Справа № 657/1268/20
28.04.2021 Каланчацький районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скригун В.В.
при секретарі Поповій Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Банк Форвард" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованість за договором про надання та використання платіжної карти №107280511 в розмірі 33704,16 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ПАТ "Банк Русский Стандарт", правонаступником якого стало АТ "Банк Форвард", що підтверджується витягом зі Статуту АТ "Банк Форвард" із ОСОБА_1 був укладений Договір про надання та використання платіжної картки № 107280511. 26.06.2013 року клієнт звернувся до Банку із підписаною ним заявою № 107280511, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту), викладену в заяві клієнта, і уклав з клієнтом договір про надання та використання платіжної картки № 107280511, шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 2.1 заяви вважаються акцептом оферти клієнта, а саме відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та випустив на ім"я клієнта платіжну картку. Наслідком акцепту став факт укладення договору про картку. Договір про картку укладений у письмовій формі, оскільки його умови зафіксовані в заяві, умовах по карткам та тарифах. При цьому, відповідно до підписаних ним заяв, клієнт сам запропонував вважати вказані документи невід"ємними частинами договору про картку. Відповідно до п. 13 заяви, клієнт з умовами по карткам та тарифам ознайомлений, повністю згоден, їх розуміє, та їх положень зобов"язується дотримуватись. Відповідно до п.7.10 умов, клієнт зобов"язався у випадку отримання кредитів в рамках договору про картку погасити такий кредит відповідно до умов по карткам, а також сплатити банку відсотки за користування кредитом та інші платежі (в т.ч. штрафи, пені), передбачені договором про картку. Внаслідок здійснення банком у відповідності до ст. 1069 ЦК України, кредитування рахунку у клієнта виникла заборгованість перед банком. Відповідно до п.8.16 умов по карткам, банк має право на власний розсуд вчинити на момент витребування кредиту та у будь-який момент часу вимагати від клієнта погашення заборгованості в повному обсязі шляхом формування й направлення клієнту заключного рахунку - виписки. 25.04.2017 року, а потім повторно 10.02.2020 року банк направив відповідачу заключний рахунок - виписку із вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 29757,62 грн., що підтверджується копіями поштових документів. Згідно п. 4.18 умов по карткам, заборгованість повинна бути здійснена клієнтом у строк не пізніше 30 календарних днів. Проте в порушення умов договору, заборгованість клієнтом погашена не була. Враховуючи зазначені положення договору про картку та чинного законодавства, станом на 01.09.2020 року, відповідач має заборгованість перед банком в сумі 33704,16 грн., з них: сума заборгованості 29757,62 грн., згідно розрахунку заборгованості за договором; три проценти річних 4532,31 грн. розрахували наступним чином: сума заборгованості від якої розраховуються три проценти річних- 29757,62 грн., період розрахунку з 26.03.2017 року (перший день після закінчення 30 - денного строку оплати заключного розрахунку-виписки) по 01.09.2020 року - всього 1618 днів. Сума трьох процентів річних станом на 01.09.2020 року: 29757,62 грн. х 3% х 1618/366=3946,54 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед банком за договором про картку станом на 01.09.2020 року складає: 33704,16 грн.
Згідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 16.09.2021 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «БАНК ФОРВАРД» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги АТ "Банк Форвард" не визнала та заперечила проти їх задоволення. Згідно наданого до суду відзиву, за змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Також додає, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Крім того, у відповідності ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Ст. 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить 3 роки (стаття 258 ЦК України). Стаття 267 ЦК України визначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Строк дії карти, яку було видано ОСОБА_1 сплив у жовтня 2015 року, банк звернувся до суду з позовом у вересня 2020 року, тобто більше чим через п'ять років після закінчення строку дії договору. Крім того слід зазначити про те, що остаточна заборгованість сформована станом на 25.04.2017 року, а тому навіть якщо відштовхуватися від цієї дати, строк позовної давності давно минув. В зв"язку з вказаним, просить застосувати до вимог банку строк позовної давності.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ПАТ "Банк Русский Стандарт", правонаступником якого стало АТ "Банк Форвард", що підтверджується витягом зі Статуту АТ "Банк Форвард" із ОСОБА_1 був укладений Договір про надання та використання платіжної картки № 107280511. 26.06.2013 року клієнт звернувся до Банку із підписаною ним заявою № 107280511, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту), викладену в заяві клієнта, і уклав з клієнтом договір про надання та використання платіжної картки № 107280511, шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 2.1 заяви вважаються акцептом оферти клієнта, а саме відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та випустив на ім"я клієнта платіжну картку.
Наслідком акцепту став факт укладення договору про картку. Договір про картку укладений у письмовій формі, оскільки його умови зафіксовані в заяві, умовах по карткам та тарифах. При цьому, відповідно до підписаних ним заяв, клієнт сам запропонував вважати вказані документи невід"ємними частинами договору про картку.
25.04.2017 року, а потім повторно 10.02.2020 року банк направив відповідачу заключний рахунок - виписку із вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 29757,62 грн.
Позивач зазначає, що станом на 01.09.2020 року, відповідач має заборгованість перед банком в сумі 33704,16 грн., з них: сума заборгованості 29757,62 грн., згідно розрахунку заборгованості за договором; три проценти річних 4532,31 грн розрахували наступним чином: сума заборгованості від якої розраховуються три проценти річних- 29757,62 грн., загальна сума заборгованості відповідача перед банком за договором про картку станом на 01.09.2020 року складає: 33704,16 грн.
Як вбачається з ксерокопії кредитної картки Русский Стандарт Russian Standart Bank № НОМЕР_2 , кінцевим терміном її використання є 10/15, кредитної картки Русский Стандарт Russian Standart Bank № НОМЕР_3 , кінцевим терміном використання якої є 04/15
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, у відповідності до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У наданій до суду заяві № 107280511 від 26.06.2013 року, підписаній сторонами, відсутні кредитний ліміт, визначення процентів за користування кредитом. Інші документи ОСОБА_1 не підписані.
В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося сторонами, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про відкриття поточного рахунку, випуск платіжної картки та встановлення ліміту по ній до ПАТ «Банк Руский Стандарт».
Відповідачем отримано картку строку її дії якої встановлено 10/15 та 04/15.
З врахуванням того, що жодний документ, який надано стороною позивача, окрім Заяви № 107280511 від 26.06.2013 року, відповідачем не підписано; надана стороною відповідача ксерокопія кредитної картки має термін дії до 10/15 «Русский Стандарт», а позивачем не повідомлено будь-якої інформації щодо номеру кредитної картки, яка видавалася/лонгувалася ОСОБА_1 , як наслідок не встановлення обставин можливості користування кредитними коштами.
Що стосується застосування строку позовної давності, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з розрахунку, що наданий позивачем, строк дії картки сплив у жовтні 2015 року, а остаточна заборгованість сформована 25.04.2017 року, а тому строк позовної давності на момент звернення до суду - сплив.
Як визначено у п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Форвард" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимоги позивача відмовлено у повному обсязі, а відповідачем судових витрат заявлено не було, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Каланчацький районний суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Скригун В. В.