Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
04.08.2009 р. № 2а - 1602/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за участю представників:
позивача: Лотоцького В.О. -дов. №2 від 14.04.2009,
відповідача-1: Єленич О.В. -дов. №1/9/10-00 від 08.01.2009,
відповідача-2: Єленич О.В. -дов. №7423/7/10-115 від 16.07.2009
за позовомПП "Альба - Регіа ", вул. Московська, 54-А,Миколаїв,54017
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029 ДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54009
провизнання дій відповідача щодо проведення планової виїзної перевірки незаконними; скасування рішення №0000252350/0 від 23.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5887,75 грн. в повному обсязі,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №00000252350/0 від 23.01.2009.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:
- перевірка від 12.01.2009 проведена без дотримання вимог Закону України «Про державну податкову службу України»і, відповідно, рішення прийняте на підставі такої перевірки не може вважатись правомірним;
- готівкові кошти у сумі 1177,55 грн. були належним чином оприбутковані позивачем, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, нездійснення обліку готівкових коштів в день їх фактичного надходження в сумі 1177,55 грн. є неправомірним.
Відповідачі у запереченнях на адміністративний позов (а.с.49,50,72,73) проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що планова перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства: на підставі ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.ст.111,112 Закону України «Про державну податкову службу України», а прийняте за її наслідками рішення про застосування фінансових санкцій №0000252350/0 від 23.01.2009 є цілком правомірним, оскільки факт несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки у КОРО за 17.11.2007 мав місце і, відповідно до ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/96 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в цьому випадку, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 04.08.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
12.01.2009 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва здійснена планова перевірка господарської одиниці Приватного підприємства «Альба-Регіа»- аптеки, розташованої за адресою м.Миколаїв, вул..Декабристів, 69 з питання дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки був складений акт №0013/14/00/23/30283121 від 12.01.2009 (а.с.19,20).
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно п.1 ст.8 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із контролем за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Державна податкова адміністрація у Миколаївській області та державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва є органами державної влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ст.11 Закону №509-ХІІ.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі -Закон №265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч.1 ст.16 Закону №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Частина 4 ст.16 Закону №265/95-ВР також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.
Законом №509-ХІІ передбачено визначення планової та позапланової перевірок. Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону №265/95-ВР.
Віднесення до планових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ, оскільки ця стаття регламентує проведення планових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів і не стосується перевірок, які проводяться на виконання вимог Закону №265/95-ВР.
Згідно положень ст.112 Закону №509-ХІІ, яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Згідно ч.2 ст.112 Закону №509-ХІІ ненадання зазначених документів платнику податку або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Якщо позивач вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право не допустити працівників ДПА у Миколаївській області до перевірки.
Перевірку Приватного підприємства «Альба-Регіа»було здійснено на підставі направлень на перевірку Єфімової Н.І. №27/23-517 від 10.01.2009 і Федоровича О.О. №28/23-517 від 10.01.2009.
Направлення на перевірку були вручені Прохорову В.П., який є фармацевтом, завідувачем аптеки, що не заперечується позивачем.
Позивач допустив працівників ДПА Миколаївської області до проведення планової перевірки, що є додатковим підтвердженням правомірності її проведення.
Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання позивача на неправомірність проведеної ДПА у Миколаївській області 12.01.2009 перевірки Приватного підприємства «Альба-Регіа»та вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо проведення планової виїзної перевірки незаконними задоволенню не підлягають.
Під час перевірки посадовими особами ДПА у Миколаївській області було встановлено наступне порушення, яке знайшло своє відображення у акті №0013/14/00/23/30283121 від 12.01.2009:
- несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО за 17.11.2007, а саме фіскальний звітний чек (Z-звіт) №1456 від 17.11.2007 записаний за фіскальним звітним чеком (Z-звітом) №1457 від 18.11.2007. Загальна сума не оприбуткованої готівки згідно вказаного Z-звіту складає 1177,55 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва було прийняте рішення №00252350/0 від 23.01.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5887,75 грн., згідно розрахунку (а.с.51), а саме:
- відповідно до п.1 Указу Президента України №436/95 за несвоєчасне оприбуткування готівки у КОРО застосована фінансова санкція у сумі 5887,75 грн. (1177,55 х 5 = 5887,75).
Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Під час перевірки позивача перевіряючими було встановлено, що 17.11.2007 позивачем був роздрукований Z-звіт №1456 на суму 1177,75 грн. та вклеєний у КОРО, однак запис у розділі 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків»за 17.11.2007 був зроблений після запису за 18.11.2007.
Вказана обставина розцінюється відповідачем, як несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.
Згідно п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі -Положення №637) під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ч.3 п.2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Позивачем надано суду належні докази того, що облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень 17.11.2007 позивачем було здійснено своєчасно, а саме:
Z-звіти №1456 від 17.11.2007 на суму 1177,55 грн. та №1457 від 18.11.2007 на суму 1327,62 вклеєні в КОРО у відповідній послідовності (а.с.61).
На аркушах 43 та 44 за 16.11.2007 та 19.11.2007 касової книги №43 за 2007 рік, за №318 документа рахується отримання торгової виручки у сумі 1261,28 грн. за 16.11.2007, за №319 отримання торгової виручки у сумі 1177,55 грн. за 17.11.2007 та за №320 отримання торгової виручки у сумі 1327,62 грн. за 18.11.2007 (а.с.99,100). Оскільки перевірка позивача проводилась у 2009 році, у суду відсутні сумніви стосовно достовірності вказаних у касовій книзі за 2007 рік даних. Оригінал книги було оглянуто судом у судовому засіданні.
Квитанція №01 від 19.11.2007 (а.с.97) свідчить про внесення 19.11.2009 позивачем до установи банку виручки у сумі 3900,0 грн. за 17.11.2009, 18.11.2009 та 19.11.2009.
Звіт про використання РРО за формою №3ВР-1 поданий до ДПІ у Заводському районі 11.12.2007 також свідчить про належне оприбуткування готівкових коштів за листопад 2007 року (а.с.90).
Згідно приписів п.7.16, 7.19 Положення №637, під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів; під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
Саме та обставина, що перевіряючими під час перевірки було встановлено точну суму та дату надходжень готівкових коштів за 17.11.2007, без проведення інвентаризації, перевірки інших документів, а лише на підставі книги обліку розрахункових операцій, є підтвердженням того факту, що ці кошти були своєчасно оприбутковані у касі підприємства та не приховувалися позивачем від оподаткування.
Тому, суд вважає, що здійснення позивачем запису в КОРО про рух готівки за 17.11.2007 після запису за 18.11.2007 не є підставою для висновку щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки у касі підприємства 17.11.2007.
Відповідно до п.7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Матеріали справи дійсно свідчать про неналежне ведення позивачем книги ОРО, оскільки на момент перевірки фіскальний звітний чек за 17.11.2007 був вклеєний до фіскального звітного чека за 18.11.2007, а запис про рух готівки за 17.11.2007 було зроблено після запису за 18.11.2007.
Однак, зазначена обставина мала бути підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій за неналежне ведення та використання КОРО, які були б значно меншими, ніж нараховані відповідачем у оспорюваному рішенні.
Таким чином, перевіривши рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку, що рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №0010562350 від 23.03.2009 про застосування до Приватного підприємства «Альба-Регіа штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5887,75 грн., прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва №0000252350/0 від 23.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5887,75 грн. в повному обсязі.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати Приватному підприємству «Альба-Регіа» (вул.Московська, 54-А, м.Миколаїв, 54017) понесені судові витрати у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 01 вересня 2009 року