про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
11 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1654/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "Індивідуал" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -
07 травня 2021 року Приватне підприємство "Індивідуал" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", в якому просить визнати незаконними та скасувати наступні накази Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526): 1) наказ від 24.04.2021 №591 "Про демонтаж рекламних засобів"; 2) наказ від 28.04.2021 №601 "Про демонтаж рекламних засобів"; 3) наказ від 29.04.2021 №607 "Про демонтаж рекламних засобів"; 4) наказ від 30.04.2021 №612 "Про демонтаж рекламних засобів".
Разом з позовною заявою Приватне підприємство "Індивідуал" подало до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просить:
1) заборонити Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" або будь-якому іншому структурному підрозділу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та/або комунальним підприємствам, що належать до сфери управління Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) за наступними адресами, дозволи щодо яких були видані на підставі:
- розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.01.2021 №78 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», а саме: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. В'ячеслава Чорновола/ вул. Григорія Андрющенка; м. Київ, Соломянський р-н, вулиця Митрополита Василя Липківського (вул.Урицького), 35а; м. Київ, Шевченківський р-н., вулиця Олени Теліги, 3; м. Київ, Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграду, 18; м. Київ. Святошинський р-н, проспект Перемоги, 123; м. Київ, Дарницький р-н, вулиця Гмирі Бориса, 17, м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Богдана Хмельницького, 68; м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Табірна (вул. Лагерна), 46/4; м. Київ, Шевченківський р-н., вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Богдана Хмельницького; м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Юрія Іллєнка (вул. Мельникова), 53/55; м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Вадима Гетьмана, 16; м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Січових Стрільців (Артема)/вул. В'ячеслава Чорновола); м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олександра Довженка, біля ст. метро «Шулявська»;
- розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.01.2021 №80 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», а саме: м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемог, 6; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 5; м. Київ, Шевченківський р-н., вулиця Богдана Хмельницького, 41; м. Київ, Дарницький р-н, вулиця Анни Ахматової, 3; м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 70; м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно-Лугова, 2; м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Олени Теліги, 33; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Повітрофлотський, з'їзд на вулицю Борщагівську; м. Київ, Оболонський р-н, проспект Степана Бендери (проспект Московський) вул. Вербова (розподільчий трикутник на залізничному шляхопроводі, напрямок до ст. місто «Петрівка»); м. Київ, вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 3; м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Перемоги, 45; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 33; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 7; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 38; м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Перемоги, 49/2 170 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 9; м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 24;
2) до набрання рішенням суду в даній справі законної сили зупинити дію наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526): наказ від 27.04.2021 №591 "Про демонтаж рекламних засобів", наказ від 28.04.2021 №601 "Про демонтаж рекламних засобів", наказ від 29.04.2021 №607 "Про демонтаж рекламних засобів", наказ від 30.04.2021 №612 "Про демонтаж рекламних засобів".
Заявлене клопотання аргументує тим, що відповідач системно вживає заходи для демонтажу рекламних засобів позивача, незважаючи на наявність всіх необхідних дозвільних документів. Зазначає, що вказане завдає значних матеріальних втрат позивачу та може призвести до затримки діяльності підприємства, його неплатоспроможності, заборгованості перед працівниками, недонадходження до бюджету у вигляді податків та обов'язкових платежів.
Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заявлене Приватним підприємством "Індивідуал" клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тому суд вважає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Разом з тим, ч. 3 ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом, в тому числі, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує накази Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.04.2021 №591, від 28.04.2021 №601, від 29.04.2021 №607, від 30.04.2021 №612.
Однак в заяві про забезпечення позову позивач просить, в тому числі, заборонити відповідачу або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій), дозволи щодо яких були видані на підставі розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.01.2021 №78 та від 25.01.2021 №80.
Отже, судом встановлено, що заявник фактично просить заборонити вчиняти дії на підставі рішень суб'єкта владних повноважень, що не є предметом оскарження, що прямо суперечить положенням КАС України.
Окрім того, проаналізувавши мотиви, якими Приватне підприємство "Індивідуал" обґрунтовує заявлене клопотання в частині зупинення дії оскаржених наказів відповідача, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову на понесені в 2018 та 2019 роках фінансові втрати, пов'язані з демонтажем належним йому рекламних конструкцій, оскільки такі не стосуються предмету позову в даній справі. Більше того, суд зазначає, що чинне законодавство передбачає механізм відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями суб'єкта владних повноважень. З огляду на що вказана обставина не може бути єдиною та безумовною підставою для забезпечення позову.
Суд також відхиляє твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову фактично призведе до демонтажу всіх належних підприємству 27 рекламних конструкцій, наслідком чого стане повна зупинка його діяльності. З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що оскаржені в даній адміністративній справі накази стосуються тільки 14 рекламних конструкцій.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.
Окрім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Приватного підприємства "Індивідуал" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін