11 травня 2021 року Справа № 915/148/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «УКРРИБА» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 25592421)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна» (54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, буд. 163; ідентифікаційний код 38169605)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; ідентифікаційний код 43015722)
про: стягнення 12105,19 грн,
Суть спору:
09.02.2021 Державне підприємство «УКРРИБА» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 11-09/8 від 03.02.2021 (з додатками), в якій просить суд:
- відкрити провадження у справі за даною позовною заявою та розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження;
- залучити до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ - 43015722, місцезнаходження: вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна» 11491,78 грн заборгованості по договору від 20.04.2016 № РОФ-1471 оренди державного нерухомого майна «Гідротехнічні споруди ставка «Болгарка», розташованого за адресою: с. Суходіл Березанського району Миколаївської області, яке перебуває на балансі ДП «УКРРИБА», 345,65 грн пені, 3 % річних у сумі 86,41 грн та інфляційних втрат у сумі 181,35 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна» на користь Державного підприємства «УКРРИБА» судовий збір.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № РОФ-1471 від 20.04.2016 оренди державного нерухомого майна «Гідротехнічні споруди ставка «Болгарка», розташованого за адресою: с. Суходіл, Березанського району, Миколаївської області, яке перебуває на балансі ДП «Укрриба» з додатками та договорами про внесення змін до нього; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (6 шт.); застосування норм статей 193, 232 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України; та мотивовані тим, що відповідач, порушуючи умови договору, та норми ст. 193 Господарського кодексу України, не виконує умови зобов'язання, а саме - не перераховує позивачу орендну плату за користування державним нерухомим майном, що спричинило виникнення у нього перед позивачем заборгованості на загальну суму 11491,78 грн.
Ухвалою суду від 09.03.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/148/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов'язано позивача в триденний строк від дня отримання даної ухвали надіслати третій особі листом з описом вкладення копію позовної заяви, з доданими до неї документами та надати суду відповідні докази; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.
Так, позивач отримав копію ухвали 15.03.2021, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143019680.
Відповідач отримав копію ухвали 12.03.2021, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143019698.
Третя особа отримала копію ухвали 16.03.2021, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143019701.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на момент проведення засідання не скористався.
Так, як уже було наведено, ухвалою суду від 09.03.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідач копію вказаної ухвали отримав 12.03.2021, а, отже, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, тривав до 29.03.2021 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.
Крім того, суд зауважує, що ухвалою від 09.03.2021 було зобов'язано позивача в триденний строк від дня отримання даної ухвали надіслати третій особі листом з описом вкладення копію позовної заяви, з доданими до неї документами та надати суду відповідні докази.
Суд відмічає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях отримало копію ухвали суду від 09.03.2021 та було належним чином повідомлене про розгляд даної справи.
Водночас, протягом визначеного процесуальним законом строку для розгляду даної справи, позивач вимоги ухвали щодо надання суду доказів направлення третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів не виконав.
При цьому, за результатами розгляду даної справи та оцінки наданих до позовної заяви доказів, з урахуванням предмету позовних вимог та обставин, які відносяться до предмету доказування, суд вважає, що рішення у даній справі, як у випадку задоволення, так і у випадку відмови у задоволенні позову, не матиме впливу на права або обов'язки третьої особи, а тому, незважаючи на невиконання позивачем ухвали суду щодо надання доказів направлення третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів, вважає за можливе прийняти рішення у встановлений процесуальний строк.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
20 квітня 2016 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Миколаївській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна», як орендарем, був укладений Договір № РОФ-1471 оренди державного нерухомого майна «Гідротехнічні споруди ставка «Болгарка», розташованого за адресою: с. Суходіл, Березанського району, Миколаївської області, яке перебуває на балансі ДП «Укрриба» (далі - Україна), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми станка «Болгарка», а саме: контурну дамбу довжиною 405,0 м.; донний водоспуск з тр. 400 мм; рибоуловлювач з тр.600 мм; паводковий водоскид (інв.№103) (реєстровий номер 25592421.44.ААЕЖАЕ200), зареєстроване відповідно до технічного паспорта БТІ за адресою: с. Суходіл, Березанського району, Миколаївської області, за межами населених пунктів, в межах території Кімівської сільської ради Березанського району та Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (далі-Майно), що знаходиться на балансі Державного підприємства «Укрриба» (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.01.2016 року і становить за незалежною оцінкою 358898,00 грн (п. 1.1, в редакції Договорів про внесення змін № 1 від 06.07.2016 та № 2 від 13.09.2016).
