іменем України
Справа № 210/6283/20
Провадження № 1-кп/210/326/21
"11" травня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, об'єднане кримінальне провадження №12020040710000663 від 06 травня 2020 року, та №12021040710000112 від 16 лютого 2021 року, за обвинуваченням, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, проживаючого до взяття під варту без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 20 березня 2007 року Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, до покарання у вигляді 03 років обмеження волі;
2) 15 листопада 2007 року Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.15 ч.2 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.263 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 04 роки;
3) 31 березня 2009 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.1, 289 ч.1, 70 ч.ч.1, 4 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі. 17 лютого 2012 року звільнився з Криворізької ВК Дніпропетровської області (№80) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 05 місяців 28 днів;
4) 25 листопада 2013 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2, 70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі;
5) 08 січня 2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі без конфіскації усього особисто належного майна;
6) 30 січня 2014 року Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, до покарання у вигляді 04 років позбавлення волі;
7) 13 лютого 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі;
8) 27 лютого 2014 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі;
9) 26 березня 2014 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, за ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2, ст.70 ч.ч.1, 4, ст.72 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі;
10) 15 квітня 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.70 ч.4, ст.72 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі;
11) 12 листопада 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4, 72 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі без конфіскації усього особисто належного майна;
12) 29 грудня 2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді 05 років позбавлення волі. 22 листопада 2017 року звільнився з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання;
13) 15 квітня 2020 року Довгинцівський районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за 186 ч.2 КК України, до покарання у вигляді 04 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 02 роки;
14) 01 жовтня 2020 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України, до покарання у вигляді 04 років 03 місяців позбавлення волі;
15) 03 березня 2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді 04 років 03 місяців позбавлення волі,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, та за обвинуваченням, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 20 листопада 1992 року Військовим трибуналом ВЧ96520, за ст.ст.34, 42, 141 ч.2, 240«А» КК України, до покарання у вигляді 03 років позбавлення волі;
2) 10 грудня 1997 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.206 ч.2 КК України, до покарання у вигляді 01 року позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 01 рік;
3) 10 серпня 1998 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України, до покарання у вигляді 03 років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного майна. 24 квітня 2000 року звільнився з Олександрівського ВЦ Кіровоградської області (№104) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 11 місяців 17 днів;
4) 22 березня 2001 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.222 ч.3, 43 КК України, до покарання у вигляді 01 року 06 місяців позбавлення волі. 24 липня 2002 року звільнився з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) по відбуттю строку покарання;
5) 24 грудня 2003 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 309 ч.1, 70 КК України, до покарання у вигляді 04 років позбавлення волі. 09 березня 2006 року звільнився з П'ятихатської ВК Дніпропетровської області (№122) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 01 рік 02 місяці 29 дні;
6) 11 квітня 2007 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.2, 309 ч.2, 70, 71 КК України, до покарання у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі. 10 жовтня 2009 року звільнився з П'ятихатської ВК Дніпропетровської області (№122) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 09 місяців 10 днів;
7) 02 вересня 2010 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 309 ч.2, 395, 70, 71 КК України, до покарання у вигляді 04 років 06 місяців позбавлення волі. 24 вересня 2013 року звільнився з П'ятихатської ВК Дніпропетровської області (№122) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 01 рік 01 день;
8) 19 листопада 2013 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.186 ч.2, 395, 70, 71 КК України, до покарання у вигляді 04 років 01 місяця позбавлення волі;
9) 19 березня 2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.ч.1, 4 КК України, до покарання у вигляді 04 років 01 місяця позбавлення волі. 11 жовтня 2016 року звільнився з Софіївської ВК Дніпропетровської області (№45) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 11 місяців 13 днів;
10) 29 січня 2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2, 296 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 02 років 06 місяців позбавлення волі. 05 грудня 2019 року звільнився з Софіївської ВК Дніпропетровської області (№45) умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 04 місяці 07 днів;
11) 17 серпня 2020 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, за ст.309 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 02 місяців арешту;
12) 16 грудня 2020 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.309 ч.1, 70 ч.4, 72 КК України, до покарання у вигляді 02 місяців арешту та штрафу у розмірі 850,00 гривень,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, -
04 травня 2020 року, приблизно о 15:00 годині ОСОБА_4 , повторно діючи умисно, маючи раніше виниклий злочинний умисел на повторне незаконне збагачення, перебував неподалік охоронюваної території нежитлової будівлі АДРЕСА_3 , власником якої відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3872186 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Далі ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного наміру переліз через паркан, та через вікно проникнув у середину вищевказаної нежитлової будівлі, з приміщення якої таємно повторно викрав 14 одиниць штукатурки KNAUF «HP Старт» 30кг, вартість яких на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи №1726 від 23 червня 2020 року, становить 1761,34 гривня.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, та з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, після чого обернув викрадене майно на свою користь, і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
