Справа № 2а-1374/10/1770
14 травня 2010 року 09год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: Піддубна Л.П.,
позивача: представник Надієвець О.М.,
відповідача: представник Оніщук В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
за участю Прокуратури м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -
Позивач - Відкрите акціонерне товариства «Рівнеазот» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10322740,14 грн., в т.ч. 6881826,76 грн. основного платежу та 3440913,38 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року, пояснив, що в результаті проведеної перевірки ДПІ у м. Рівне складений акт від 18.09.2006 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року.
Однак, позивач не згоден з даним податковим повідомленням-рішенням з огляду на наступне. Між ДП „У.П.К.-Ресурс" та позивачем було укладено ряд договорів, згідно яких останній отримував природний газ. На всі поставки природного газу від ДП „У.П.К.-Ресурс" позивач отримав акти прийому-передачі і податкові накладні, а також повністю розрахувався за поставлений природний газ, сплативши у вартості газу і суми податку на додану вартість, які відніс до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Відповідач з такими діями позивача не погодився вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит по ПДВ за отриманий від ДП «У.П.К - Ресурс» природний газ, оскільки ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» передбачають, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України, відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Тобто, при сплаті податку позивач не може керуватися Законами про Державний бюджет на відповідний рік, оскільки відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим Законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим Законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми саме цього Закону. Крім того, позивач вказав, що ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту вартість придбаного квасу, використаного, як спеціальний продукт харчування у виробничих цілях та за наявності шкідливих умов праці. Також позивач зазначив, що відповідач безпідставно відсторнував з податкового кредиту суму ПДВ сплаченої в ціні придбаних робіт по спорудженню житлового будинку, зазначивши, що вказаний будинок не є об'єктом соціальної сфери, а його спорудження пов'язане з господарською діяльністю позивача та направлене на виконання його статутних завдань.
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Рівне та прокурор заперечують проти позову, вважають його необгрунтованим та безпідставним.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив суду, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) вартість природного газу отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К.-Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на податковий кредит по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» навіть при наявності податкових накладних, виданих ДП «У.П.К. - Ресурс». Таким чином, відповідач вважає, що ВАТ «Рівнеазот» було порушено приписи наведених законодавчих актів.
Крім того, представник відповідача зазначив, що ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», видані законодавчим органом, що і Закон «Про систему оподаткування», неконституційними не визнавались, є офіційно оприлюдненими у встановленому порядку, а відтак підлягають до виконання особами на яких поширюється дія названого закону. Стосовно формування податкового кредиту на суму ПДВ, включену до складу вартості хлібного квасу та вартості робіт по спорудженню житлового будинку, то відповідач зазначив, що їх придбання не є пов'язаним з господарською діяльністю позивача, а споруджуваний житловий будинок відноситься до об'єктів соцсфери, а відтак позивач не вправі формувати податковий кредит по вказаним операціям.
Тому, представник відповідача просить суд в позові ВАТ «Рівнеазот» відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що в період з 01.08-11.09.2006 року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.205року по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт від 18.09.2006року (т.1 а.с.14-98).
З акту перевірки вбачається, що ДПІ у м. Рівне встановила відсутність права ВАТ «Рівнеазот» на податковий кредит по податку на додану вартість:
- по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс»;
- за серпень 2005 року в розмірі 1 828,00грн., по операції з придбання квасу позивачем у ТОВ „Літа Холдинг";
- за грудень 2005 року в розмірі 20 752,00грн - по господарських операціях здійснених позивачем з ПП фірма „Аква-Рембуд" з придбання робіт направлених на спорудження житлового будинку.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4 п.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року (т.1 а.с.126), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 322740,14грн., з яких 6 881 826,76грн. основний платіж та 3440 913,38грн. - штрафна санкція.
З розрахунку визначення податкового зобов'язання та штрафної санкції за спірним рішенням вбачається, що до його складу ввійшло нарахування:
- основного податкового зобов'язання (за серпень 2005р.) в розмірі 1828 грн. та штрафної санкції в розмірі 914 грн. по операції з придбання позивачем квасу у ТОВ „Літа Холдинг";
- основного податкового зобов'язання (за грудень 2005року) в розмірі 20 751,7 грн. та штрафної санкції в розмірі 10375,85 грн. по операції з придбання позивачем у ПП фірма „Аква-Рембуд" робіт направлених на спорудження житлового будинку;
- основного податкового зобов'язання за перевіряємий період в розмірі 6 859246,76грн.та штрафної санкції в розмірі 3429623,38грн. по операції з придбання газу у ДП «У.П.К. - Ресурс».