За умовами наведеного Договору:
- нерухоме майно належить Державі в особі Державного агентства рибного господарства України (право власності зареєстроване 07,04.2016 року Державним реєстратором Миколаївського міського управління юстиції Волевач І.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 14130132) та знаходиться в повному господарському віданні Державного підприємства «Укрриба» (п. 1.2);
- орендна плата визначена на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2016 року) 2990,82 грн (п. 3.1);
- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2);
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця - не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна га направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та Балансоутримувачу (п. 3.6);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені: від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати (п. 3.7);
- орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладанні договору оренди (п. 5.3);
- за невиконання або, неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1);
- спори, які виникають за цим Договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п. 9.3);
- цей Договір укладено строком на 20 років, що діє з 26.09.2017 року до 25.09.2037 року включно (п. 10.1, в редакції Договору про внесення змін № 3 від 26.09.2017);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов - після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним Договором, із урахуванням змін у законодавстві, які діють на дату продовження цього Договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору. Продовження строку дії Договору відбувається за умови відсутності заперечень органу управління об'єктом оренди, згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (п. 10.4);
- цей Договір складено, в 4-х примірниках, що мають однакову юридичну силу для: орендодавця - Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області; орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна»; Балансоутримувача - Державного підприємства «Укрриба»; Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Назарової О.С. (п. 10.12).
Вищенаведений Договір з Договорами про внесення змін до нього, підписані та скріплені підписами орендаря та орендодавця.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, а також пені, відсотків річних та інфляційних втрат, внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем, як орендарем, грошового зобов'язання перед позивачем, як балансоутримувачем, за укладеним Договором оренди.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір № РОФ-1471 від 20.04.2016 оренди державного нерухомого майна «Гідротехнічні споруди ставка «Болгарка», розташованого за адресою: с. Суходіл, Березанського району, Миколаївської області, яке перебуває на балансі ДП «Укрриба» з додатками та договорами про внесення змін до нього;
- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (6 шт.).
Відповідач, як було наведено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, суду не надав.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду, зокрема Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
Відповідно до змісту ч.ч. 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами ч.ч. 1 та 4 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За змістом ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до приписів ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Матеріали справи свідчать про таке.
На виконання умов Договору № РОФ-1471 від 20.04.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна», як орендарем, 20.04.2016 оформлено, підписано та скріплено печатками обох сторін Акт приймання-передачі, з якого вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, а саме: контурну дамбу довжиною 405,0 м.; донний водоспуск з тр. 400 мм; рибо уловлювач з тр. 600 мм; паводковий водоскид (ставку «Болгарка»), розташоване за адресою: с. Суходіл, Березанського району Миколаївської області, що перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.01.2016 року і становить за незалежною оцінкою 358898,00 грн.
За даними позивача, не спростованими відповідачем, балансоутримувачем щомісяця оформлювались та надсилалися на адресу орендаря простою кореспонденцією акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди гідроспоруд, зокрема:
- Акт № 966 від 31.07.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд в липні 2020 р. складає 1181,40 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд в липні 2020 р. складає 2756,59 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 3937,99 грн, ПДВ - 787,60 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4725,59 грн;
- Акт № 1136 від 31.08.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд в серпні 2020 р. складає 1179,04 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд в серпні 2020 р. складає 2751,09 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 3930,13 грн, ПДВ - 786,03 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4716,15 грн;
- Акт № 1316 від 30.09.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд у вересні 2020 р. складає 1184,94 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд у вересні 2020 р. складає 2764,85 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 3949,79 грн, ПДВ - 789,96 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4739,75 грн;
- Акт № 1491 від 31.10.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд у жовтні 2020 р. складає 1196,79 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд у жовтні 2020 р. складає 2792,51 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 3989,30 грн, ПДВ - 797,86 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4787,16 грн;
- Акт № 1635 від 30.11.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд у листопаді 2020 р. складає 1212,35 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд у листопаді 2020 р. складає 2828,81 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 4041,16 грн, ПДВ - 808,23 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4849,39 грн;
- Акт № 1825 від 31.12.2020, за змістом якого передбачено: 30 % оренда гідроспоруд у грудні 2020 р. складає 1223,26 грн (без ПДВ), 70 % оренда гідроспоруд у грудні 2020 р. складає 2854,27 грн (без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 4077,53 грн, ПДВ - 815,51 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4893,04 грн.