Крім того, 05 травня 2020 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідство місці разом із ОСОБА_5 , де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи раніше виниклий злочинний умисел на повторне незаконне збагачення, запропонував ОСОБА_5 проникнути на охоронювану територію, а після у середину нежитлового приміщення будівлі АДРЕСА_3 , власником якої відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3872186 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Нащо ОСОБА_5 , отримавши пропозицію щодо участі у реалізації злочинного наміру ОСОБА_4 , розуміючи злочинність діяння, водночас бажаючи незаконного збагачення, домовившись про вчинення подальших незаконних дії, надав свою добровільну згоду на спільне вчинення злочину, тим самим ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4
05 травня 2020 року, приблизно о 17:00 годині ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 з метою реалізації спільного злочинного наміру, прибули до охоронюваної території, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після чого перелізли через паркан та проникнули в середину нежитлової будівлі, з приміщення якої ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , продовжуючи злочинні дії винесли 14 брусів розміром 3,800х100х200мм (1,064м3), виготовлених з ліса хвойних порід (сосна), та перекинули їх через паркан. Однак ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_5 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме не мали можливості розпорядитись викраденим майном - 14 брусами розміром 3,800х100х200мм (1,064м3), виготовлених з ліса хвойних порід (сосна), та не покинули охоронювану територію, де знаходиться нежитлова будівля, з метою подальшого обернення викрадених матеріальних цінностей на свою користь, оскільки були викриті на місці вчинення злочину працівниками поліції.
Таким чином ОСОБА_4 в результаті повторного вчинення ним протиправних дій, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток, вартість якого на підставі судово-товарознавчої експертизи №1512 від 19 травня 2020 року, становить 3564,40 гривні.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, 13 лютого 2021 року, приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_5 , перебував у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_4 , разом із потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де звернув увагу на мобільний телефон «HUAWEI Y6 ProTIT-U02» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 , RAM 2Gb, внутрішня пам'ять 16Gb, який лежав на столі.
Одразу після чого ОСОБА_5 , маючи раптово-виниклий злочинний умисел на незаконне збагачення, скористався відсутню контролю за ситуацією з боку потерпілої ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи злочинний намір, таємно викрав зазначений мобільний телефон, та покинув приміщення квартири.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, після чого з викраденим майном, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, в подальшому обернув його на свою користь і розпорядився ним на власний розсуд, у зв'язку з чим своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду, сума якої на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи №2133 від 25 лютого 2021 року, становить 1850,00 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та розповів про фактичні обставини справи, зазначивши дату, час, спосіб та наслідки вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що відповідає викладеним в обвинувальному акті обставинам. Свої дії пояснив тяжким матеріальним становищем, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, першочергово визнав частково, у зв'язку із чим судом було встановлено повний порядок дослідження доказів по справі. В подальшому, 22 квітня 2021 року, після об'єднання кримінальних проваджень №12020040710000663 від 06 травня 2020 року, та №12021040710000112 від 16 лютого 2021 року, обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явлених обвинуваченнях визнав повністю та також розповів про фактичні обставини справи, зазначивши дату, час, спосіб та наслідки вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що відповідає викладеним в обвинувальних актах обставинам. Свої дії також пояснив тяжким матеріальним становищем, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. При цьому, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо просили розглянути справу в порядку ст.349 ч.3 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, та запевнили, що розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності їх позиції, та розуміють, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до зали суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, кожен окремо надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Покарання обвинуваченим просили призначити на розсуд суду, зазначили, що наміру подавати цивільний позов по справі, не мають. Право потерпілим на пред'явлення позову роз'яснено, а тому, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ст.349 ч.3 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинувачених, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, витрат на проведення експертиз, та які характеризують обвинувачених.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачень, які пред'явлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно; та ст15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно; та ст15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для їх виправлення, запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що він вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно ст.12 КК України відносяться до категорії умисних тяжких злочинів, від вчинення котрих є потерпілий, майнові збитки відносно котрого по епізоду від 04 травня 2020 року не відшкодовано повністю, по епізоду від 05 травня 2020 року попереджено в силу не доведення злочину до кінця, раніше неодноразово судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, в період іспитового строку, не одружений, до взяття під варту не працював, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, на обліку у лікаря-психіатра не перебував, та не перебуває, перебував на обліку у лікаря-нарколога, характеризується задовільно.
