Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
24.07.2009 р. № 2а - 2037/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030
доПП "Екотранском", АДРЕСА_1 ОСОБА_1., АДРЕСА_1
провизнання установчих та реєстраційних документів ПП «Екотранском» недійсними з дати реєстрації; визнання недійсним статуту ПП «Екотранском» зареєстрованого Виконкомом Миколаївської міської ради за №15221050001003923 від 07.04.2007; визнання недійсним свідо,
Згідно змінених у судовому засіданні 24.07.2009 позовних вимог: визнання установчих та реєстраційних документів ПП «Екотранском»недійсними з 07.04.2007; визнання недійсним статуту ПП «Екотранском»зареєстрованого Виконкомом Миколаївської міської ради за №15221050001003923 від 07.04.2007; визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Екотранском»№15221050001003923 від 29.08.2005 видане Виконкомом Миколаївської міської ради з 07.04.2007; визнання недійсним реєстрацію ПП «Екотранском»в якості платника податку та визнання недійсним свідоцтво №19767064 від 12.09.2005 про реєстрацію платника податків на додану вартість з 07.04.2007; визнання недійсними первинних бухгалтерських документів виданих ПП «Екотранском»з 07.04.2007.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання установчих та реєстраційних документів ПП «Екотранском» недійсними з дати реєстрації; визнання недійсним статуту ПП «Екотранском»зареєстрованого реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому за №15221050001003923 від 07.04.2007; визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Екотранском»за №15221050001003923 від 29.08.2005 виданого реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому; визнання недійсною реєстрації ПП «Екотранском»в якості платника податку та визнання недійсним свідоцтва №19767064 від 12.09.2005 про реєстрацію платника податків на додану вартість з дати внесення в реєстр ПДВ; визнання недійсними первинних бухгалтерських документів виданих ПП «Екотранском».
Згідно змінених у судовому засіданні 24.07.2009 позовних вимог просить: визнати установчі та реєстраційні документи ПП «Екотранском»недійсними з 07.04.2009; визнати недійсними статут ПП «Екотранском»зареєстрований реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому за №15221050001003923 від 07.04.2007; визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Екотранском»за №15221050001003923 від 29.08.2005 видане реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому з 07.04.2007 та визнати недійсним свідоцтво №19767064 від 12.09.2005 про реєстрацію платника податків на додану вартість з 07.04.2007; визнати недійсними первинні бухгалтерські документи видані ПП «Екотранском»з 07.04.2007.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ПП «Екотранском»не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до пояснень засновника відповідача гр.ОСОБА_1. участі у створенні підприємства та його господарській діяльності останній не брав, тобто ПП «Екотранском»було зареєстроване на підставну особу в супереч інтересам держави та з порушенням чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, тому дану діяльність не можна вважати підприємницькою, а саме підприємство має ознаки «фіктивного». Невідомими особами, які не мали цивільної правоздатності щодо діяльності «фіктивного»підприємства в порушення вимог чинного законодавства використали право на складання первинних документів.
Відповідач ОСОБА_1. у судовому засіданні 16.07.2009 заперечень проти позову не висловив та підтвердив той факт, що участі у створенні підприємства та його господарській діяльності останній не приймав.
ПП «Екотранском»про розгляд справи було повідомлено належним чином: ухвалою суду від 26.05.2009 про відкриття провадження у справі та у судовому засіданні 16.07.2009 через засновника ОСОБА_1., оскільки ПП «Екотранском»зареєстровано за тією ж адресою, що і гр. ОСОБА_1.
Державний реєстратор виконавчого комітету Миколаївської міської ради правом, передбаченим ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористались. Про дату і місце розгляду справи був двічі повідомлені належним чином.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 24.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Приватне підприємство «Екотранском»зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.08.2005, про що зроблений запис про державну реєстрацію №15221050001003923.
Відповідача було взято на облік, як платника податків від 02.07.2007 та видано свідоцтво про реєстрацію підприємства, як платника ПДВ від 12.09.2005 (а.с.10, 11).
