28 серпня 2006 р. Справа № 7/201-2006
за позовом Мукачівського колективного підприємства «Агрошляхбуд», м. Мукачево
до відповідача Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Мукачево
про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень -рішень про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 124745,83 грн. та з податку на прибуток на суму 28502,00 грн.,
Суддя С.Швед
від позивача -Голодняк М.А., гол. бухгалтер ( довіреність від 02.08.2006р. №30; Варга С.Л., економіст (довіреність від 02.08.2006р. №30);
від відповідача -Скальський Є. В., начальник юридичного відділу (довіреність від 02.06.2006р. №10-0).
Представники сторін у судовому засіданні 02.08.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 02.08.2006р.).
У зв'язку зі значними обсягами та складністю справи оголошена перерва для оформлення у повному обсязі та оголошення судового рішення до 28.08.2006 р.
29 червня 2006 року Мукачівське колективне підприємство «Агрошляхбуд» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області (ОДПІ) про скасування податкових повідомлень -рішень Мукачівської ОДПІ від 14.04.2006р. №0002081640/0, №0002091640/0, №0002101640/0 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 124745,83 грн. та №0004991540/0, №0005001540/0, №0005011540/0 - з податку на прибуток на загальну суму 28502,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що зазначені у розрахунку органу державної податкової служби суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, на які нараховані спірні суми штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату, були в повному обсязі перераховані до держбюджету, а затримка їх сплати пов'язана із постійною дебіторською заборгованістю Управління міського господарства Мукачівського міськвиконкому за виконані роботи по капітальному та поточному ремонту доріг та інших комунальних об'єктів.
Відповідач позов не визнав, оскільки порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ та податку на прибуток підтверджені актом перевірки, розрахунками штрафних санкцій, даними податкових декларацій та особової картки платника податків.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
Актом перевірки Мукачівської ОДПІ від 20.03.2006р №137/16-40 встановлені факти порушення Підприємством граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток на протязі 2003-2005р.р. та застосовано згідно з оспорюваними податковими повідомленнями -рішеннями штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі -Закон №2181-III) у сумі 153247,83 грн. Висновок органу державної податкової служби базується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати спірні суми податкових платежів за визначені в розрахунку до акту перевірки податкові періоди, сплатив їх із затримкою.
На момент проведення перевірки та судового розгляду справи заборгованість підприємства по податку на прибуток та ПДВ відсутня.
При вирішенні спірного питання суд виходить з того, що усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів відповідно до чинного законодавства. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй( стаття 8 Конституції України).
Статтею 4 розділу ІІ Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, передбачено, що судові рішення мають відповідати критерію юридичної визначеності незалежно від якості законодавства, яке може бути нечітким, суперечливим або таким, що містить прогалини. Суд, застосовуючи положення закону, повинен ураховувати цілі та намір законодавця, інтерпретувати його, виходячи з принципу верховенства права.
Пунктами 2 та 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Основною засадою судівництва є забезпечення принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) при здійсненні правосуддя. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає і інші соціальні регулятори, зокрема норми суспільної моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає категорії справедливості, яка виражається в рівному юридичному масштабі поведінки, пропорційності, розумності та достатності юридичної відповідальності.
Обставини та матеріали справи не дають суду підстав вважати законним і справедливим застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з огляду на наступне.
Наголошуючи на важливості гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб Конституція України встановила, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення (стаття 61).
Згідно з п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181-III за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених цим Законом, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, відповідно до ст. 16 Закону №2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті до повного погашення податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (п.п.16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Закону №2181-III).
Аналіз вищенаведених положень Закону №2181-III дає підстави для об'єктивного висновку про наявність у зазначеному нормативно -правовому акті фактично тотожних по своєму змісту та суті заходів впливу на платника податків, який сплатив узгоджену ним суму податкового зобов'язання (податкового боргу) із затримкою, та які застосовуються податковим органом одночасно.
Передбачена статтею 16 та п.п. 17.1.7. п. 17.1. статті 17 Закону №2181-III відповідальність застосовується до платників податків за одне і те ж саме правопорушення -несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, та справляється у відсотковому співвідношенні до такої суми заборгованості, що безпосередньо випливає із самого змісту наведених вище понять, які містяться у Законі №2181-III , та по своєму смисловому та превентивному змісту є тотожними.