Пом'якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
До обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, згідно ст.67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, у вигляді позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, суд вважає за доцільне врахувати вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що він вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно ст.12 КК України відносяться до категорії умисних нетяжких та тяжких злочинів, від вчинення котрих є потерпілі, майнові збитки відносно потерпілого ОСОБА_6 за епізодом від 05 травня 2020 року попереджено в силу не доведення злочину до кінця, майнові збитки відносно потерпілої ОСОБА_7 за епізодом від 13 лютого 2021 року повністю відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, раніше неодноразово судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, розлучений, не працює, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, на обліку у лікаря-психіатра не перебував, та не перебуває, перебував на обліку у лікаря-нарколога, характеризується задовільно.
Пом'якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
До обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_5 обставин, згідно ст.67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу в дохід держави, котрий необхідно виконувати самостійно, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Зокрема, згідно вимог ст.70 ч.4 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.71 ч.1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до положень ст.72 ч.3 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ст.70 ч.4 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, за ст.309 ч.1 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень. Відповідно до ст.ст.70 ч.4, 72 КК України, шляхом повного складання призначених покарань за цим вироком та вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року, яким ОСОБА_5 засуджений до 02 місяців арешту, призначено остаточне покарання у виді 02 місяців арешту та штрафу у розмірі 850,00 гривень. Відповідно до ст.72 КК України покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.
Призначене вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року покарання у вигляді 02 місяців арешту, ОСОБА_5 відбуто, однак штраф у розмірі 850,00 гривень, не сплачено.
В рамках даного об'єднаного кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, скоєного за попередньою змовою з ОСОБА_4 05 травня 2020 року.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України вчинено ОСОБА_5 до його засудження попереднім вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, то після призначення покарання за вказаною статтею останньому належить призначити покарання за правилами ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинання покарань, у вигляді позбавлення волі.
Крім того, в рамках даного об'єднаного кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, скоєного одноособово після засудження вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, а саме 13 лютого 2021 року, а тому покарання за його вчинення повинно бути призначено за правилами ст.ст.71 ч.1, 72 КК України, шляхом приєднання невідбутого покарання за вказаним вироком у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень, та призначити остаточно покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу в дохід держави.
На підставі ст.72 КК України, покарання у вигляді штрафу слід виконувати самостійно.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
Суд, керуючись ст.ст.50, 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобіганню скоєнню нових злочинів.
Потерпілому ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням по епізоду від 04 травня 2020 року, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 одноособово, завдано майнового збитку на загальну суму 1761,34 гривня, котрий не відшкодовано, цивільний позов не заявлено, право потерпілому на пред'явлення позову роз'яснено. Майнові збитки по епізоду від 05 травня 2020 року, вчиненого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, відсутні в силу не доведення злочину до кінця.
Потерпілій ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням по епізоду від 13 лютого 2021 року, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 одноособово, завдано майнового збитку на загальну суму 1850,00 гривень, котрий повністю відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, цивільний позов не заявлено, право потерпілій на пред'явлення позову роз'яснено.
Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.
Строк відбуття покарання відповідно до вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, продовжити рахувати з 21 травня 2020 року.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження також не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.
Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_5 під варту. Строк покарання рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку суду.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі;
- за ст.185 ч.3 КК України, у вигляді 04 (чотирьох) років 04 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 04 (чотирьох) років 04 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, поглинути менш суворе покарання призначене вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 04 (чотирьох) років 04 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відповідно до вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, продовжити рахувати з 21 травня 2020 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, поглинути менш суворе покарання призначене вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, та призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71 ч.1, 72 КК України, шляхом приєднання невідбутого покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, у вигляді штрафу в дохід держави, у розмірі 850,00 гривень, що становить 50-т неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначити ОСОБА_5 остаточно покарання у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі та штрафу в дохід держави, у розмірі 850,00 гривень, що становить 50-т неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст.72 КК України, покарання у вигляді штрафу слід виконувати самостійно.
Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_5 під варту. Строк покарання рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку суду.
Речові докази перераховані на арк.крим.пров.№12, том №2, а саме 14 брусів, розміром 3,800х100х200мм (1,064м3), виготовлені з ліса хвойних порід (сосна), котрі згідно розписки від 05 травня 2020 року повернуто потерпілому ОСОБА_6 , залишити у останнього за належністю.
Речовий доказ перерахований на арк.крим.пров.№29, том №4, а саме мобільний телефон «HUAWEI Y6 ProTIT-U02» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 , RAM 2Gb, внутрішня пам'ять 16Gb, золотистого кольору, котрий згідно розписки повернуто потерпілій ОСОБА_7 , залишити у останньої за належністю.
Матеріали об'єднаного кримінального провадження за №12020040710000663 від 06 травня 2020 року, та №12021040710000112 від 16 лютого 2021 року, в двох томах, залишити при обвинувальному акті, справа №210/6283/20, провадження №1-кп/210/326/21.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1