Справа № 595/288/21
Провадження № 2/595/186/2021
11.05.2021
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
з участю секретаря судового засідання Пастушака І.Д.
представника позивача - адвоката Рекуша О.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бучач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовує тим, що відповідач самоусунувся від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, впродовж останніх шести місяців матеріально сім'ю не забезпечує, вихованням дитини фактично не займається і не цікавиться. На даний час відповідач офіційно не працевлаштований, однак має дохід від виконання різного роду робіт, як в Україні, так і за її межами, інших дітей у нього немає, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини.
Ухвалою суду від 11 березня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
31 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому ОСОБА_2 позовні вимоги визнає частковота погоджується сплачувати аліменти на малолітню доньку в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що колишня дружина також зобов'язана утримувати дитину, у них рівні права щодо виховання, утримання дитини. Окрім того, заявлений позов є непосильно великим для нього, оскільки він ніде не працює, інколи виконує по найму одноразові роботи, підприємницькою діяльністю не займається, немає у власності ні житлового будинку, зокрема, проживає у батьківському, ні земельної ділянки. З твердженням позивачки, про те, що він не цікавиться дитиною та зовсім не надає матеріальної допомоги, не погоджується, вважає, що таке є надуманим, оскільки все навпаки: дружина у спілкуванні з дитиною створила перепони, а на рахунок допомоги, то коли у нього є кошти він відправляє їх позивачці для утримання дитини.
19 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р. подав до канцелярії суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого вважає доводи, викладені у відзиві на позов, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Готовність відповідача сплачувати аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить 1921 грн, відповідно 50 відсотків - 960,5 грн) є неприйнятною для сторони позивача, оскільки не забезпечуватиме гармонійного розвитку дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи, викладені відповідачем у відзиві, про те, що він є неплатоспроможним, оскільки ніде не працює, не має житлового будинку та земельної ділянки на увагу не заслуговують, оскільки відповідач є особою працездатного віку та фізично здоровим. Крім того, сторона позивача володіє інформацією про те, що відповідач має дохід від виконання різного роду робіт, як в Україні, так і за її межами. Наведене дає підстави вважати, що відповідач у відзиві на позовну заяву наводить надумані аргументи з метою уникнення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі, передбаченому чинним законодавством. Таким чином, заперечення, викладені у відзиві, не спростовують доводів позовної заяви, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи.
Представник позивача - адвокат Рекуш О.Р. в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити. Додатково пояснив, що позивач на даний час ніде не працює, утримувати дитину їй допомагають батьки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає частково.
Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 січня 1995 року у с.Переволока Бучацького району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 06 березня 2015 року, який зареєстрований Буківською сільською радою Виноградівського району Закарпатської області, актовий запис №4, який рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року (справа № 299/2228/17) розірвано. ОСОБА_1 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
У шлюбі в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 20 липня 2015 року виконавчим комітетом Буківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.
24 грудня 2019 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 24 грудня 2019 року. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 .
Згідно довідки №24 від 05.02.2020, виданої Переволоцькою сільською радою Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.01.1995 по теперішній час. З 10.10.2017 разом із матір'ю в АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повністю перебуває на утриманні матері (довідка, видана Переволоцькою сільською радою Бучацького району Тернопільської області 09.02.2021 за Р №91).
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо участі батька дитини в утриманні та вихованні їх спільної дитини, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
В силу ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Так, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, погоджується сплачувати аліменти на утримання доньки в мінімальному розмірі, а саме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України "Пpo Державний бюджет на 2021 рік", встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921 грн, з 1 липня - 2013 грн, з 1 грудня - 2100 грн.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини ОСОБА_3 , яка проживає з позивачкою ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
Відповідачем надано суду довідку, видану виконавчим комітетом Виноградівської міської ради Закарпатської області 22 березня 2021 року за Р №129, відповідно до якої такий ніде не працює, проживає разом з батьками, власного житлового будинку чи земельної ділянки не має.
За наведених обставин, суд враховує матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , який ніде не працює, його доходом є тимчасові заробітки.
Проте, суд також бере до уваги й те, що відповідач є особою працездатного віку, відомостей, які б свідчили про обмеження його фізичної діяльності суду не надано, а тому такий має об'єктивну можливість працювати та утримувати на належному рівні спільну з позивачем дитину.
Наявність інших обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру аліментів (наявність у нього інших, крім доньки, утриманців, тощо), відповідачем не доведено і судом не встановлено.
Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не надано належних доказів матеріальної участі в утриманні доньки.
Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що аліменти не можуть бути присуджені у розмірі ј частини від всіх видів заробітку, оскільки такий ніде не працює, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, тобто позивача ОСОБА_1 , оскільки, як встановлено судом, дитина проживає з матір'ю, а батько не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Тому саме позивачу належить вибір способу стягнення аліментів.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки Ангеліни в розмірі, в якому просить позивач, а саме ј частини з усіх видів заробітку для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам закону та буде достатнім в деякій мірі для гармонійного розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
З огляду на те, що згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 908 грн.
На підставі ст.ст. 180, 182, 183,184 СК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через Бучацький районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 12 травня 2021 року.
Суддя: І. І. Тхорик