26 травня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1493/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Бредун М.В.,
за участю:
представника позивача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
13 квітня 2010 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 248 грн. 57 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 248 грн. 57 коп., який виник у результаті несплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 податкових зобов'язань з єдиного податку з 01.01.2010 року по 07.04.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань і заперечень не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та за наявними в справі матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Карлівською районною державною адміністрацією 11.01.2002 року за № 2 565 017 0000 000883, свідоцтво серії НОМЕР_2 та 14.01.2002 року взятий на податковий облік Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцєю.
Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2009 року відповідач переведений на спрощену систему оподаткування з 01.01.2010 року.
Пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Розмір податкового зобов'язання з єдиного податку за видом діяльності відповідача - надання інших комерційних послуг - встановлений Карлівською районною радою Полтавської області (рішення від 23.04.2009 року "Про ставки єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи") в сумі 150 грн. на місяць, а зобов'язання щодо сплати 150 грн. на місяць у строки, визначені Указом Президента самостійно узгоджено відповідачем шляхом подання 14.12.2009 року заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
З 01.01.2010 року до 07.04.2010 року відповідач повинен був сплатити 450 грн. (3 місяці х 150 грн.) єдиного податку, фактично сплачено 201 грн. 43 коп. Таким чином, заборгованість становить 248 грн. 57 коп., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, сума несплаченого відповідачем єдиного податку є сумою податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем було направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 першу податкову вимогу від 25.01.2010 року та другу податкову вимогу від 10.03.2010 року, які відповідач отримав відповідно 05.02.2010 року та 19.03.2010 року. Разом з тим, сума податкового боргу з єдиного податку в розмірі 248 грн. 57 коп. станом на момент розгляду справи не погашена.
На підставі п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Граничний строк стягнення податкового боргу, визначений п. 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, позивачем дотримано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на р/р № 34213379700147, одержувач УДК у Полтавській області, код ЗКПО 34698453, МФО 831019, заборгованість із сплати єдиного податку в розмірі 248 грн. 57 коп. (двісті сорок вісім гривень п"ятдесят сім копійок).
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2010 року.
Суддя Л.О. Єресько