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.16), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14), копією довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.15), копією договору № 304 від 30.06.2009 року про розстрочення податкових зобов'язань (а.с.6), копією рішення № 251 від 30.06.2009 року про розстрочення податкових зобов'язань(а.с. 7), копією податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року (а.с.9-10), обліковою карткою платника податків (а.с.3-5), довідкою про стан заборгованості відповідача перед бюджетом (а.с.12), розрахунком суми боргу (а.с.13).
Згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на додану вартість належить до загальнодержавних та справляється на всій території України.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно п. 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Однак, станом на дату розгляду справи судом відповідач не сплатив заборгованість по податку на додану вартість в сумі 373,84 грн., яка є узгодженою.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу виставлені перша та друга податкові вимоги від 17.07.2009 року та від 28.08.2009 року (а.с.17-18), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Однак, всупереч цьому, відповідачем не сплачено заборгованість по податку на додану вартість в сумі 373,84 грн.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Технобіт" до Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість в сумі 373,84 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 20 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.