12.05.2021
Справа №664/3388/20
Провадження № 2/664/523/20
12 травня 2021 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
у складі :
головуючого судді Яценка О.М.,
секретар судових засідань Брустман О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «КБ «ПриватБанк»» звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.10.2017 року в розмірі 14998,87 грн., яка утворилася станом на 26.10.2020 року, та яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту - 10067,71 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3544,56 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст.. 625 ЦК України в сумі 1386,60 грн.. В позовній заяві зазначено, що між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит та зобов'язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших платежів згідно з його заявою та Умовами надання банківських послуг. Проте, відповідач порушив умови договору і тому має заборгованість станом на 26.10.2020 року в розмірі 14998,87 грн., яку до теперішнього часу добровільно не сплатив. Просить стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі, та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, до позову додано клопотання, в якому підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань від нього до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, з урахуванням письмової згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
В зв'язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.10.2017 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг між АТ «КБ «ПриватБанк»», та відповідачем у справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та зобов'язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, а також зі сплатою комісії та інших платежів згідно з його заявою та умовами надання банківських послуг. У заяві позичальника зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Ці обставини підтверджуються анкетою-заявою відповідача від 19.10.2017 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, витягом з тарифів обслуговування кредитних карт, свідоцтвом про державну реєстрацію АТ «КБ «ПриватБанк»», виданого на підставі зміни найменування юридичної особи.
За наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача станом на 26.10.2020 року становить 14998,87 грн., з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту - 10067,71 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 3544,56 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст.. 625 ЦК України в сумі 1386,60 грн.,..
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 19.10.2017 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач просить крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 19.10.2017 року, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів банку та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «КБ «ПриватБанк»» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (19.10.2017 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15.12.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 19.10.2017 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Разом з тим, у відповідності до cт. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.
Проте з наданої позивачем довідки про строк дії картки вбачається, що її термін дії закінчується 07/21, тобто відповідач не має на момент звернення до суду із позовом простроченої заборгованості, у зв'язку із чим вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст.. 625 ЦК України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Стягнути відсотки відповідно до умов договору суд не має змоги, оскільки позивачем така вимога не заявлена, а суд відповідно положень ч. 2 ст. 264 ЦПК України не може виходи за межі позовних вимог.
Суд також зазначає, що у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 19.10.2017 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «КБ «ПриватБанк»» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка, згідно з розрахунком позивача, становить 10067,71 грн..
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 526, 616, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049-1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 81, 223, 229, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.10.2017 року в сумі 10067,71 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1410,86 гривень, а всього стягнути 11478,57 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»»», код ЄДРПОУ: 14360570, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.М. Яценко