Одночасне застосування до платника податків відповідальності шляхом нарахування пені як плати у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання , та штрафних санкцій як плати у вигляді відсотків від суми несвоєчасно погашеного податкового зобов'язання, прямо суперечить вищенаведеному імперативному припису статті 61 Конституції України, а також конституційним принципам верховенства права, справедливості при здійсненні правосуддя, пропорційності, розумності та достатності юридичної відповідальності.
Застосування до платників податків подвійної відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань призводить до вкрай негативних наслідків як для суб'єктів господарювання, так і для економіки України в цілому.
Аналітичні дані про результати господарської діяльності Підприємства за 2005 рік (наявні у справі копії податкових декларацій по податку на прибуток та ПДВ) свідчать, що за 2005 рік обсяги виконаних шляхово-ремонтних та інших робіт для комунальних потреб міста Мукачева та району зросли на 200 % у порівнянні з 2004 роком і склали 2272,8 тис.грн. Оподатковуваний прибуток склав 91,5 тис.грн. Сплачено до державного бюджету 22,8 тис. грн. податку на прибуток та 180,7 тис. грн. ПДВ. Для вирішення виробничих та соціальних проблем у розпорядженні підприємства залишився прибуток у сумі 70 тис.грн.
При таких економічних показниках діяльності Підприємства застосування до нього штрафних санкцій на суму понад 150 тис. грн. призведе до зупинення виробництва, ліквідації виробника, припинення надходжень податкових платежів до державного бюджету, звільнення працівників, негативних соціальних наслідків.
Одночасне нарахування штрафних санкцій та пені призводить до важкого фінансового становища та банкрутства підприємств, особливо державних та комунальних, видатки яких фінансується безпосередньо з бюджету по окремих статтях, та які не передбачають джерел погашення такого виду податкової недоїмки. Активи суб'єктів господарювання постійно перебувають у податковій заставі чи під арештом рахунків, що позначається як на житті громадян держави, так і на економіці держави у цілому у зв'язку з постійним гальмуванням господарської діяльності підприємств, зменшенням обсягів виробництва, доведенням їх до банкрутства, і ,відповідно, зменшенням реальних надходжень податкових платежів до державного бюджету, а не ілюзорних сум штрафних санкцій, які, як правило, до нього не поступають.
У даному випадку суд передусім виходить з того, що вирішальне значення для об'єктивного та справедливого вирішення справи мають конституційні принципи і норми, застосування яких судом повинно здійснюватися у першу чергу, оскільки правова норма про застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суперечить статті 61 Конституції України та становить пряму і реальну загрозу економічній і соціальній безпеці України, обгрунтування чого наводилось вище.
Наявні у матеріалах справи витяги із облікових карток платника податків по податку на прибуток та податку на додану вартість свідчать про одночасне нарахування контролюючим органом як пені так і штрафних санкцій за порушення позивачем строків сплати одних і тих же узгоджених сум податкових зобов'язань, що є неприпустимим з огляду на імперативне правило статті 61 Конституції України, яку суд застосовує до спірної по справі ситуації як конституційну норму прямої дії, не застосовуючи положення п.п.17.1.7. п.17.1. статті 17 Закону № 2181-ІІІ(частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України) .
З врахуванням наведеного позов Підприємства підлягає задоволенню, а оспорювані ним податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ - скасуванню у повному обсязі.
Керуючись статтями 8, 19, 61, 124, 129 Конституції України, 7, 9, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати у повному обсязі податкові повідомлення -рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 14.04.2006р. №0002081640/0, №0002091640/0, №0002101640/0 про застосування до Мукачівського колективного підприємства «Агрошляхбуд» (м. Мукачево, вул. І.Франка, б/н, код 03580280) штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 124745,83 грн. та №0004991540/0, №0005001540/0, №0005011540/0 з податку на прибуток на загальну суму 28502,00 грн.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, є обов'язковою до виконання на території України і може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прийняття до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.
Суддя С.Швед