Так, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ ”Рівнеазот” (Покупець) укладено договори з ДП „УПК-Ресурс”(Продавець) на поставку природного газу: договір №24/7 від 27.07.2005р. (реєстраційний номер №1437 від 28.07.2005р.), договір №12/09 від 23.08.2005р. (реєстраційний номер №1569 від 01.09.2005р.); Договір №12/09/02 від 23.09.2005р. (реєстраційний номер №1629 від 26.09.2005р.); Додатковий договір №1 від 26.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №2 від 31.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №3 від 25.11.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Договір б/н (реєстраційний номер №1985 від 27.12.2005р.); Додатковий договір №1 від 27.01.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р.; Додатковий договір №2 від 20.02.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р. (т.1 а.с.138-146).
На виконання вказаних договорів ДП „УПК-Ресурс” (Продавець) здійснило поставку газу ВАТ ”Рівнеазот” згідно актів приймання -передачі: від 31.08.2005року на суму 8932018,24 в т. ч. ПДВ 1488669,71грн.; від 30.09.2005року на загальну суму 10555066,08грн. в т. ч. ПДВ 1759177,68грн.; від 31.10.2005року на загальну суму 11082708грн. в т.ч. ПДВ 1847118грн.; від 30.11.2005року на суму 16138440грн. в т.ч. ПДВ 2689740грн., від 31.12.2005року на суму 16138440грн. в т. ч. 2689740грн.; від 31.01.2006року на суму 17913778,56грн. в т.ч. 2985629,76грн.; згідно актів за лютий 2006року поставлено газу з 01.02.-19.02.2006року на суму 11696573,31грн. в т. ч. ПДВ на суму 1949428,89грн. та в період з 20.02.2006року по 28.02.2006року на суму 536523,29грн. в т. ч. ПДВ 89420,55грн. (т.1 а.с.147-153).
Крім того, ДП „УПК-Ресурс” на проведену поставку газу надало ВАТ ”Рівнеазот” податкові накладні №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р., №0000158 від 30.09.05р., №0000270 від 31.10.05р., № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року, №0000453 від 31.12.05р., №0000052 від 31.01.06р., №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006 року (т.1 а.с.125-137). Вказані податкові накладні ВАТ «Рівнеазот» включено в реєстр отриманих податкових накладних, а сума ПДВ за даними накладними - до складу податкового кредиту, позивачем подано декларації з ПДВ за:
вересень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1488669,71грн., згідно податкових накладних №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р.;
жовтень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1759177,68грн. згідно податкової накладної №0000158 від 30.09.05р.;
листопад 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1847118,0грн., згідно податкової накладної №0000270 від 31.10.05р.;
грудень 2005 року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2 689 740 грн., згідно податкових накладних № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року;
січень 2006року до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2689740грн. згідно податкової накладної №0000453 від 31.12.05р..;
лютий 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2 985 629,76 грн., згідно податкової накладної №0000052 від 31.01.06р.;
березень 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2038 849,44грн., згідно податкових накладних №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006року.
Розрахунки за поставлений ДП „УПК-Ресурс” газ, позивач проводив відповідно до платіжних доручень : №7726 від 22.08.05р, №7694 від 22.08.05р., №8196 від 07.09.05р., №11446 від 28.12.05р., №9132 від 07.10.05р., №9175 від 10.10.05р., №9176 від 10.10.05р., №9207 від 10.10.05р., №10002 від 08.11.05р. №10045 від 09.11.05р. , №10101 від 10.11.05р., №10753 від 07.12.2005року, №10799 від 08.12.2005року, №10837 від 09.12.2005р., №10928 від 12.12.2005року, №1Р від 05.01.06р., №27Р від 06.01.06р., №52 від 10.01.06р., №165 від 12.01.06р., №183 від 13.01.06р., №811 від 07.02.06р., №854 від 08.02.06р., №894 від 09.02.06р., №918 від 10.02.06р., №1013 від 13.02.06р., №1052 від 13.02.06р., №1056 від 13.02.06р., №3762 від 12.05.06р., №2122 від 22.03.2006р.,№2210 від 23.03.2006р. (т.1 а.с.154-191).
Судом встановлено, що НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання угоди між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу з Туркменистану в Україну в 2002-2006 роках від 14.05.2001р. отримувало природний газ і за договорами купівлі продажу природного газу передавала його до ДК "Газ України", а останнє постачало названий газ ДП „УПК-Ресурс”, яке в свою чергу по перелічених вище договорах здійснило поставку ВАТ «Азот», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, актів прийому-передачі природного газу, податкових накладних (т.2 а.с.11-44).
Таким чином, поставлений для позивача газ є природним газом, ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Як встановлено судом, ДП «У.П.К. - Ресурс» є платником податку на додану вартість, а відтак операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України для такого позивача оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто вартість природного газу, отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К. -Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на включення до податкового кредиту по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» в розмірі 20% від вартості поставленого газу навіть при наявності податкових накладних виданих ДП «У.П.К. - Ресурс», оскільки нормами вищеназваних законів не передбачено нарахування податку на додану вартість в розмірі 20% при здійсненні названих господарських операцій. Отже, нарахування та сплата такого податку на додану вартість у складі ціни придбаного позивачем природного газу, у спірних правовідносинах , не є підставою для віднесення такого податку в розмірі 20% до складу податкового кредиту та заявлення його до відшкодування з бюджету позивачу.