За даними позивача, відповідач орендних платежів за вказаний період не здійснював. Крім того, позивачем зазначено, що станом на 16.08.2020 у відповідача перед позивачем рахувалася переплата на суму 471,20 грн.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за договором оренди закон покладає на орендаря.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушено умови Договору № РОФ-1471 від 20.04.2016 в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з балансоутримувачем (позивачем), в зв'язку з чим останній цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості за Договором № РОФ-1471 від 20.04.2016 оренди державного нерухомого майна та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 11491,78 грн визначено неправильно.
Так, при здійсненні розрахунку відповідної суми позивачем до складу належних до сплати з орендаря на користь балансоутримувача коштів було включено суми 30 % орендного платежу (з урахуванням 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)), а також суму 70 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), тобто, фактично суму 30 % орендного платежу та суму 100 % ПДВ.
Такий розподіл ПДВ є необґрунтованим, а належними до стягнення з відповідача на користь балансоутримувача є суми 30 % орендного платежу та визначені пропорційно суми 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок основного боргу та встановлено, що до стягнення з орендаря на користь балансоутрисувача за спірний період належить сума в розмірі 8142,14 грн, у тому числі:
- за липень 2020 року у розмірі 946,48 грн (30 % орендного платежу в сумі 1181,40 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 236,28 грн - зазначена позивачем переплата відповідача за попередні періоди в сумі 471,20 грн);
- за серпень 2020 року у розмірі 1414,85 грн (30 % орендного платежу в сумі 1179,04 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 235,81 грн);
- за вересень 2020 року у розмірі 1421,93 грн (30 % орендного платежу в сумі 1184,94 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 236,99 грн);
- за жовтень 2020 року у розмірі 1436,15 грн (30 % орендного платежу в сумі 1196,79 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 239,36 грн);
- за листопад 2020 року у розмірі 1454,82 грн (30 % орендного платежу в сумі 1212,35 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 242,47 грн);
- за грудень 2020 року у розмірі 1467,91 грн (30 % орендного платежу в сумі 1223,26 грн + 30 % ПДВ від загальної суми ПДВ, передбаченої за відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі 244,65 грн).
З урахуванням наведеного, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача основного боргу з орендних платежів у розмірі 3349,64 грн.
Окрім основного боргу, позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача:
1. Пеню за Договором у загальному розмірі 345,65 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (1497,80) за період з 16.08.2020 по 03.02.2021 на суму 84,51 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1965,07) за період з 16.09.2020 по 03.02.2021 на суму 90,90 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1974,90) за період з 16.10.2020 по 03.02.2021 на суму 71,93 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1994,65) за період з 16.11.2020 по 03.02.2021 на суму 52,38 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за листопад 2020 року (2020,58) за період з 16.12.2020 по 03.02.2021 на суму 33,19 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за грудень 2020 року (2038,78) за період з 16.01.2021 по 03.02.2021 на суму 12,74 грн.
2. 3 % річних на загальну суму 86,41 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (1497,80) за період з 16.08.2020 по 03.02.2021 на суму 21,13 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1965,07) за період з 16.09.2020 по 03.02.2021 на суму 22,73 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1974,90) за період з 16.10.2020 по 03.02.2021 на суму 17,98 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1994,65) за період з 16.11.2020 по 03.02.2021 на суму 13,09 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за листопад 2020 року (2020,58) за період з 16.12.2020 по 03.02.2021 на суму 8,30 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за грудень 2020 року (2038,78) за період з 16.01.2021 по 03.02.2021 на суму 3,18 грн.
