Справа № 2а-558/10/1770
15 березня 2010 р. 17год. 04хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Махаринця Д. Є. (головуючий), суддів Зозулі Д. П. Щербакова В. В. , за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: Тимощук В.В.
відповідача: представник Шосталь О.В.
третя особа: представник Микласевич О.М.
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ритм"
до Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення
про визнання протиправними дій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Ритм» (позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (відповідач) в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення 27.01.2010 року засідання з затвердження результатів конкурсу на отримання ліцензій на мовлення з використанням вільних телеканалів, оголошеного 09.10.2009 року згідно з рішенням відповідача від 30.10.2009 року № 1945; визнати протиправними дії відповідача щодо затвердження на засіданні 27.01.2010 року результатів конкурсу на отримання ліцензій на мовлення з використанням вільних телеканалів, оголошеного 09.10.2009 року згідно з рішенням відповідача від ЗО.10.2009 року № 1945; визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення № 179 від 27.01.2010 року; визнати нечинними з моменту його прийняття рішення відповідача № 179 від 27.01.2010 року.
Позов мотивований невідповідністю оскаржених дій відповідача положенням ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо присутності на засіданні Національної ради не менше шести її членів, та проведення засідання за відсутності належним чином повідомленого позивача. Також позивач посилається на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 року якою вжито заходів до забезпечення адміністративного позову у справі №2а-16256/09/2670 шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з проведення конкурсу.
З огляду на те, що предметом спору є рішення відповідача № 179 від 27.01.2010 року яким переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням 62 ТВК у м. Рівному визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Теле Радіо Світ», суд ухвалою від 09.02.2010 року " 2а-16256/09/2670 року (а.с.101) допустив вказане товариство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав. Позивач вважає, що оскаржене рішення прийняте неправомірно.
Національна рада позов не визнала, вважає, що рішення прийнято без порушень законодавства. про що подала власні заперечення. Третя особа також подала свої заперечення проти заявленого адміністративного позову, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення оскільки прийняте відповідачем рішення прийнято без порушень законодавства.
Представник відповідача - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а також представник залученої судом третьої особи проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Національної ради від 30.09.2009 року № 1943 відповідач затвердив конкурсні умови згідно з додатком.
Іншим своїм рішенням № 1945 від 30.09.2009 року Національна рада вирішила оголосити конкурс на отримання ліцензії на мовлення, згідно з рішенням Національної ради від 30.09.2009 № 1943 «Про затвердження конкурсних умов» (пункт 1); встановлено розмір конкурсної гарантії на рівні 5% від максимального розміру ліцензійного збору (пункт 2); затверджений текст повідомлення «Про проведення конкурсу на мовлення».
Як вбачається з додатку до рішення Національної ради № 1945 від 30.09.2009 року «Стислі відомості про канали мовлення, максимальний розмір ліцензійного збору, конкурсну гарантію та граничний обсяг мовлення» в позиції 63 міститься наступна інформація: область - Рівненська; населений пункт - Рівне: частота (МГц, канал (ТВК) - 54; потужність. кВт - 0.010; граничний обсяг мовлення - 24 год./добу; максимальний розмір ліцензійного збору, грн. - 19353,28; конкурсна гарантія, грн. (5% максимального конкурсного збору) - 976,66.
09.10.2009 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про проведення конкурсу (а.с.110).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» юридична особа (суб'єкт господарювання яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою.
Згідно з затвердженими рішенням Національної ради № 1943 від 30.09.2009 року конкурсними умовами (літера «г») заяви на участь в конкурсі приймаються з 09.11.2009 за адресою: вул. Прорізна, 2, м. Київ, т. 234-97-13. Граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії - 08.12.2009. Граничний термін підбиття підсумків конкурсу - 06.02.2010.
04.12.2009 року позивачем сплачені передбачені конкурсними умовами платежі конкурсної гарантії в сумі 2902,98 грн. (а.с.57)
Позивачем до Національної ради подані відповідні заяви про видачу ліцензій, що підтверджується відміткою відповідача на долучених до матеріалів справи копіях заяв, на що відповідач надіслав відповідне повідомлення позивачеві про забезпечення явки уповноваженого представника позивача як учасника конкурсу на мовлення від 09.10.2009 року на засідання Національної ради, що мало відбутися 16.12.2009 року.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи протоколу № 48 засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 16.12.2009-27.01.2010 року (а.с.118-208) в засіданні Національної ради приймав участь ОСОБА_5 - власник ТОВ «ТРК «Ритм» (позивач у справі). Зокрема, представник ТОВ «ТРК «Ритм» 16 грудня 2009 року виступив на засіданні Національної ради надавши інформацію стосовно запропонованої позивачем програмної концепції мовлення.