Згідно статуту ПП «Екотранском»(нова редакція), перереєстрованим виконкомом Миколаївської міської ради 07.04.2007, засновником підприємства є ОСОБА_1.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів даної адміністративної справи висновок про те, що ПП «Екотранском»зареєстровано на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а тому підприємство було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, які неможливо усунути, та висновок про те, що установчі документи товариства не відповідають вимогам діючого законодавства зроблено позивачем на підставі того, що засновник ПП «Екотранском»гр.ОСОБА_1. надав працівникам податкової міліції 19.09.2007 наступні пояснення (а.с.13) (мовою оригіналу): «…О предприятии обществе с ограниченной ответственностью «Екотранском»идент. код 33437328, я слышу в первый раз. Я никогда не занимался его регистрацией и перерегистрацией, оформленим в других органах власти, открытием, закрытием счетов в банках. Документы для оформления на мое имя ООО «Экотранском»я никому не передавал, паспорт и другие документы я не терял…»
Таким чином, у підставу заявленого позову покладено відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, реєстрація підприємства на підставну особу та відсутність підприємства за юридичною адресою. До речі, акт від 10.09.2007, складений податковими органами, про відсутність ПП «Екотранском»за юридичною адресою позивачем суду не було надано.
Суд вважає, що пояснення засновника підприємства відповідача не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог, ці пояснення також не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст.70 КАС України, оскільки з наданих суду пояснень не вбачається з яких підстав гр.ОСОБА_1. було опитано з питань створення, перереєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Екотранском».
Відповідно до чинного законодавства підставою для визнання недійсними установчих документів можуть бути, зокрема, вчинені при оформлені цих документів порушення законодавства, невідповідність фактичним обставинам вміщених в установчих документах відомостей.
Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, є статут (положення). Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкту господарювання.
Відповідно до ч.5 ст.58 ГК України та ч.3 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та їх достовірність несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Частина 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачає, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.
Як вбачається з доданого до позовної заяви статуту підприємства (а.с.6,7) підпис гр.ОСОБА_1. на статуті було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ставничою І.О. 04.04.2007 та зареєстровано за №1072 і поясненнями гр.ОСОБА_1. та іншими матеріалами справи цей факт не спростовано.
Таким чином, підстави для визнання статуту ПП «Екотранском»недійсним відсутні.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Екотранском», то в цій частині суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 №755-ІV (надалі -Закон №755-ІV), свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Частиною 6 статті 25 Закону №755-ІV передбачено, що свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано засновнику або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.
Тобто, виходячи за наведених норм права, свідоцтва про державну реєстрацію видається особі після проведення державної реєстрації юридичної особи.
Порядок проведення державної реєстрації передбачений ст.25 Закону №755-ІV.
Так, частина 1 вказаної статті передбачає, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані на реєстрацію, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною 1 статті 27 Закону №755-ІV.
Згідно ч.3 ст.25 Закону №755-ІV, за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Перелік же підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, встановлений ст.27 Закону №755-ІV, є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факти, які не підтверджені матеріалами справи, а тому факт порушення закону при створенні юридичної особи матеріалами справи не підтверджений і відповідних доказів, що підтверджують наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Екотранском», зокрема, доказів визнання у судовому порядку недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Екотранском» через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, позивачем не надано.
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію відповідача-1.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявності торгових патентів.
Права органів державної податкової інспекції закріплені ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема п.17 встановлює право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість.
Позивачем, на вимогу суду, не було вказано, на підставі яких норм права, та на виконання яких повноважень передбачено звернення ДПІ до суду з заявленими позовними вимогами.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, то здійснюючи реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкових правовідносин, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку на додану вартість. Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаного правовідношення, а не актом, через який орган державної влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.
Крім того, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. (з наступними змінами та доповненнями) не передбачається можливість визнання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ недійсним. Передбачено лише анулювання свідоцтва, з підстав визначених вказаним законом.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що діяльність ПП «Екотранском»спрямована на приховування від оподаткування (щодо реалізації функцій податкового органу при зверненні із таким позовом до суду).
Позовні вимоги щодо визнання недійсними первинних бухгалтерських документів виданих ПП «Екотранском»також не підлягають задоволенню з підстави викладених вище.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 26.08.2009