3. Інфляційні втрати на загальну суму 181,35 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (1497,80) за період з 16.08.2020 по 01.01.2021 на суму 56,17 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1965,07) за період з 16.09.2020 по 01.01.2021 на суму 63,55 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1974,90) за період з 16.10.2020 по 01.01.2021 на суму 43,68 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1994,65) за період з 16.11.2020 по 01.01.2021 на суму 17,95 грн.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені: від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Отже, на підставі статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Водночас, перевіривши розрахунок пені за Договором суд встановив, що таке нарахування позивачем проведено з допущенням помилок, у зв'язку з описаним вище неправильним визначенням розміру орендного платежу, належного до стягнення.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми ipLex проведено перерахунок розміру пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування та встановлених судом сум заборгованості з орендних платежів, та встановлено, що належною до стягнення з відповідача сумою пені є 241,42 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (946,48) за період з 16.08.2020 по 03.02.2021 на суму 53,40 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1414,85) за період з 16.09.2020 по 03.02.2021 на суму 65,46 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1421,93) за період з 16.10.2020 по 03.02.2021 на суму 51,79 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1436,15) за період з 16.11.2020 по 03.02.2021 на суму 37,71 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за листопад 2020 року (1454,82) за період з 16.12.2020 по 03.02.2021 на суму 23,89 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за грудень 2020 року (1467,91) за період з 16.01.2021 по 03.02.2021 на суму 9,17 грн.
З огляду на вказане, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 104,23 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування 3 % річних, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок, у зв'язку з описаним вище неправильним визначенням розміру орендного платежу, належного до стягнення.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми ipLex проведено перерахунок розміру 3 % річних, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування та встановлених судом сум заборгованості з орендних платежів, та встановлено, що належною до стягнення з відповідача сумою 3 % річних є 60,34 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (946,48) за період з 16.08.2020 по 03.02.2021 на суму 13,35 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1414,85) за період з 16.09.2020 по 03.02.2021 на суму 16,36 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1421,93) за період з 16.10.2020 по 03.02.2021 на суму 12,94 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1436,15) за період з 16.11.2020 по 03.02.2021 на суму 9,42 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за листопад 2020 року (1454,82) за період з 16.12.2020 по 03.02.2021 на суму 5,98 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за грудень 2020 року (1467,91) за період з 16.01.2021 по 03.02.2021 на суму 2,29 грн.
За такого, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3 % річних в сумі 26,07 грн.
Позивачем, також, нараховано відповідачу інфляційні втрати.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат дійшов висновку, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок, у зв'язку з описаним вище неправильним визначенням розміру орендного платежу, належного до стягнення.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми ipLex проведено перерахунок розміру інфляційних втрат, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування та встановлених судом сум заборгованості з орендних платежів, та встановлено, що належною до стягнення з відповідача сумою інфляційних втрат є 125,62 грн, у тому числі:
- щодо заборгованості з орендної плати за липень 2020 року (946,48) за період з 16.08.2020 по 01.01.2021 на суму 35,49 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за серпень 2020 року (1414,85) за період з 16.09.2020 по 01.01.2021 на суму 45,75 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за вересень 2020 року (1421,93) за період з 16.10.2020 по 01.01.2021 на суму 31,45 грн;
- щодо заборгованості з орендної плати за жовтень 2020 року (1436,15) за період з 16.11.2020 по 01.01.2021 на суму 12,93 грн.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат на суму 55,73 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 1606,93 грн ((8569,52 / 12105,19) * 100 %= 70,79 %; 70,79 % * 2270,00 = 1606,93) судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна» (54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, буд. 163; ідентифікаційний код 38169605) на користь Державного підприємства «УКРРИБА» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 25592421) заборгованість по договору від 20.04.2016 № РОФ-1471 оренди державного нерухомого майна «Гідротехнічні споруди ставка «Болгарка», розташованого за адресою: с. Суходіл Березанського району Миколаївської області, яке перебуває на балансі ДП «УКРРИБА» у розмірі 8142,14 грн, пеню у розмірі 241,42 грн, 3 % річних у сумі 60,34 грн, інфляційні втрати у сумі 125,62 грн, а також 1606,93 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по договору в розмірі 3349,64 грн, пені у розмірі 104,23 грн, 3 % річних у сумі 26,07 грн, інфляційних втрат у сумі 55,73 грн відмовити позивачу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Державне підприємство «УКРРИБА» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 25592421);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Глобе Україна» (54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, буд. 163; ідентифікаційний код 38169605);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; ідентифікаційний код 43015722).
Повне рішення складено та підписано судом 11.05.2021.
Суддя О.Г. Смородінова