Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
27.07.2009 р. № 2а - 2067/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н.А.,
за участю представників:
позивача: Бочарової О.М. -дов. від 09.07.2009, Шушняєва Р.М. - дов. від 09.07.2009,
відповідача: Трифонова Д.М. -дов. №519/10/10-00 від 19.01.2009,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський елеватор", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247
доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200
проскасування податкових повідомлень-рішень №0000082301/0, №0000092301/0від 18.02.2009 року, №0000082301/1, №0000092301/1 від 12.03.2009 року та №0000082301/2, №0000092301/2 від 15.05.2009 року,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000082301/0, №0000092301/0 від 18.02.2009, №0000082301/1, №0000092301/1 від 12.03.2009 та №0000082301/2, №0000092301/2 від 15.05.2009 в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до п.п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отримавши податкові накладні у поточному податковому періоді (жовтень-листопад 2008 року), позивач набув право на включення суми податку до податкового кредиту саме у податковому періоді - жовтень-листопад 2008 року, не залежно від того, коли відбулась фактична оплата товару.
Відповідач у своїх запереченнях проти позову заперечує, вказуючи на правомірність винесення оскаржуваних повідомлень-рішень, та відсутність у позивача права на включення до податкового кредиту, у деклараціях за жовтень та листопад 2008 року, сум податку на додану вартість, по податкових накладних, які не відповідають відповідному звітному періоду, оскільки перші події (оплата товару) відбулась у інші податкові періоди, а саме: у липні - вересні 2008 року.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 27.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі Акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.02.2008 №312/23/32390305 (а.с.13-24), Первомайською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000082301/0 та №0000092301/0 від 18.02.2009 (а.с.37-39).
Податковим повідомленням-рішенням №0000082301/0 від 18.02.2009 позивачу було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1587395,0 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0000092301/0 від 18.02.2009 позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 148073,0 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 44422,0 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся зі скаргою №98 від 23.02.2009 до начальника Первомайської ОДПІ (а.с.40-42).
За наслідками розгляду скарги начальником Первомайської ОДПІ прийнято рішення від 12.03.2009 (а.с.46-50), яким скаргу ТОВ «Бандурський елеватор»залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
12.03.2009 Первомайською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000082301/1 та №0000092301/1 (а.с.43-45).
16.03.2009 позивачем було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення №0000082301/1 та №0000092301/1 від 12.03.2009 до ДПА України в Миколаївській області (а.с.57-60), яка рішенням голови ДПА України в Миколаївській області від 13.05.2009 також була залишена без задоволення (а.с.52-56).
15.05.2009 Первомайською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000082301/2 та №0000092301/2 (а.с.61,62).
Позивач не погоджуючись з прийнятими Первомайською ОДПІ податковими повідомленнями-рішеннями вказує на приписи п.п.7.2.6 та п.п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі -Закон №168/97-ВР), згідно яких саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту та відсутність у платника права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Однак, суд вважає, що зазначені позивачем норми не можуть застосовуватись без системного аналізу всієї ст.7 Закону №168/97-ВР.
Так, відповідно до п.п.7.5.1 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, помилковим є посилання позивача на відсутність у нього права на податковий кредит без отримання податкової накладної.
Пунктом 7.4.1 Закону №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на п.п.7.4.5 Закону №168/97-ВР, однак не розглядає цю норму в цілому, в той час, як п.п.7.4.5 передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6).
Згідно ч.1, 2 п.п.7.2.6 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Таким чином, Законом №168/97-ВР передбачено випадок включення сум ПДВ до складу податкового кредиту без підтвердження цих сум податковими накладними, і позивач не був позбавлений можливості включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого ним у відповідний податковий період.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірними винесені відповідачем податкові-повідомлення рішення №0000082301/0 від 18.02.2009, №0000082301/1 від 12.03.2009 та №0000082301/2 від 15.05.2009, якими позивачу було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1587395,0 грн., а також податкові-повідомлення рішення №0000092301/0 від 18.02.2009, №0000092301/1 від 12.03.2009 та №0000092301/2 від 15.05.2009 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 148073,0 грн.
Що стосується нарахованих відповідачем штрафних санкцій у сумі 44422,0 грн., то в цій частині податкові повідомлення-рішення №0000092301/0 від 18.02.2009, №0000092301/1 від 12.03.2009 та №0000092301/2 від 15.05.2009 підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до абз.2 п.п.7.4.5 Закону №168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З акту перевірки та пояснень представника відповідача вбачається, що на момент перевірки визначені позивачем у деклараціях за жовтень, листопад 2008 року суми податкового кредиту були підтверджені податковими накладними, тому Первомайською ОДПІ безпідставно було зроблено висновок про не підтвердження сум податку, включеного позивачем до податкового кредиту та нарахування за це позивачу штрафних санкцій в сумі 44422,0 грн.
Таким чином, перевіривши рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0000092301/0 від 18.02.2009, №0000092301/1 від 12.03.2009 та №0000092301/2 від 15.05.2009 в частині застосування до ТОВ «Бандурський елеватор»штрафних санкцій в розмірі 44422,0 грн., прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкові повідомлення рішення №0000092301/0 від 18.02.2009, №0000092301/1 від 12.03.2009 та №0000092301/2 від 15.05.2009 в частині визначення податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44422,0 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бандурський елеватор» (вул.Центральна, 40, с.Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247) понесені судові витрати у сумі 1,12 грн. з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 2 вересня 2009