Згідно з рішенням Національної ради № 2468 від 16.12.2009 року, заслухавши інформацію керівників та уповноважених представників телекомпаній - учасників конкурсу на мовлення від 09.10.2009 року, Національна рада вирішила взяти до відома та врахувати інформацію під час підведення підсумків конкурсного відбору.
Відповідно до наявного у справі протоколу № 48, після завершення заслуховування представників всіх учасників конкурсу, що заявились у засідання Національної ради, першим заступником голови Національної ради А. Мирошніченком поінформовано, що результати конкурсу Національна рада повідомить всім учасникам конкурсу. Іншим членом Національної ради Т. Лебєдєвою запропоновано оголосити перерву у засіданні Національної ради.
О 16 годині 50 хвилин 16.12.2009 року першим заступником голови Національної ради оголошено перерву у засіданні.
Водночас, з вказаного протоколу № 48 вбачається, що 27.01.2010 року Національною радою продовжене засідання після оголошеної 16.12.2009 року перерви.
Після поновлення засідання відповідачем прийняте оскаржене рішення № 179 яке датоване 27.01.2010 року.
Як вбачається з оскарженого рішення № 179, Національна рада розглянувши заяви ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт», м. Київ; ТОВ «ТРК «Експрес-Інформ», м. Київ; ТОВ «ТРК «Ритм», м. Рівне; ТОВ «Музичне телебачення», м. Київ; ТОВ «Сейлз Хауз Альтернатива», м. Київ; ВАТ «Телеканал ТОНІС», м. Київ, подані на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням 62 ТВК у м. Рівному, який оголошено 09.10.2009. керуючись статтями 8, 21, 23. 24, 25, 26, 27, 28 та 32 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статтями 15, 17. 18 та 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», враховуючи План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, беручи до уваги інформацію структурних підрозділів Національної ради, вирішила визначити ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт», м. Київ, переможцем конкурсу, який оголошено 09.10.2009, на отримання ліцензії на мовлення з використанням 62 ТВК у м. Рівному, потужність передавача - 0,010 кВт, обсяг мовлення - 24 год. на добу.
Перевіряючи прийняте Національною радою рішення на його відповідність вимогам статті 24 Закону України" Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо питання кворуму суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" виключно на засіданнях Національної ради: обговорюються проекти законодавчих та інших нормативних актів і пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері телерадіомовлення; затверджуються Регламент Національної ради, положення та інші нормативні акти Національної ради; затверджуються План розвитку національного телерадіоінформаційного простору та зміни до нього; затверджується щорічний звіт про діяльність Національної ради; приймаються рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення і телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу: приймаються рішення про оголошення конкурсів на отримання ліцензій на телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови; приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій: затверджується штатний розпис апарату Національної ради; приймаються рішення про видачу та продовження ліцензій провайдерів програмної послуги, про затвердження та внесення змін до відповідних пакетів програм універсальної програмної послуги; призначаються і звільняються керівник апарату Національної ради та керівники структурних підрозділів апарату Національної ради; призначаються і звільняються представники Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії; приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги; погоджуються стандарти і норми технічної якості телерадіопрограм; приймаються рішення про видачу довіреностей на представництво Національної ради у суді; створюються робочі органи Національної ради (конкурсні комісії, робочі групи тощо).
Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» засідання Національної ради є відкритими.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради.
Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради.
Порядок проведення засідання передбачений нормами статті 6 розділу IV регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради від 18 лютого 2009 р. №281 (надалі -Регламент).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.4 розділу IV Регламенту засідання Національної ради веде голова Національної ради, а в разі його відсутності перший заступник голови або заступник голови. Члени Національної ради беруть участь в засіданнях особисто. Відсутність члена Національної ради на засіданні допускається тільки з поважних причин.
Член Національної ради, який не може взяти участь у засіданні, повинен повідомити про це голову або особу, що його заміщає. На початку засідання головуючий на засіданні відкриває його голосуванням і оголошує порядок денний. Розгляд питань затверджується і відбувається в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного.
З наведених вище норм вбачається, що засідання Національної ради є формою здійснення нею своїх повноважень, передбачених нормами частини другої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Особливість її колегіального статусу полягає в окремих вимогах як до необхідного кворуму, так і до мінімальної кількості голосів необхідних для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, Закон не визнає правомочними ті засідання Національної ради, на яких були присутні менше ніж шість її членів. Тому лише у випадку, якщо буде встановлено, що в засіданні Національної ради брали участь менше шести її членів, таке засідання не вважатиметься правомочним, а отже, прийняті на ньому рішення не можуть розцінюватись як законні.
