Справа № 653/20/20
Провадження № 2/653/367/21
іменем України
19 квітня 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Делалової О.М.,
за участю секретаря судових засідань - Мироненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 23.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, але провадження закрито у зв'язку з із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Вказаною постановою суду встановлено, що 14.05.2019 року о 14 год. 45 хв., гр. ОСОБА_1 на узбережжі Азовського моря в районі м. Генічеськ, Генічеського району, Херсонської області, здійснював незаконний лов риби, забороненими для любительського рибальства знаряддям лову - сіткою, при цьому виловив рибу калкан азовський в кількості 8 особин, чим завдав матеріальних збитків на суму 6800,00 грн. Відшкодування за 1 калкан азовський становить 850 грн., тобто за 8 особин, заподіяна шкода державі складає 6800,00 грн. розрахована з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Питання стягнення заподіяної матеріальної шкоди вказаною постановою суду не вирішувалося.
Тому, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в сумі 6800,00 грн. А також стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2020 року було вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засіданні на з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом оголошення на веб-сайті судової влади. Жодних клопотань до суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом оголошення на веб-сайті судової влади. Відзив на позов в строк зазначений в ухвалі суду відповідач не подав, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
На підставі ст.280 ЦПК України, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що згідно постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 23.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, але провадження закрито у зв'язку з із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Відповідно вказаної постанови 14.05.2019 року о 14 год. 45 хв., гр. ОСОБА_1 на узбережжі Азовського моря в районі м. Генічеськ, Генічеського району, Херсонської області, здійснював незаконний лов риби, забороненими для любительського рибальства знаряддям лову - сіткою, при цьому виловив рибу калкан азовський в кількості 8 особин, чим завдав матеріальних збитків на суму 6800,00 грн, (відшкодування за 1 калкан азовський становить 850 грн., тому за 8 ос. заподіяна шкода рибному господарству України складає 6800,00 грн.
Даний розрахунок проведено з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
У відповідності до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи, що відповідач добровільно завдану ним шкоду не відшкодував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати понесені позивачем по сплаті судового збору.
Керуючись Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» ст. ст. 541, 1166 ЦК України, ст.ст. 82, 133, 141, 235, 247, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , на користь держави майнову шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в сумі 6800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень), зарахувавши кошти на рахунок UA358999980000033113331021113, МФО - 899998, код ЄДРПОУ - 37934859, отримувач: УК у Генічеському р-ні/м. Генічеськ, одержувач місцевий бюджет м. Генічеськ, код платежу - 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , на користь позивача судові витрати в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова