Справа № 2а-610/10/1770
11 березня 2010 року 14год. 41 хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник Костюк - Москалюк Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі про стягнення невідшкодованих витрат в сумі 191825,25 грн., в тому числі: виплаченої щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - в сумі 186932,18 грн.; виплаченого підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року - в сумі 4893,10 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача позовних вимог не визнала, з мотивів, викладених в письмовому запереченні. Обґрунтовує свою позицію тим, що ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV від 23.09.1999 року, передбачений вичерпний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Державна адресна допомога та витрати з виплати та доставки цієї пенсії не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди. Також вказує, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року передбачено перерахування відповідних коштів лише на центральному рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Тобто сторони по справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні. На таких підставах, просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно актів щомісячної звірки за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі не прийняло до відшкодування та підписало акти щомісячної звірки з Управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі з розбіжністю в сумі 191825,25 грн. Вказана сума розбіжності складається з сум витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі на виплату державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання та на виплату сум підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам.
Адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" №265 від 26.03.2008 року і передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120%, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно з п.4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Підвищення, встановлене постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №198 від 11.03.2009 року, як різновид адресної державної допомоги, передбачено у вигляді фіксованого розміру доплати, на яку підвищується розмір пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та особам, які не мають права на пенсію.
При цьому, ні постанова Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року, ні постанова Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року не передбачає відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Діючим законодавством також не передбачено відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, стаття 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV від 23.09.1999 року дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога, не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, окрім того, вона не пов'язана із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись відповідачем.
Відшкодування відповідачем Пенсійному Фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697. Однак, цим Порядком також не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовувати щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку.
Тому, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі не зобов'язане включати до заліку суми витрат по виплаті адресної допомоги по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відшкодовувати витрати з виплати та доставки вищевказаної пенсії.
Крім того, п.5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за №376/7697, передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі вказаного акту Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування узгоджується довідка про відшкодування, згідно з якою на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (п.6 та п.7 Порядку).
Крім того, відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги щодо відшкодування понесених ним витрат на виплату державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в сумі 186932,18 грн. та на виплату сум підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам в сумі 4893,10 грн., як і не довів існування обставин, за якими законодавство передбачає включення відповідних сум з виплати органами Пенсійного Фонду України до актів щомісячної звірки.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача невідшкодованих витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - в сумі 186932,18 грн. та на виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року - в сумі 4893,10 грн. -до задоволення не підлягають.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, то підстави для застосування вимог статті 94 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Управлінню Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі у задоволенні позовних вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі щодо стягнення невідшкодованих витрат, а саме:
- щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на суму 186932 грн. 18 коп.;
- підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року на суму 4893 грн. 10 коп. - відмовити повністю
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Махаринець Д. Є.
Постанова складена в повному обсязі 15.02.10р.