Водночас, закон не містить вимог щодо необхідності постійної і безперервної присутності членів Національної ради в кількості не менше шести осіб в ході проведення всієї процедури засідання.
Як вбачається з зазначених вище умов розділу IV Регламенту, законодавством допускається можливість зміни кількісного або персонального складу учасників засідання Національної ради в проміжку часу від його відкриття головуючим, і до закриття його у зв'язку з вичерпанням порядку денного. Зокрема, пункт 6.7 розділу IV Регламенту передбачаючи можливість члена Національної ради в будь-який момент залишити засідання після його відкриття, одночасно з цим не визначає жодних правових наслідків такої дії, в тому числі не кваліфікує засідання ради неповноважним і не передбачає його закриття. Проте, у разі, якщо після залишення засідання певними членами Національної ради, можливість приймати рішення не менше ніж п'ятьма голосами не буде забезпечена, проголосовані таким чином рішення вважатимуться не прийнятими як те передбачено частиною 6 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
При цьому суд відзначає, що законодавство не містить інших правових наслідків зменшення кількості присутніх членів Національної ради в процесі проведення засідання, тобто після його відкриття і до закриття. Тому у випадку, якщо на момент відкриття в засіданні Національної ради були присутніми шість і більше її членів, але в процесі проведення засідання, в тому числі після оголошення перерви, їх кількість зменшилась, це не тягне за собою таких наслідків як визнання засідання неповноважним оскільки законодавство таких наслідків не містить. В такому випадку певні правові наслідки можуть мати лише щодо прийняття рішень, оскільки за відсутності щонайменше п'яти голосів членів Національної ради рішення ради вважатиметься не прийнятим. Але відкрите з дотриманням необхідного кворуму засідання має бути проведеним Національною радою в передбаченому законодавством порядку.
З пункту 6.4 розділу IV Регламенту вбачається, що питання правомочності засідання Національної ради перевіряється під час його відкриття головуючим на його початку голосуванням. У випадку, якщо для відкриття засідання відсутній достатній кворум, що з'ясовується на його початку, засідання не може бути відкритим.
Тому суд приходить до висновку, що передбачена нормою частини 4 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України питань телебачення і радіомовлення» вимога щодо мінімальної кількості членів Національної ради для визнання засідання правомочним стосується лише моменту відкриття засідання, коли питання достатності кворуму є предметом самостійної перевірки. У випадку, якщо засідання Національної ради відкрите з дотриманням передбачених вказаною нормою умов щодо кворуму, таке засідання не може вважатись неправомочним.
Як вбачається з наявної у справі копії протоколу № 48 від 16.12.2009-27.01.2010 року, під час відкриття засідання 16 грудня 2009 року були присутні члени Національної ради ОСОБА_8 (головуючий), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
Тобто, під час відкриття засідання були присутні члени Національної ради в кількості, яка відповідає висунутим статтею 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» вимогам щодо кворуму.
Після поновлення засідання 27.01.2010 року в засіданні також прийняли участь шість членів Національної ради, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_13. ОСОБА_12, ОСОБА_15, а також ОСОБА_14, який з'явився у засідання з запізненням.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неповноважним засідання Національної ради, розпочатого 16.12.2009 року і завершеного 27.02.2010 року.
Наявність необхідної кількості членів Національної ради, які брали участь в засіданні 16.12.2009-27.01.2010 року, є достатньою підставою для відхилення судом доводів позивача про неможливість відповідачем розгляду питань порядку денного.
Таким чином судом встановлено, що засідання Національної ради, яке відбулось 16.10.2009 року з перервою до 27.01.2010 року, є правомочним оскільки відбулось без порушень вимог норми частини четвертої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Як вбачається з наявної у справ копії протоколу № 48 від 16.12.2009-27.10.2010 (пункт 65) при вирішенні питання щодо визначення переможця конкурсу на видачу ліцензії на мовлення з використанням 62 ТВК у м. Рівному п'ять голосів було віддано ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт» Київ, і лише один голос за ТОВ «ТРК «Ритм», м. Рівне.
Згідно з частиною 6 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради.
Враховуючи те, що за визначення ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт» переможцем конкурсу на одержання ліцензії на мовлення з використанням 62 ТВК у м. Рівному проголосувало п'ять членів Національної ради, суд вважає, що дане рішення прийняте відповідно до вимог закону. При цьому, позивач не міг одержати зазначену ліцензію на мовлення, оскільки одержаних ним голосів (а саме 1 голос) є недостатнім для прийняття позитивного рішення стосовно нього відповідно до вимог ч.6 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Також суд відхиляє доводи позивача на порушення Національною радою при винесенні рішення вимог ч.5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Як зазначалось вище, відповідно до ч.5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
Організація розгляду питань на засіданнях Національної ради визначена статтею 7 розділу IV Регламенту.