При цьому, судом також враховано декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2005р., січень, лютий 2006року, подані ДП «У.П.К.-Ресурс» до податкового органу (т.1 а.с.62-93), з яких вбачається, що станом на вересень 2005року ДП «У.П.К. - Ресурс» мало від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 1 770 841грн.. В подальшому у звітних періодах ДП «У.П.К. - Ресурс» визначило податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в незначних розмірах в порівнянні з сумою податкового кредиту, сформованою позивачем по спірних операціях, а зокрема: в жовтні 2005року в розмірі 45 489грн., в листопаді 89289грн., в грудні 2005 року - від'ємне значення, в січні 2006року -0, в лютому 2006року позитивне значення в розмірі 664 036грн..
Посилання позивача щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки названими законами не могли вноситися зміни з питань, що стосуються оподаткування, - судом до уваги не беруться. Стаття 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року, стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визнані неконституційними. Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Для спірних правовідносин Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про систему оподаткування» є загальними, перевагу ж проте при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими за наведених обставин є положення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», які до того ж були прийняті пізніше. Отже при визначенні порядку оподаткування спірних правовідносин, позивач та ДП «У.П.К. - Ресурс» зобов'язані були діяти відповідно до приписів названих статей закону про державний бюджет.
Судом також встановлено, що 02.12.2004року позивач уклав договір з ПП-фірмою «Аква-рембуд», предметом якого є виконання робіт по завершенню будівельно-монтажних та опоряджувальних робіт у 48 кв. житловому будинку №14 на мікрорайоні №92 у м.Рівне (т.1 а.с.201-202).
В грудні 2005р. між позивачем та ПП-фірмою «Аква-рембуд» підписані акти приймання виконаних підрядних робіт, ПП-фірмою «Аква-рембуд» видані податкові накладні (т.1 а.с.193-214, 217).
Відповідно до розділу 2 статуту позивача, зареєстрованого розпорядженням міського голови м.Рівне №3385р від 19.11.2003року, предметом діяльності позивача є будівництво житлових приміщень та здійснення операцій з нерухомим майном (т.1 а.с.212-215). 29.12.2006 року розпорядженням міського голови м. Рівне №2575-р затверджено наказ державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 48-квартирного житлового будинку з прибудовано-вбудованими двома квартирами в м.Рівне, вул. Корольова, буд 15.
04.05.2007року позивачу видано свідоцтво про право власності на вказаний будинок на підставі розпорядження міського голови №650-р від 03.05.2007року.
Згідно з підпунктом 8.1.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 із змінами та доповненнями „Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку”.
Відповідно до абз.3 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.19997р. зі змінами і доповненнями податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з „придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку”.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності
Підпункт 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, вказаний підпункт вказує, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, суд вважає, що понесені позивачем витрати з придбання будівельних робіт (послуг) у ПП -фірми «Аква-рембуд» в грудні 2005 року відносяться до складу валових витрат виробництва та відповідно до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 20751,7 грн. з вартості будівельних робіт (послуг).
Судом також встановлено, що позивачем від постачальника ТОВ «Літа Холдинг» в липні та серпні 2005року був отриманий квас “Пожежник” Роксі із відображенням в бухгалтерському обліку проводками Дт 281(товар на складі) Кт 631(розрахунки з постачальниками) на суму отриманого квасу та Дт 641( податок на додану вартість) Кт 631(розрахунки з постачальниками). Податкові накладні зареєстровані в реєстрах податкових накладних по відповідних звітних періодах та сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту по податку на додану вартість по податкових накладних (т.1 а.с.114-121).
Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з охороною праці. Абзац 5 ст. 19 Закону України „Про охорону праці" №2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 року встановлює, що заходи з охорони праці, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою КМ України №994 від 27 червня 2003 року затверджено перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат. Так до вказаного переліку включаються суми витрат щодо надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води. Серед названого переліку відсутні такі заходи на охорону праці, як придбання квасу «Пожежник».
Відтак витрати на придбання названого квасу не відносяться до складу валових витрат, пов'язаних з охороною праці та відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість сплачена у складі ціни придбаного квасу в розмірі 1828,00 грн. не включається до складу податкового кредиту платника податків.
При цьому, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 18141/10-204 від 22.08.2007 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року скасоване з підстав неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті рішення (т.3 а.с.116-120).
Відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження. У зазначених випадках податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним із дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.
Отже, податкове повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року вважається відкликаним відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, а тому в позові Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються. < Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відкритому акціонерному товариству "Рівнеазот" в задоволенні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0002422342/0/23-121 від 29.09.2006 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 19 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.