Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
03.08.2009 р. № 2а - 2277/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю.,
за участю представників:
позивача: Скопенко В.М. -дов. №06-931/1487 від 21.07.2009,
відповідача: Ткаленко Г.І. -дов. №1 від 03.07.2008,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Нікольська, 46, м.Миколаїв, 54001),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківіт»
( вул.Новозаводська, 9, м.Миколаїв, 54028),
про: стягнення 67232,79 грн., з яких: 66147,93 грн. адміністративно-господарської санкції та 1084,86 грн. пені, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 66147, 93 грн. та пені за порушення терміну сплати санкції у розмірі 1084, 86 грн., всього 67232, 79 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що у відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні»для всіх підприємств, установ і організацій, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Позивач вважає, що ТОВ «Ківіт»порушило зазначену норму закону, а саме у 2008 році на підприємстві працювало 8 інвалідів, замість 17 інвалідів. За це порушення підприємство повинно було сплатити 66147, 93 грн. адміністративно-господарських санкцій. Згідно п.2 ст.20 вище названого закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні». На день подання позову підприємство самостійно адміністративно-господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 1084,86 грн. Відділення Фонду вважає, що підприємством не виконано приписи Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні», а саме ст.ст.19, 20 і тому повинно нести відповідальність згідно чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ківіт» на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 66147, 93 грн. та пені за порушення терміна сплати санкції у розмірі 1084, 86 грн., всього 67232, 79 грн.
Представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, посилається на те, що відповідно до вимог ст.ст.18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідачем протягом 2008 року подавались до державної служби зайнятості звіти з інформацією, необхідною для організації працевлаштування інвалідів та здійснювалась систематична робота спрямована на самостійне працевлаштування інвалідів. На жаль, всі заходи, які ТОВ «Ківіт»проводило для пошуку та працевлаштування інвалідів не дали позитивного результату, одна вини позивача в цьому немає.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 03.08.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. №875-ХІІ (надалі -Закон № 875-ХІІ) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.
Як вбачається із матеріалів справи середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на ТОВ «Ківіт» у 2008 році складала 426 чоловік, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону № 875-ХІІ -17 осіб, кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 8 осіб, кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами - 9 (а.с.6).
Згідно ч.3 ст.19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону.
Згідно зі ст.18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі - Порядок). Згідно з вказаним Порядком інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону № 875-ХІІ.
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Ківіт»своєчасно в 2008 році виділило робочі місця для працевлаштування інвалідів та систематично інформувало Корабельний міський центр зайнятості і Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів у тому числі шляхом подання звітності згідно вимог законодавства (а.с. 27-50), що позивачем не заперечується.
Крім того, ТОВ «Ківіт»проводився цілий комплекс заходів по пошуку та працевлаштуванню інвалідів, а саме: в засобах масової інформації неодноразово публікувалися оголошення про запрошення на роботу інвалідів, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с.21-26), приймалась участь в «Ярмарку вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями»(а.с.18-120), зверталися з проханням про допомогу у працевлаштуванні інвалідів до відповідних органів (а.с.53-57), а також направляли рекомендовані листи на адреси інвалідів, за списком наданим Миколаївським обласним відділенням ФСЗІ, з пропозицією про працевлаштування (а.с.59-73).
За таких обставин суд вважає, що позивачем не надано доказів встановлення будь-яких порушень чинного законодавства щодо виконання з боку відповідача нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, тобто позивачем не доведено суду обставин, на яких ґрунтується позовна заява, тому на відповідача не може бути покладена відповідальність по сплаті фінансових санкцій та пені.
За таких обставин у задоволені позову слід відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 03.09.2009