Відповідно до пункту 7.1 статті 7 розділу IV Регламенту обговорення питання на засіданні Національної ради складається із:
- доповіді члена Національної ради, відповідального за підготовку питань порядку денного або відповідального працівника апарату Національної ради, запитань доповідачу і відповідей на них;
- співдоповіді (в разі необхідності), запитань співдоповідачу і відповідей на них;
- виступів членів Національної ради;
- внесення членами Національної ради пропозицій;
- заключного слова доповідача, співдоповідача;
- уточнення і оголошення головуючого на засіданні пропозицій, які будуть виноситися на голосування, у порядку їх надходження в процесі обговорюванню питання.
Як вбачається з наявного протоколу № 48, 16.12.2009 року в засіданні Національної ради брали участь представники абсолютної більшості телерадіоорганізацій. які взяли участь в конкурсі, в тому числі представник позивача. Зокрема, в засіданні взяли участь та виступали з презентаціями власних програмних концепцій мовлення представники ТОВ «ТРК «Мікс», ТОВ «Талан ЛТД -. ТОВ «ТРК Радіо Мережа», ПП «Студія Калина», ПП-ТРК «САМ». Творчого об'єднання «Коростеньтелебачення», ТОВ «ТРК «Азовська хвиля», ТОВ «ТРК «ЮГ». Івано-франківського обласного телебачення «Галичина», ПП «ТРК «НЕМО», ТОВ Незалежна ТРК «ІРТА». ЗАТ «Телевізійні кабельні мережі «Всесвіт». ТОВ «ТРК «Медіа-Юг», ТОВ «ТРК «ГОК», ТОВ «ТРК «Ритм». ТОВ ТРК «Дельта». ТОВ ТРК «Академ ТV», ПП «ТРК «Смайл», ТОВ «ТРК «Подолянин ТV , Хмельницького ОДТРК «Поділля-Центр», ГОВ «ТРК Антена», Чернівецької ОДТРК Чернівецької асоціації комерційної телекомпанії «ТВА», ТОВ «Телестудія «Служба інформації», ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт», ТОВ «ТРК «Музика ТВ», ТОВ «ТРК «Кіно ТВ», ТОВ «ТРО «Мульті Медіа Сервіс», ЗАТ «ТРК «Інтервідео-Київ». ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ», ТОВ «ГРАВІС», ТОВ «Сейлз Хаух Альтернатива», ВАТ «Телеканал ТОНІС», ТОВ «УНІАН ТБ», ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ВАТ «Київтелемонтаж», ТОВ «Музичне телебачення», ТОВ «Новий канал».
При цьому, розгляд питання про видачу кожному з учасників конкурсу відбувався за присутності представників цих учасників, які мали можливість презентувати власні програмні концепції мовлення та прийняти участь в їх обговоренні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розгляд питань про видачу ліцензій на право здійснення мовлення за оголошеним Національною радою 30.09.2009 року конкурсом здійснювався відповідачем за участю представників зазначених вище суб'єктів, в тому числі за участю позивача.
Проте, на засіданні Національної ради, яке було продовжене 27.01.2010 року, не здійснювався розгляд питань про видачу ліцензії, оскільки вказані питання були розглянуті ще 16 грудня 2009 року. Натомість 27 січня 2010 року Національна рада лише підбила підсумки конкурсного засідання від 16.12.2009 року та визначили переможців на підставі розглянутих 16 грудня 2009 року заяв.
Відповідно до пункту 7.3 статті 7 розділу IV Регламенту після закінчення обговорення питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування.
Чинне законодавство не містить приписів щодо обов'язкової необхідності окремих викликів учасників конкурсу та їх присутності під час підбиття результатів голосування по розглянутих раніше заявах на видачу ліцензій.
Тому суд приходить до висновку, що прийняті Національною радою 27 січня 2010 року рішення №№ 120-211, про які зазначено у позовній заяві позивача, винесені без порушень вимог приписів ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Всі особи, які подали заявки на участь у конкурсі, були викликані та були присутніми у засіданні Національної ради 16.12.2009 року під час вирішення питання щодо видачі ліцензій, як то передбачено вказаною нормою статті 24 Закону.
Встановлена судом відсутність у Національної ради обов'язку повідомляти учасників конкурсу про продовження засідання, в якому вже відбувся розгляд поданих заяв на видачу ліцензій, і в якому залишилось лише підбити його підсумки та прийняти відповідні рішення, вказує на те, що Національна рада при прийнятті рішень №№ 120-211 не припустилась порушень вимог ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Стосовно доводів позивачем щодо порушення відповідачем вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 року у справі № 2а-16256/09/2670 слід зазначити наступне.
