11.05.2021 Справа №607/348/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Безручко Т.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3618755 від 31 грудня 2020 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а справу провадження закрити. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає не законною та необгрунтованою, оскільки її було винесена із порушеннями норм КУпАП. Зазначає, що оспорювана постанова підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, а докази зворотного - відсутні. Так, зазначив, що він 31 грудня 2020 року близько 04 год.10 хв. керував транспортним засобом по вул..Об'їзна в м.Тернополі та при з'їзді із кільця у відповідному напрямку дотримувався усіх вимог ПДР України, вчасно увімкнув світловий показчик повороту у відповідному напрямку. Його було зупинено працівниками поліції за те, що у його транспортному засобі не підсвічувався номерний знак, проте усі світлові прилади були справні. Другою вимогою було те, що позивач перебував у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що позивач погодився, пройшовши такий огляд, за наслідками якого у нього не було виявлено алкогольного сп'яніння. Однак, працівником поліції було винесено спірну постанову за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, якого він не скоював. Зазначив, що працівником поліції позивачу при винесенні спірної постанови не було роз'яснено прав передбачених ст..268 КУпАП, у тому числі право на захист за допомогою адвоката, внаслідок чого він не зміг скористатись правовою допомогою. В основу оскаржуваного рішення не покладено жодних доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення ним адміністративного правопорушення, відтак, підстави притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
Відповідач Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подав відзив на позов у якому зазначив, що як вбачається з оскаржуваної постанови, серії ЕАН №3618755від 31.12.2020 року, позивач 31 грудня 2020 року о 04 год.17хв. керуючи автомобілем марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 в м.Тернополі по вул..Об'їзна, 6 не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при з'їзді із кільця, чим порушив вимоги п.9.2 (б) ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, як позивач керуючи транспортним засобом при з'їзді із кільця не подав світловим показчиком повороту відповідного напрямку. Також вважає, що позивачу було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, про початок розгляду справи, а також працівником поліції було роз'яснено права, передбачені ст..268 КУпАП, порядок та строки оскарження постанови. Вважає, що спірну постанову відповідачем винесено з дотриманням норм передбачених ст..283, 251, 252 КУпАП. Таким чином, вважає, що інспектор роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Смітюх В.И. виносячи спірну постанову у даній справі діяв в межах наданих йому законом повноважень.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити, зазначив, що при накладенні адміністративного стягнення на позивача суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог діючого законодавства, що порушило законні права та інтереси позивача.
Представник Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліціїв судове засідання не з'явився, хоча належним чином була повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджено письмовою розпискою, наявною у матеріалах даної справи.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїЕАН №3618755 від 31 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , 31 грудня 2020 року близько 04 год. 13 хв. в м. Тернополі по вул. Об'їзна, 6 в м.Тернополі керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 308» д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при з'їзді із кільця, чим порушив вимоги п.9.2. (б) ПДР України - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. У вказані постанові зазначено, що до неї додається відеодоказ ВО00131/16.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог п. 9.2 (б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими показниками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, у редакції станом на момент вчинення правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил…користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку…, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В порядку підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, як передбачає стаття 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні електронного доказу, наданого представником відповідача у підтвердження вини позивача у вчиненні ним зазначеного адміністративного правопорушення, а саме даних з нагрудних камер працівників поліції ВО00131, працівником поліції було зупинено транспортний засіб «Peugeot 308» д.н.з. НОМЕР_1 за допомогою червоних проблискових маячків, яким керував ОСОБА_1 31.12.2020 року в місті Тернополі по вул..Об'їзна,6 о 04 год.17 хв. Підставою для такої зупинки було керування транспортним засобом водієм у якого не освічувався задній номерний знак. В подальшому, оскільки водієм було усунуто зазначену несправність на місці зупинки, працівником поліції вказано ОСОБА_1 , що він порушив вимоги п.9.2 (б) ПДР України, а саме не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку руху при з'їзді з кільця та запропоновано пройти останньому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що позивач погодився, та в присутності двох свідків пройшов такий огляд, результат якого показав, що ОСОБА_1 перебуває у тверезому стані. Працівником поліції було прийнято рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Однак, в порушення вимог ст..268 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , як особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було роз'яснено права передбачені зазначеною нормою Закону, у тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Адже, як зазначив позивач у поданому ним позові, якщо таке право йому було роз'яснено, останній бажав скористатись юридичною допомогою.
Зазначені обставини підтверджені даними з нагрудних камер працівників поліції, які наявні у матеріалах справи та оглянуті у судовому засіданні, а також самою спірною постановою у якій відсутній підпис ОСОБА_1 у графі 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтетю 289 КУпАП мені роз'яснено».
Таким чином, суд вважає, що при розгляді зазначеної адміністративної справи інспектором поліції УПП в Тернопільській області Смітюх В.Т. не дотримано вимоги Закону щодо гарантування прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що в свою чергу є підставою для скасування спірної постанови.
Так, право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові ВС України від 18 лютого 2020 року у справі 524/9827/16.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3618755 від 31 грудня 2020 року, згідно якоїОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 454(чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення складено та підписано судом 11 травня 2021 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан