Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.
27.05.2010 р. Справа № 2а-785/10/1470
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв
до відповідачів: 1. державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв
2. ДПА у Миколаївській області, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Колеснікова О.О.
представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача-1: Чуприна А.М.
від відповідача -2: не з'явився.
Суть спору: про визнання протиправним дії посадових осіб ДПА у Миколаївської області та скасування податкового повідомлення-рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду із позовом про визнання протиправним дії посадових осіб ДПА у Миколаївської області (надалі -відповідач-2) та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.09 р. № 0001722303, прийнятого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -відповідач-1) про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4696 грн. за порушення законодавства щодо застосування реєстратора розрахункових операцій.
Позивач та відповідач-2, повідомлені належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явилися, про причину неприбуття суд письмово не повідомили.
В обґрунтування позовних вимог підприємець ОСОБА_1 зазначає, що дії посадових осіб податкової служби стосовно проведення планової перевірки є неправомірними, отже й оскаржуване рішення є протиправним.
Відповідачі позовні вимоги не визнають повністю з підстав, викладених у запереченнях.
Заслухавши представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 р. № 509 органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку встановлених законами України мають право поряд з іншим здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), ліцензій на проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Дані повноваження також передбачені статтями 15, 16 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (надалі -Закон № 265/95-ВР).
Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 наказу ДПА України ”Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні” від 11.10.05 р. № 441 планові перевірки проводяться за окремими планами органами державної податкової служби, при цьому план формується та затверджується щомісячно.
Відповідачем-1 надано План проведення перевірок на серпень 2009 р., в якому передбачено проведення перевірки підприємця ОСОБА_1 (арк. спр.32).
05.08.09 р. на підставі направлень ДПА у Миколаївській області від 04.08.09 р. за № 1989/23-517 та № 1990/23-517, оформлених у відповідності з наказом ДПА України від 11.10.05 р. № 441 ”Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні” працівниками органу державної податкової служби проведена перевірка господарської одиниці ”сезонна виносна торгівля”, що розташована за адресою: м. Миколаїв, проспект Г.Сталінграду, 2, власником якої є суб'єкт господарської діяльності ОСОБА_1 з питання дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В цей же день за наслідками перевірки складено акт від 05.08.09 р. № 0862/14/00/23/2291916789 (надалі -Акт перевірки), в якому, зокрема, вказано про порушення позивачем пунктів 2, 5, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме:
- не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- не проведено розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;
- не проводився облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виявленими порушеннями на підставі пунктів 1, 3 статті 17, статті 20 Закону № 265/95-ВР відповідачем прийняте рішення від 20.08.09 р. за № 0001722303 про застосування до позивача по справі штрафної (фінансової) санкцій в розмірі 4 696 грн.
Докази, що підтверджують виявлені правопорушення наявні в матеріалах справи.
Суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції до підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим.
Судом встановлено, що під час здійснення перевірки позивач був належним чином ознайомлений з матеріалами перевірки, складеним актом та встановленими порушеннями. Будь-яких заперечень від позивача не надійшло і в подальшому він рішення про застосування фінансових санкцій до органу державної податкової служби не оскаржував.
Під час вирішення спору від позивача надійшло клопотання про застосування судом розстрочки по виконанню судового рішення строком на десять місяців. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилався на тяжке фінансове становище, зазначив про нездійснення фінансової діяльності з IV кварталу 2009 р. та впродовж поточного 2010 року, що унеможливлює погасити у добровільному порядку заборгованість перед бюджетом в розмірі 4 696 грн.
Суд вважає, що надане клопотання позивача свідчить про визнання останнім застосовану до неї суму штрафу в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
У позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Головуючий суддя О.Ф. Середа