Як вбачається з наявних у справі доказів, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 року у справі № 2а-16256/09/2970 за позовом третьої особи до Національної ради вжито заходів до забезпечення адміністративного позову, а саме: заборонено Національній раді вчиняти будь-які дії з проведення конкурсу, оголошеного згідно рішення Національної ради від 30 вересня 2009 року № 1945 «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних телеканалів», та виносити рішення про переможця конкурсу та видачу ліцензії до набрання рішенням у даній адміністративній справі законної сили.
Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 257 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Проте, ні позивачем, ні третьою особою, яка є позивачем у справі № 2а-16256/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва, не надано доказів здійснення передбачених законом заходів до виконання зазначеної ухвали від 16.12.2009 року.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органі» (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, суттю якого є здійснення державними виконавцями передбачених законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішень судових органів, в тому числі рішень адміністративних судів.
Порядок виконання рішень у немайнових спорах передбачений нормами глави 8 Закону України «Про виконавче провадження» (статті 76-82).
Згідно зі ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільною виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Таким чином, наслідками невиконання відповідачем вимог ухвали суду, яка забороняє йому вчинювати певні дії є застосування до боржника штрафних санкцій та інших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Водночас, суду не надано жодних доказів застосування державним виконавцем будь-яких заходів спрямованих на примусове виконання ухвали суду про заборону вчиняти будь-які дії з проведення конкурсу, оголошеного згідно рішення Національної ради від 30.09.2009 року № 1945.
Зазначене вказує, що ухвала від 16.12.2009 року не виконувалась державним виконавцем у примусовому порядку, як те передбачено Законом України «Про виконавче провадження», щодо її примусового виконання не здійснювалось жодних визначених законом заходів. Окрім того, державним виконавцем Національній раді не надавалось строку на добровільне виконання нею ухвали від 16.12.2009 року.
Окрім того, як вбачається з наявних у справі доказів, до прийняття оскарженого рішення від 27.01.2010 року, третя особа, за клопотанням якої і були вжиті заходи забезпечення позову 21.01.2010 року відмовилась від заявленого нею позову про що подала відповідну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва. Відповідні докази були надані Національній раді до початку поновлення засідання.
За таких обставин суд вважає, що винесена судом ухвала про заборону вчинювати певні дії. яка з власної ініціативи самого стягувана не виконувалась у примусовому порядку як те передбачено законодавством, і яка винесена у забезпечення позову, від якого позивач відмовився, не була перешкодою для вчинення Національною радою будь-яких дій з проведення конкурсу, оголошеного згідно рішення Національної ради від 30.09.2009 року, в тому числі і для прийняття рішень про переможців конкурсу та видачу ліцензій.
Крім того, суд враховує наступну обставину, яка визнана сторонами, в тому числі і позивачем, в судовому засіданні, а тому не підлягає доказуванню, про те, що рішенням відповідача № 180 від 27.01.2010 року ( а.с. 211) позивача ТОВ «ТРК «Ритм» було оголошено переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням іншого - 69 ТВК у м. Рівному і видано останньому ліцензію на мовлення відповідно до затвердженої програмної концепції. Програмна концепція ТОВ ТРК «РИТМ», подана на конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням 69 ТВК була ідентичній тій концепції, яка подавалась ТОВ ТРК «РИТМ» на конкурс для одержання ліцензії на 62 ТВК. Таким чином суд не вбачає порушень прав позивача.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд приходить до висновку, що доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів правомірність винесення оскаржуваного рішення.
Отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанії "Ритм" до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення 27.01.2010 року засідання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з затвердження результатів конкурсу на отримання ліцензій на мовлення з використанням вільних телеканалів, оголошеного 09 жовтня 2009 року згідно з рішенням Національної ради України з питань телебаченя і радіомовлення від 30 вересня 2009 року № 1945, визнання протиправними дій відповідача щодо затвердження на засіданні 27.01.2010 року результатів Конкурсу на отримання ліцензій на мовлення з використаням вільних телеканалів, оголошеного 09 жовтня 2009 року згідно з рішенням Національної ради України з питань телебаченя і радіомовлення від 30 вересня 2009 року № 1945, визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття 27.01.2010 року рішення № 179 від 27.01.2010 року та визнання нечинним вказаного рішення з моменту його прийняття - відмовити повністю. .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя Махаринець Д. Є.
Судді Зозуля Д. П.
Щербаков В.В.